ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Система контролю знань студентів з дисципліни «Проектний аналіз» базується на ключових принципах «Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при проведенні педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті», затвердженого 25.05.2005 р.
Система контролю знань студентів з дисципліни «Проектний аналіз» включає в себе поточний та підсумковий контроль знань (екзамен для студентів напряму 6.030504 “Економіка підриємства” та залік для студентів напряму 6.030601 “Менеджмент”). Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їхніх знань.
Поточне оцінювання знань студентів
В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам‘ятовування та розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу певних питань дисципліни.
Поточний контроль здійснюється у формах:
- контроль систематичності та активності роботи студентів протягом семестру при вивченні програмного матеріалу дисципліни за елементами змістових модулів: відвідування занять; тестування; виконання і захист індивідуальних та домашніх завдань;
|
|
|
- модульний (проміжний) контроль.
Контроль систематичності та активності роботи студентів протягом семестру при вивченні програмного матеріалу дисципліни за елементами змістових модулів здійснюється за шкалою, наведеною в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Оцінка поточної роботи студентів
| Форма поточного контрою знань | Кількість балів |
| 1. Домашнє завдання (0-2 бали): роботу виконано без помилок. роботу виконано з помилками; роботу не виконано; | 2 1 0 |
| 2. Тестування (0-5 балів): правильних відповідей 90-100%; правильних відповідей 80-89%; правильних відповідей 70-79%; правильних відповідей 60-69%; правильних відповідей 50-59%; правильних відповідей 0-49%; | 5 4 3 2 1 0 |
| 3. Самостійна робота студента (0-10 балів): сутність питання розкрито більш ніж на 80%. сутність питання розкрито від 50% до 80%; роботу не виконано або сутність питання розкрито менш ніж на 50%; | 10 5 0 |
Модульний (проміжний) контроль здійснюється за окремими частинами (модулями) протягом однієї академічної години (45 хв.). Для поточного контролю дисципліна «Проектний аналіз» поділена на два модулі:
І модуль «Методологія прийняття проектних рішень» - теми 1-4;
ІІ модуль «Функціональні аспекти проектного аналізу» - теми 5-9.
|
|
|
Перший модульний контроль здійснюється у формі письмової контрольної роботи, яка включає наступні завдання:
1) Завдання на розуміння концепції проектного аналізу. Тип завдання – вісім закритих тестових завдань з єдиною правильною відповіддю.
2) Розрахункові завдання на вміння використовувати методи та інструменти проектного аналізу. Тип завдання – чотири закритих тестових завдання з єдиною правильною відповіддю.
Максимальна оцінка за виконання контрольної роботи – 16 балів. Кожна правильна відповідь – один бал за завдання на розуміння концепції проектного аналізу і два бали за розрахункові завдання.
Другий модульний контроль здійснюється у формі тестування. У контрольний тест включаються 20 питань за темами 5-9 у формі закритих тестів. Максимальна оцінка за тестування - 24 балів, які відповідають 100% правильних відповідей.
Критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю
Підсумковий контроль з дисципліни «Проектний аналіз» для напряму 6.030504 здійснюється у формі іспиту, тривалість якого півтори астрономічні години (90 хв.). Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.
Основним завданням іспиту є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу в цілому, розуміння логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатність творчо використовувати отримані знання у розв’язанні практичних проблем діяльності підприємства.
|
|
|
Екзаменаційне завдання (білет) містить 20 тестових питань за темами 1-9 у формі закритих тестів та розрахунково-аналітичне завдання.
Під час підсумкового контролю максимальна кількість балів, яку студент може отримати складає 60 балів; максимальна нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю - 40 балів. Технологія нормування кількості балів з дисципліни, отриманих студентом за роботу у семестрі, наведена у табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Технологія нормування кількості балів з дисципліни
| Рейтинг студента у семестрі (Qc, бали) | Нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується на підсумковому контролі (Qнc, бали) | Кількість балів отриманих за підсумковий контроль | ||
| 90-100 75-89 60-74 35-59 17-34 <17 | - 40 30 20 10 0 | (Qпк, бали) | ||
| Рейтинг студента, що не приймає участь у підсумковому контролі (Qр, бали) | Qр=Qc | |||
| Рейтинг студента, що приймає участь у підсумковому контролі (Qр, бали)
| Qр=Qнc +Qпк | |||
Результати іспиту оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів.
Тестові завдання оцінюються за шкалою 0, 10, 20, 30 балів. Для оцінювання рівня відповідей застосовуються такі критерії:
- відмінний рівень – 30 балів: правильним є 85-100% відповідей студента;
- добрий рівень – 20 балів: правильним є 70-84% відповідей студента;
- задовільний рівень – 10 балів: правильним є 50-69% відповідей студента;
- незадовільний рівень – 0 балів: правильним є 0-49% відповідей студента;
Виконуючи аналітично-розрахункове завдання, студент повинен проаналізувати вихідні умови запропонованої йому задачі; розв’язати задачу; викласти порядок розв’язання та чітко сформулювати відповідь і висновки.
Розрахунково-аналітичне завдання оцінюється за шкалою 0, 10, 20, 30 балів. Для оцінювання рівня виконання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:
- відмінний рівень – 30 балів: правильне розв’язання задачі з повним викладенням порядку її розв’язання та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;
- добрий рівень – 20 балів: а) правильне розв’язання задачі з неповним викладенням порядку її розв’язання або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; б) розв’язання задачі з допущенням арифметичної помилки, але з правильним викладенням порядку її розв’язання;
- задовільний рівень – 10 балів: розв’язання задачі не менш ніж на 50% з допущенням декількох арифметичних помилок, але з правильним викладенням порядку її розв’язання;
- незадовільний рівень – 0 балів: неправильне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо порядку її розв’язання.
Підсумковий контроль з дисципліни для напряму 6.030601 проводиться у формі заліку. Завдання на залік містять 20 тестових питань за темами 1-9 у формі закритих тестів. Результати заліку оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів. Кількість балів, отриманих за підсумковий контроль:
| правильних відповідей 18-20 (90-100%) правильних відповідей 15-17 (75-89%) правильних відповідей 12-14 (60-74%) правильних відповідей ≤11 (0-59%) | 50-60 – відмінно 41-49 – добре 30-40 – задовільно 0-29 – незадовільно |
Шкала оцінок за кредитно-модульною системою наведена в табл.1.6.
Таблиця 1.6
Шкала оцінок за кредитно-модульною системою
| За шкалою університету (в балах) | За національною шкалою | За шкалою ECTS |
| 90-100 (+n)* | Відмінно | A |
| 75-89 | Добре | BC |
| 60-74 | Задовільно | DE |
| 1-59 | Незадовільно з можливістю повторного складання | FX |
*n – кількість балів, отриманих студентом з дисципліни за наукову роботу (до 15 балів).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!