Буд.метали та сплави . основні відомості про них .будова і властивості.

ЗГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДІВЕЛЬНУ КЕРАМІКУ.КЛАСИФІКАЦІЯ Висока довговічність, порівняна простота виготовлення керамічних матеріалів висунули їх на одне з перших місць серед інших будівельних матеріалів. Випуск керамічної цегли становить майже половину обсягу виробництва всіх стінових матеріалів. Керамічні облицювальні плити й досі лишаються основними матеріалами для опорядження санітарних вузлів та багатьох інших приміщень. Не втратили свого значення й керамічні матеріали для зовнішнього одлицювання будівель. Висока міцність, універсальність властивостей і широкий асортимент дають змогу використовувати керамічні вироби у найрізноманітніших конструкціях будівель і споруд : для стін, для мереж каналізації, як легкі пористі заповнювачі для залізобетонних виробів тощо. Керамічні вироби мають різні ми властивостями, які визначаються складом вихідної сировини, способами його переробки, а також умовами випалу-газовим середовищем, температурою і тривалістю. Матеріал (тобто тіло), з якого складаються керамічні вироби, у технології кераміки іменують керамічним черепком . Будівельні керамічні вироби класифікують за структурою керамічного черепка і за їх конструктивного призначенням у окремих елементах будівель і споруд. За структурою черепка розрізняють вироби з пористою і з спеченого черепком, а також вироби грубої і тонкої кераміки. Пористими в технології кераміки умовно вважають вироби, у яких водопоглинання черепка перевищує 5%, зазвичай такий черепок пропускає воду. Спеченого вважають черепок з водопоглинанням нижче 5%; як правило, він водонепроникний. У виробів грубої кераміки черепок має в зламі зернисте будову (макронеоднородний). Більшість будівельних керамічних виробів - Будівельний цегла, черепиця, каналізаційні труби та ін - є виробами грубої кераміки. У виробів тонкої кераміки злам черепка має макрооднородное будову. Він може бути пористим, як, наприклад, у фаянсових облицювальних глазурованих плиток, і спеченого (плитки для підлоги, кислотостойкий цегла, порцелянові вироби). Вироби з спеченого черепком з водопоглинанням нижче 1% називають кам'яними керамічними. Якщо при цьому черепок має ще й просвечіваемостью, то його називають порцеляною. За конструктивним призначенням розрізняють наступні групи керамічних будівельних матеріалів і виробів: стінові вироби -цегла, керамічні камені та панелі з них; фасадні вироби -лицевої цегла, різного роду плитки; архітектура-художні деталі, складальні панно; вироби для внутрішньої облицювання стін-глазуровані плитки та фасонні деталі до них (карнизи, куточки, пояски); плитки для облицювання підлоги ; вироби для перекриттів (балки, панелі, спеціальні камені); покрівельні вироби -черепиця; санітарно-будівельні вироби -умивальних столи, унітази, ванни; дорожні вироби -клінкерна цегла; вироби для підземних комунікацій - каналізаційні та дренажні труби; теплоізоляційні вироби (керамзітокераміческіе панелі, комірчаста кераміка, діатомітовие і шамотні легковагі вироби); заповнювачі бетонів (керамзит, аглопорит).

НОМЕНКЛАТУРА І ВЛАСТИВОСТІ КЕРАМІЧНИХ БУД.МАТ.

За призначенням керамічні матеріали й вироби поділяють на такі види: стінові – цегла звичайна, цегла й каміння поржнисті й пористі, крупні блоки й панелі з цегли та каміння; для зовнішнього облицювання – цегла й каміння керамічні лицьові, кераміка килимова, плитки керамічні фасадні; для внутрішнього облицювання – плитки й плити для стін і підлог; покрівельні – черепиця; труби – дренажні й каналізаційні; заповнювавчі для легких бетонів – керамзит, аглопорит; санітарно – технічні вироби – умивальні столи, ванни; дорожня цегла; кислототривкі вироби – цегла, плитки, труби; вогнетривкі матеріали. За структурою черепка всі види поділяють на дві групи: пористі і щільні. Пористі поглинають більш ніж 5 % води; в середньому їхнє водопоглинання становить 8…20 %. До цієї групи належать стінові, покрівельні, облицювальні матеріали, дренажні труби тощо. Щільні вироби поглинають менш як 5 % води, найчастіше 1…4 % за масою. Щільну структуру мають плитки для підлоги, дорожня цегла, стінки каналізаційних труб тощо.

13)ВІДОМОСТІ І КЛАСИФІКАЦІЯ МАТАРІАЛВІ І ВИРОБІВ З МІНЕРАЛЬНИХ РОЗПЛАВІВ . ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА

Спільною ознакою будівельних матеріалів і виробів із мінеральних розплавів є силікатна основа, тобто в їхньому складі переважають SiO 2 та сполуки на його основі – силікати. Сировиною для силікатних розплавів є поширені гірські породи (піски, глини, базальти, діабази, граніти, гнейси, маргелі, мармури, сієніти, сланці тощо), побічні продукти й відходи промисловості, вторинна сировина і т. ін. Характерна особливість силікатних розплавів полягає в тому, що вони мають здатність при швидкому охолодженні переходити в склоподібний стан – аморфний різновид твердого стану. Уводячи до силікатного розплаву спеціальні добавки і вибираючи режим термічної обробки, можна одержати склокресталічні матеріали (ситали). Залежно від виду вихідної сировини матеріали й вироби з мінеральних розплавів поділяють на вироби із скла, шлаків та гірських порід. 14. Види і властивості матеріалів і виробів зі скляних розплавів. Склом називають усі аморфні тіла, виготовлені переохолодженням розплавів незалежно від їхнього складу та термічної області твердіння. Внаслідок поступового збільшення в'язкості вони набувають механічних властивостей твердих тіл, причому процес переходу з рідкого стану в склоподібний має бути оборотним.
За призначенням стекла класифікують так: архітектурно-будівельні, технічні, світлотехнічні, безпечні, скляні труби, скловолокно, газоскло, тарне скло тощо.

Скло листове віконне призначене для скління віконних та дверних рам, зенітних ліхтарів, вітражів у будівлях і спорудах різного призначення. Випускають його завтовшки 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0 і 6,0 мм максимальним розміром 2200 ´ 1600 мм.
Вітринне неполіроване скло відрізняється від віконного скла лише більшими розмірами.
Вітринне поліроване скло виготовляють флюат-способом. Поверхню полірованого скла обробляють так, щоб не було оптичних спотворень.

Візерунчасте скло виготовляють методом безперервного прокату. Воно відрізняється від звичайного тим, що по всій його поверхні на одному чи обох боках є рельєфний візерунок.
Армоване скло виготовляють методом безперервного прокатування з одночасним армуванням металевою сіткою. Поверхня листа може бути гладенькою чи візерунчастою.
Кольорове листове скло поділяють на два види — забарвлене у масі (глушене), накладне (на одну з поверхонь наносять шар забарвленого скла завтовшки 0,2...1,5 мм).

Дверні полотна – це вироби із загартованого (полірованого та неполірованого) скла з попередньо обробленими кромками, отворами та вирізами для кріплення металевою фурнітурою.
Труби скляні та фасонні частини до них призначаються для спорудження напірних (до 0,6 МПа), безнапірних і вакуумних трубопроводів, якими транспортуються агресивні (крім плавикової кислоти) рідини, гази, харчові продукти, вода тощо при температурах -50…+120 °С.
Загартоване скло – це скло, що зазнало термічного загартування, внаслідок чого підвищилися його міцність і безпечність при руйнуванні (руйнуючись, таке скло розпадається на невеликі кусочки - ²гранули² - з тупими неріжучими кромками).
Границя міцності при вигині досягає 250 МПа
Багатошарове скло (триплекс) складається з кількох листів полірованого та неполірованого скла, міцно склеєних між собою прозорою еластичною прокладкою.
Застосовують триплекс для скління всіх видів транспортних засобів, влаштування прозорих скляних огорож приміщень для проведення різних випробувань, контрольно-вимірювальної апаратури тощо.
Теплопоглинальне скло характеризується здатністю поглинати світлові промені інфрачервоної ділянки спектра.

Буд.метали та сплави . основні відомості про них .будова і властивості.

Метали-прості реч.,які мають в твердому стані кристалічну будову і такі властивості:

-висока густина

-блиск

-непрозорість

-висока тепло і електропровідність

-пластичність

Сплави металів-тверді і рідкі системи, які отримують сплавленням декількох металів з неметалами.

Всі метали та сплави можна розділити на чорні та кольорові.

Чорні- залізо і сплави на його основі

Кольорові- не залізні

Осн.відомості про будову металів та їх властивості:

Серед кольорових металів найбільше використовують алюміній та його сплави, мідь бронзу латунь.

Буд.метали вик.в несучих ш огороджуючи буд спорудах,захиснодекоративних покриттях, для виготовлення арматури і залізобетонних виробів.

Властивості заліза:

Густина-7.83 г/ c м(кубічний)

Теплопровідність-74                                                                     -7

Температурний коефіцієнт лінійного розширення- 1.17*10

Короткочасна міцність на розтяг -170-210 м Па

17. Види і сортамент чорних і кольорових металів, що використовуються в будівництві

Чорні метали –об*єднають залізо та його сплави(з вуглецем , марганцем,чавуном,сталлю)

Чавун-сплав заліза з вуглецем що містить постійні домішки кремнію ,фосфору,сірки(а іноді нікель і хром)

Чавун поділяється:

-перероблений

-літейний

Чавун є

-білий

-сірий

-кольоровий

Алюміній – сріблясто-білий метал найрозповсюджуваніший в природі у вільному стані не зустрічається через високу ім.. активність .

Відрізняється високою корозійною активністю.застосовується у будівництві у вигляді пудри.

Сплави розділяють на:

- деформуючі

- літейні

Мідь-м8який тонкий мел червоного кольору,у буд.вик.для покрівель і скульптур

1 8. Види сталей, прокатних профілів і гнутих профілів прокату.

За хімічним складом і призначенням стали розділяються на вуглецеві звичайної якості, що застосовуються без подальшої термічної обробки, а також цього ж типу конструкційні якісні та високоякісні, які застосовуються з подальшим тепловим обробленням.

Крім цього, вони діляться на леговані конструкційні з неглибокою і глибокої прогартованості, інструментальні сталі вуглецеві і швидкорізальні, спеціальні з особливими хімічними і фізичними властивостями.

-не рівнобокий

-рівнобокий

- Z -подібний

-тавровий

-двутавровий

-швелеревий

-коритний

-нронтовий

-колонний

19. Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих речовин. Загальні відомості про мінеральні в’яжучі і будівельні матеріали і вироби на їх основі.

В*ядучими реч.наз.такі речовини які здатнв при визначених умовах під впливом фізико-хім.процесів переходити з порошкоподібного ,пластичнов*язкого чи рідкого стану в твердий або мало пластичний стан.

Поділяються:

-органічні

-мінеральні(не органічні)

-комбіновані

Мінеральні в*ядучі реч.-порошкоподібні тонко дисперсні реч.що утв.при змішуванні з водою , деякими водними розчинами чи рідинами пластичну масу що затрердіває і переходить під впливом фізико-хім.процесів у порошкоподібне тіло.

Гіпсові в*яжучі торимують з природного ангідриту з зіпсового каменю.

Вик. Для перегороджуючи плит і панелей акустичних піногіпсових плиток ,сухої гіпсової штукатурки для приготування гіпсових та змішаних в*яжучихдля виг.декоратианого штучного мармуру.

Оздоблювальні мат.вик.лише в приміщеннях які захищені від вологи.

20. Види мінеральних в’яжучих, їх властивості і застосування

Конструкційні- для несучих і огороджуючи конструкцій ,збірних і монолітних ,теплоізоляційних , гідроізоляційних, покрівельних,акустичних.

Мінеральні в*ядучі поділяють:

-повітряні

-гідравлічні

Повітряні після за творення здатні зберігати свою міцність тільки на повітрі(гіпсові,повітряне вапно)

Гідравлічні в повітряно_волгому середовищі стають міцнішими.

Окрема група-кислотостійкі цементи,які після тверднення на повітрі можуть протистояти агресивному впливу кислот.

Про застосування є в 19-му.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 114; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!