СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ (1873 – 1945 )

Князь Володимир Мономах(1053 – 1125)

·  автор твору, відомого як «Повчання Володимира Мономаха», одного з перших найвідоміших світських літературних пам'яток Давньої Русі.

· 13-річний Володимир самостійно княжив у Ростово-Суздальській землі,

· Коли великий князь Всеволод 1093 р помер, у його сина був хороший шанс стати наступником, проте ним став старший брат Святополк Ізяславич. Мономах визнав його право на престол, а сам відправився до себе в Чернігів.

· Зі смертю у 1113 р Святополка Ізяславича Володимир Мономах починає правити на Русі. В Києві спалахнуло народне повстання, князь змушений був законодавчим шляхом дещо пом'якшити становище низів. Так виник «Статут Володимира Мономаха».

· За допомогою синів Володимир Мономах контролював 3/4 території всіх давньоруських земель.

· У 1119 році Мономах силою зброї заволодів також Мінським князівством.

· За часів Володимира Мономаха почали укладатися династичні шлюби між Рюриковичами.

· При ньому будувалися церкви, створювалися літописні зводи, почалося складання Печерського патерика.

· Володимир Мономах був одним з останніх великих князів київських, при яких трималася єдність Русі.

· Володимир Мономах помер 19 травня в 1125, будучи в поході на річці Альті.

 

ДАНИЛО РОМАНОВИЧ ГАЛИЦЬКИЙ (1201 – 1264)

· 1211 року галицькі бояри під час однієї з усобиць виганяють княгиню Анну Романову з сином з Галича, а самі правлять від імені малолітнього князя Данила Романовича.

· У 1215 р. польський король Лешко відбив у князя Олександра Всеволодовича Галич і віддав місто галицьким князям Данилові та Василькові.

· 1228 р. Данило здобув галицький престол.

· У 1239 роцi Данило Галицький оволодів Волинню, Києвом, посадив у Києві свого намісника воєводу Дмитра, став великим князем Київським.

· 1245 рiк Битва під Ярославом, у якій руські війська на чолі з Данилом Галицьким завдали нищівної поразки угорсько-польським військам, чим зміцнили єдність Галицько-Волинського князівства, що тривала майже 40 років.

· У 1253 роцi Данило Романович прийняв королівський титул і став королем Русі.

· На ослаблене Галицьке Руське королівство пішла нова сила — литовці, якій Данило вже не зміг протистояти, не маючи підтримки місцевих бояр та сусідів-князів, яких роз’єднували постійні чвари.

· Помер перший король український Данило 1264 року у своїй новій столиці Холмі, знайшов спочинок у церкві Пресвятої Богородиці, яку сам збудував.

 

Петро Конашевич-Сагайдачний (1582 – 1622)

· навчався в Острозькій академії,

· Змалку навчався військової справи, вмів стріляти з лука, був високоосвіченою, інтелігентною, глибоко релігійною людиною.

·  Вже в ранні часи свого перебування на Січі Сагайдачний проявив свої таланти військового лідера, козаки обрали його обозним, доручивши відати всією артилерією Січі.

· У період між 1605 і 1610 Сагайдачний стає на чолі Січі кошовим отаманом.

· Військо стало якісно найкращим в Європі,

· Османська імперія страждала від походів Сагайдачного, особливо нападів з моря.

· У лютому 1615 року Конашевич вже був впливовим козацьким полковником, що мав у своєму підпорядкуванні загін чисельністю до 3000 козаків.

· А вже 1616 року Гетьманом Війська Запорозького було проголошено Сагайдачного.

· У 1616 році відбувся історичний похід на Кафу,

· Сагайдачний та очолюване ним козацьке військо, спільно із польською армією, відіграло вирішальну роль у розгромі 1621 р. під Хотином турецької армії, що загрожувала ряду країн Європи. Петро Сагайдачний проявив себе в цій війні як неперевершений військовий стратег і тактик.

· 10 квітня (20 квітня) 1622 року Петро Сагайдачний помер внаслідок вогнепального поранення руки, яке отримав під час битви під Хотином.

 

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН (ЗІНОВІЙ) (1595 – 1657)

· У 1620-1621 роках Богдан Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. Після повернення до Суботова він записується в реєстрове козацтво.

· У 1644-1646 роках брав участь у війні Франції з Іспанією, командуючи більш ніж двохтисячного загоном козаків.

· Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський, напав на його хутір і пограбував його.

· Хмельницький підняв у січні 1648 року козаків на бунт, які проголосили його гетьманом.

· З 1648 років Хмельницький з чотирьохтисячним військом виступив проти поляків. Почалася Національно-визвольна війна українського народу, очолена Б. Хмельницьким.

· українські війська під командуванням Хмельницького завдали полякам нищівної поразки , але через зраду кримського хана Хмельницький був змушений укласти невигідний і недовговічний Зборівський мирний договір

· На початку червня 1651 відбулася битва під Берестечком, що закінчилося поразкою козацького війська.

· Восени був укладений Білоцерківський договір, який знищив майже всі завоювання українського народу. Але Хмельницький продовжував боротьбу і через рік вщент розгромив двадцятитисячне польське військо під Батогом.

· Переконавшись, що Україні не обійтися власними силами, Богдан звернувся до Москви з пропозицією про возз’єднання України з Росією.

· у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством, згідно з якою Україна увійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти Речі Посполитої.

· Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 від інсульту. Похований у селі Суботові.

Петро Могила (1596 — 1647 рр. )

· Петро Могила отримав православну освіту у Львівському братському училищі

· Свою перевагу він віддав східно-православній церкві і в 1627 році його було обрано архімандритом в Києво-Печерській Лаврі. Йому у володіння дісталась величезна бібліотека, якою він став завідувати.

· Петро Могила – засновник лаврської школи, вищого училища. В ньому викладались вільні науки, грецька, слов’янська та латинська мови.

· Завдяки своїй дипломатичній діяльності Петро Могила домігся від польського короля визнання православної митрополії у місті Київ.

· Займався реставрацією старовинних церков, зокрема церкви св. Володимира Спаса і трьох Святителів. З 1635 року відкрив залишки Десятинної церкви та займався її реставруванням.

· Митрополит займався написанням книг.

· Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п’ятдесятПомер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п’ятдесят.

Іван Мазепа (1639 – 1709 рр.)

· був прийнятий при дворі польського короля Яна Казимира, Іван став королівським пажем, зумів швидко завоювати прихильність короля, завдяки чому їздив вчитися в європейські країни: в Італію, Німеччину, Францію.

·  1669 він став ротмістром гвардії гетьмана Дорошенка. У 1674 році потрапив до запорозьких козаків, де через кілька років став генеральним осавулом.

· З 1687 гетьман Війська Запорозького лівого берега Дніпра, а з 1704 року, після об’єднання територій Лівобережної та Правобережної України,-війська Запорозького обох сторін Дніпра (1687-1708).

· Тривалий час був одним з найближчих сподвижників російського царя Петра I і багато зробив для економічного підйому Лівобережної Січі. За військові заслуги королем польським Августом Сильним нагороджений орденом Білого Орла.

· І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

· здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

· У 1708 році таємно перейшов на бік противника Російської держави в Північній війні. За зраду присязі відданий громадянській страті з позбавленням титулів і нагород, які він отримав від царя.

· 21 або 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помер.

Феофан Прокопович ( 1681 - 1736 )

· український богослов,письменник, поет, математик, філософ, ректор Київської академії (1710-16 рр.).

· Дядько віддав Єлеазара до початкової школи при монастирі. Після її закінчення, Єлеазар стає студентом Києво-Могилянського колегіуму. В роки навчання був одним з кращих учнів, добре опанував церковнослов’янську, грецьку та латинську мови

· вступає до Володимир-Волинського уніатського колегіуму, живе у василіянському монастирі, де приймає унію й постригається у ченці під іменем Єлисея.

· володимир-волинський єпископ помітив незвичайні здібності молодого ченця і сприяв його переведенню до Римської католицької академії св. Афанасія, в якій готували богословів для поширення католицтва серед прихильників східного православ’я.

· 28 жовтня 1701 року залишає Рим, не закінчивши повного курсу академії. Пішки проходить Францію, Швейцарію, Німеччину

· 1704 року повертається в Україну, спершу в Почаївський монастир, потім у Київ, зрікається католицької віри, проходить єпітимію і постригається у православні ченці, прийнявши ім’я Феофана в пам’ять про свого дядька.

· написав трагікомедію « Володимир », присвятивши її гетьману Івану Мазепі

· 1711 року його беруть у складі почту царя Петра I в Прутський похід, під час якого в Яссах він виголошує з нагоди річниці Полтавської битви проповідь, яка сподобалася цареві.

· 1716 року за бажанням Петра I Прокопович переїжджає до Петербурга, стає наближеним до царського двору.

· 1724 року Феофан за наказом царя пише указ про устрій чернецтва, який упорядковував і регламентував монастирське життя за взірцем давніх монастирських статутів, спрямовував чернече життя на користь суспільству, бере активну участь у здійсненні реформ у Росії. Після смерті Петра I сприяє сходженню Катерини I на трон.

· 1725 року Прокоповича призначено архієпископом новгородським і першим членом синоду, фактичним главою Російської православної церкви.

· 19 вересня 1736 року помер у Новгороді, похований у новгородському Софійському соборі.

КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ (1728 – 1803)

· Останній гетьман Війська Запорозького.

· Маючи добру освіту, Кирило користується авторитетом серед російських вчених. Згідно указу імператриці він був призначений президентом Петербурзької академії наук.

· На прохання козацької старшини імператриця Єлизавета I Петрівна іменним указом відновлює гетьманат

· На Глухівській раді, яка відбулась в лютому 1750 року, за вказівкою імператриці гетьманом Лівобережної України було обрано Кирила Розумовського.

· Він зразу ж приступив до проводження політики в якості гетьмана, яка була спрмована на відновлення козацьких вольностей

·  запропонував реорганізувати адміністративний устрій Гетьманщини та створити новий орган управління — Генеральні Збори.

· Почала діяти традиційна козацька система судочинства.

· Було повністю реформовано козацьке військо.

· Розумовського підтримувала Запорізька Січ. Гетьман виношував благородні плани про відкриття масштабного українського університету в Батурині.

· Катерина ІІ в 1764 році видає укази про ліквідацію гетьманства та про створення другої Малоросійської колегії для управління українськими землями та народом.

· За останнім гетьманом Кирилом Розумовським були збережені його титули та власність на території Російської імперії. Він доживав свого віку у колишній гетьманській столиці Батурині. Помер у 1803 році.

А. Шептицький(1865 – 1944)

· 1887 здійснив подорож в Україну та Росію, під час якої познайомився з філософом В. Соловйовим та істориком В. Антоновичем.

· Ш. підтримував розвиток освітньо-культурного життя у західноукр. землях, чим сприяв пробудженню нац. свідомості укр. населення.

·  митрополит поставив питання про необхідність відкриття укр. гімназії у Станіславі (тепер Івано-Франківськ), а 1910 на засіданні палати панів вимагав створення укр. ун-ту у Львові.

· сприяв і розвитку укр. культури. 1905 заснував церк. музей (згодом перейменовано у нац. музей ім. митрополита А. Шептицького).

· Завдяки піклуванню Ш. у музеї зібрано одну з найбільших у Європі збірок іконопису.

· надавав стипендії молодим укр. митцям для здобуття худож. освіти у кращих навч. закладах Європи.

·  підтримував діяльність укр. культурно-просвітницьких т-в «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».

·  З його допомогою велося будівництво духовної семінарії у Львові, засновано бібліотеку станіславської Капітули.

· Після окупації на поч. Першої світової війни Львова рос. військами митрополит Шептицький був 18.9.1914 заарештований і вивезений спочатку до Києва, а згодом - до Росії, де утримувався у Новгороді, Курську та Суздалі. Після Лютневої революції 1917 звільнений.

· 1917 провів низку заходів, спрямованих на поширення і зміцнення католицької церкви в Росії.

· У міжвоєн. період продовжував роботу з розбудови греко-католицької церкви.

· В умовах польськ. окупації Галичини постійно залишався оборонцем укр. населення.

· На поч. рад.-нім. війни 1941-45 митрополит Андрей вітав відновлення укр. державності і створення уряду Української держави - Українського державного правління на чолі з Я. Стецьком

· 1941 Ш. очолив Українську Національну Раду, а 1944 - Всеукр. Нац. Раду. Митрополит негативно ставився до нім. окупаційного режиму.

· Помер митрополит 1944. Похований у крипні собору Св. Юра у Львові.

 

ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ (1866 – 1934)

· Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича.

· Для розвитку української літератури Грушевський разом з І.Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вістник», був одним з організаторів Української видавничої спілки (1899).

· Після революції 1905-1907 рр. М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Створив Українське наукове товариство (УНТ), увійшов до складу Товариства українських поступовців (1907), яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування.

· З березня 1917 по квітень 1918 року – голова Української Центральної Ради.

· Під керівництвом М. Грушевського урядом УНР приймалися важливі рішення про державні атрибути, а також здійснювався конституційний процес.

· Він особисто брав участь в розробці Конституції УНР, яка була прийнята 29 квітня 1918 року.

· Ліквідація УЦР поклала край державній діяльності М. Грушевського. У підпіллі він здебільшого займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування Української академії наук

· 1923 року був обраний академіком ВУАН.

· Помер у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

· Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору.

· автор фундаментальної „Історії України — Руси”

 

Микола Іванович Міхновський (1873-1924)

· він хотів бачити Україну самостійною державою

· 1891 р. група молодих націоналістів створила Товариство тарасівців. М.Міхновський розробив документ для „ Братства”

· Тарасівці проголосили своєю метою боротьбу за "самостійну суверенну Україну"

· Організація майже не приховувала своєї діяльності й невдовзі була заборонена властями, багатьох членів товариства арештували.

· Він зайнявся адвокатською практикою, відкрив власну контору і невдовзі здобув неабияку популярність як успішний адвокат. У 1906 році на так званому « Лубенському процесі » двох українських діячів — братів Шеметів — засудили до страти, але завдяки майстерності адвоката Міхновського вони були звільнені.

· Енергійно і швидко Микола Міхновський завоював авторитет серед української громадськості Харкова. Міхновський виголошував промову на Шевченківських урочистостях 1900 р. в Полтаві та Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.

· У січні 1900 року, Микола Міхновський у Харкові взяв участь у становленні РУП — першої самостійницької партії у Наддніпрянській Україні. Основні ідеї партії М. Міхновський виклав у брошурі « Самостійна Україна ». Вона була першим виданням РУП. Через якийсь час РУП відмежувалася від ідей М. Міхновського.

· У 1902 р. група його прихильників відкололася від РУП і заснувала Українську народну партію (УНП). М. Міхновський розробив для неї « Десять заповідей УНП » і видав їх 1903 р. у Львові.

· М. Міхновський і члени УНП засуджували приєднання України до Росії, вважаючи цей акт початком « московського рабства ».

· в червні 1917 р. М. Міхновський розробив план проголошення державної самостійності України.

·  3 травня 1924 року Міхновського було знайдено повішеним у садку в садибі Володимира Шемета, де він квартирував

СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ (1873 – 1945 )

· був наказним отаманом Вільного козацтва, створення якого розпочалося влітку 1917 року.

· 29 квітня 1918 року внаслідок державного перевороту Павло Скоропадський взяв владу в Україні, після повалення влади УЦР. Україна була проголошена Гетьманською державою на чолі з Павлом Скоропадським.

· Україна досягла певних успіхів у галузі науки, освіти та культури. Універсалами Скоропадського були створені Українська Академія Наук, українські університети — в Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій.

· Також, вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників; засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (національний архів, національна бібліотека та інші заклади).

· Усе ще потребувало вирішення земельного питання. 29 квітня 1918 року Гетьман скасував закони Центральної Ради про конфіскацію великих маєтків.

· активна зовнішня політика(однобока),

· невирішеність аграрного питання, присутність в Україні іноземних військових частин, відсутність власної боєздатної армії, разом з поразкою держав центрального блоку призвели до краху Гетьманату.

· 13 листопада утворилася Директорія, в ніч з 13 на 14 грудня 1918 Скоропадський зрікся престолу.

· Помер Павло Скоропадський 26 квітня 1945 року

---

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 87; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!