III. Державний і територіальний устрій України
Глава 7. Україна — незалежна держава
Стаття 68
Україна — незалежна демократична правова держава.
(Із змінами, внесеними згідно з законами № 404.12 від 24.10.90, № 2113-12 від 14.02.92)
Стаття 69
Виключена згідно з Законом № 211З-12 від 14.02.92 р.
Стаття 70
Територія України є єдиною, неподільною, недоторканною і цілісною. Будь-які зміни території і державних кордонів України без згоди народу України не дозволяються.
(Із змінами, внесеними згідно з Законом № 404-12 від 24.10.90)
Стаття 71
На території України забезпечується верховенство законів республіки.
Стаття 72
Виключена згідно з Законом № 2113-12 від 14.02.92 р.
Стаття 73
Державною мовою України є українська мова.
Україна забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.
В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей, можуть використовуватися поряд з державною мовою і інші національні мови.
Україна виявляє державну турботу про вільний розвиток і вживання усіх національних мов, якими користується населення республіки.
Порядок застосування української та інших мов в Україні визначається законом.
(Із змінами, внесеними згідно з законами № 8303-11 від 27.10.89, № 2480-12 від 19.06.92)
Стаття 74
Україна вступає у відносини з іноземними державами, укладає з ними договори і обмінюється дипломатичними і консульськими представниками, бере участь у діяльності міжнародних організацій.
|
|
|
(Із змінами, внесеними згідно з законами № 8303-11 від 27.10.89. № 1554-12 від 17.09.91, № 2480-12 від 19.06.91)
Стаття 75
Виключена згідно з Законом № 2480-12 від 19.06.91 р.
Глава 7-1. Автономна Республіка Крим
(Доповнена згідно з Законом № 1З1За-12 від 19.06.91)
Стаття 75-1
Автономна Республіка Крим є складовою частиною України і самостійно вирішує питання, віднесені до її відання.
(Зі змінами, внесеними згідно з Законом України № 171/94-ВР від 21.09.94)
Глава 8. Адміністративно-територіальний устрій України
Стаття 76
Віданню України підлягає визначення обласного, районного поділу і вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою республіки.
Стаття 77
В Україні є Автономна Республіка Крим і області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька і Чернігівська.
Містами республіканського підпорядкування в Україні є Київ і Севастополь.
|
|
|
(Із змінами, внесеними згідно з законами № 1213а-12 від 19.06.91, № 171/94-ВР від 21.09.94)
IV. Ради народних депутатів України і порядок їх обрання
Глава 9. Система і принципи діяльності Рад народних депутатів
(В редакції Закону № 8303-11 від 27.10.89)
Стаття 78
Ради народних депутатів — Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів — обласні, районні, міські, районні в містах, селищні та сільські Ради народних депутатів — становлять єдину систему представницьких органів державної влади України.
(Із змінами, внесеними згідно з законами № 1213а-12 від 19.06.91. № 171/94-ВР від 21.09.94)
Стаття 79
Строк повноважень Рад народних депутатів — п'ять років. Вибори народних депутатів призначаються не пізніш як за чотири місяці до закінчення строку повноважень відповідних Рад.
Стаття 80
Найважливіші питання республіканського і місцевого значення вирішуються на сесіях Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів або виносяться ними на референдуми.
Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів обирають голів Рад, утворюють постійні комісії, створюють відповідно органи державного управління, виконавчі і розпорядчі, а також інші підзвітні їм органи.
|
|
|
Службові особи, які обираються або призначаються Радами народних депутатів, за винятком суддів і арбітрів арбітражних судів, не можуть займати свої посади більш як два строки підряд.
Будь-яка службова особа може бути достроково звільнена з посади, яку вона займає, в разі неналежного виконання нею своїх службових обов'язків.
(Із змінами, внесеними згідно з законами № 1213а-12 від 19.06.91, № 171/94-ВР від 21.09.94)
Стаття 81
Ради народних депутатів утворюють органи народного контролю, який поєднує державний контроль з громадським контролем трудящих на підприємствах, в установах і організаціях.
Органи народного контролю перевіряють виконання вимог законодавства державних програм і завдань; ведуть боротьбу з порушеннями державної дисципліни, проявами місництва, відомчого підходу до справи, з безгосподарністю і марнотратством, тяганиною і бюрократизмом; координують роботу інших контрольних органів; сприяють удосконаленню структури і роботи державного апарату.
Стаття 82
Ради народних депутатів безпосередньо і через створювані ними органи керують усіма галузями державного, господарського, соціального і культурного будівництва, приймають рішення, забезпечують їх виконання, здійснюють контроль за проведенням рішень у життя.
|
|
|
Стаття 85
Діяльність Рад народних депутатів будується на основі колективного, вільного, ділового обговорення і вирішення питань, гласності, регулярної звітності виконавчих і розпорядчих органів, інших створюваних Радами органів перед ними та населенням, широкого залучення громадян до участі в їх роботі.
Ради народних депутатів і створювані ними органи враховують громадську думку, виносять на обговорення громадян найважливіші питання загальнодержавного і місцевого значення, систематично інформують громадян про свою роботу і прийняті рішення.
Глава 10. Виборча система
(В редакції Закону № 8303-11 від 27.10.89)
Стаття 84
Вибори народних депутатів проводяться по одномандатних або багатомандатних виборчих округах на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
Стаття 85
Вибори народних депутатів є загальними: право обирати і бути обраними мають громадяни України, які досягли 18 років.
Громадянин України не може бути одночасно народним депутатом більш як у двох Радах народних депутатів.
Особи, які входять до складу Ради Міністрів України, виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів, за винятком голів цих органів, керівники відомств, відділів і управлінь виконавчих комітетів місцевих Рад, судді і державні арбітри не можуть бути депутатами в Раді, якою вони призначаються або обираються. Судді і арбітри арбітражних судів не можуть бути народними депутатами.
У виборах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, які тримаються в місцях позбавлення волі, а також особи, які знаходяться за рішенням суду в місцях примусового лікування.
(Із змінами, внесеними згідно з Законом № ї213а-12 від 19.06.91)
Стаття 86
Вибори народних депутатів є рівними: кожний виборець має один голос; виборці беруть участь у виборах на рівних засадах.
Стаття 87
Вибори народних депутатів є прямими: народні депутати обираються громадянами безпосердньо.
Стаття 88
Голосування на виборах народних депутатів є таємним: контроль за волевиявленням голосуючих не допускається.
Стаття 89
Право висування кандидатів у народні депутати належить трудовим колективам, громадським організаціям, колективам професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборам виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.
Кожний учасник передвиборних зборів може пропонувати для обговорення будь-які кандидатури, в тому числі і свою.
До виборчих бюлетенів може бути включено будь-яку кількість кандидатів.
Кандидати в депутати беруть участь у виборчій кампанії на рівних засадах.
Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів народних депутатів, проводяться виборчими комісіями з єдиного централізованого фонду, створюваного за рахунок державних коштів, коштів підприємств, громадських та інших організацій з метою забезпечення рівних умов для кожного кандидата в народні депутати.
Стаття 90
Підготовка до виборів народних депутатів здійснюється відкрито і гласно.
Проведення виборів організують виборчі комісії, які утворюються з представників трудових колективів, громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.
Громадянам України, трудовим колективам і громадським організаціям гарантується можливість вільного і всебічного обговорення політичних, ділових і особистих якостей кандидатів у народні депутати, а також право агітації за чи проти кандидата на зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.
Порядок проведення виборів народних депутатів визначається законами України.
(Із змінами, внесеними згідно з Законом № 2480-12 від 19.06.92)
Стаття 91
Виборці дають накази своїм депутатам.
Відповідні Ради народних депутатів розглядають накази, враховують їх при розробленні планів економічного і соціального розвитку та складанні бюджету, а також при підготовці рішень в інших питаннях, організують виконання наказів та інформують громадян про їх реалізацію.
Глава 11. Народний депутат
Стаття 92
Депутати є повноважними представниками народу в Радах народних депутатів.
Беручи участь в роботі Рад, депутати вирішують питання державного, господарського і соціально-культурного будівництва, організують проведення рішень Рад у життя, здійснюють контроль за роботою державних органів, підприємств, установ і організацій.
У своїй діяльності депутат керується загальнодержавними інтересами, враховує запити населення виборчого округу, добивається втілення в життя наказів виборців.
Стаття 93
Депутат здійснює свої повноваження, як правило, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.
На час сесії Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, а також для здійснення депутатських повноважень в інших випадках, передбачених законом, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідно республіканського або місцевого бюджету.
(Із змінами, внесеними згідно з законами № 8303-11 від 27.10.89. № ї213а-12 від 19.06.91. № 171/94-ВР від 21.09.94)
Стаття 94
Депутат має право запиту до відповідних державних органів і службових осіб, які зобов'язані дати відповідь на запит сесії Ради.
Депутат має право звертатися до всіх державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій у питаннях депутатської діяльності і брати участь у розгляді поставлених ним питань. Керівники відповідних державних і громадських органів, підприємств, установ і організацій зобов'язані невідкладно приймати депутата і розглядати його пропозиції у встановлені строки.
Стаття 95
Депутатові забезпечуються умови для безперешкодного й ефективного здійснення його прав і обов'язків.
Недоторканність депутатів, а також інші гарантії депутатської діяльності встановлюються законодавством України.
(Із змінами, внесеними згідно з Законом № 2480-12 від 19.06.92)
Стаття 96
Депутат зобов'язаний звітувати про свою роботу і роботу Ради перед виборцями, а також перед колективами та громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати.
Депутат, який не виправдав довір'я виборців, може бути в будь-який час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку.
V. Органи законодавчої і виконавчої влади України
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!