Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає підставу для реалізації повноваження суду касаційної інстанції, що визначено пунктом 1 статті 223 КАСУ.
2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційних скарг, оскільки разом зі статтями 225 ‑ 229 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.
Задоволення чи незадоволення касаційної скарги
3. За наслідками касаційного розгляду суд касаційної інстанції може:
1) задовольнити касаційну скаргу на підставах, встановлених статтями 225 ‑ 227, частиною першою статті 228, статтею 229 КАСУ;
2) залишити її без задоволення у випадках, визначених коментованою статтею або частиною другою статті 228 КАСУ (суд залишає касаційну скаргу без задоволення, якщо суд касаційної інстанції при здійсненні касаційного провадження не виявить помилок у застосуванні норм права при ухваленні оскаржених рішень).
4. Касаційну скаргу буде задоволено частково, якщо суд касаційної інстанції визнає за необхідне задовольнити частину вимог касаційної скарги.
Підстава для відмови у задоволенні касаційної скарги, а судових рішень ‑ без змін
5. Підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені рішення ‑ без змін є те, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Нагадаємо, що зазвичай суд касаційної інстанції робить такий висновок щодо судових рішень в межах оскарження (частина друга статті 220 КАСУ) і він не зобов'язаний проводити повний перегляд судових рішень. Якщо буде встановлено порушення норм процесуального права в процесі розгляду справи, що не позначилися на результатах розгляду справи (наприклад, порушення встановлених строків розгляду), суд касаційної інстанції також залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення ‑ без змін. Але такі порушення можуть бути підставою для спрямування на адресу суду, що їх допустив, окремої ухвали (стаття 233 КАСУ).
|
|
|
У разі ж появи підстав для закриття провадження суд не залишає судове рішення без змін, а визнає його таким, що втратило законну силу (частина друга статті 228 КАСУ).
Стаття 225. Підстави для зміни судових рішень
Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає підстави для реалізації повноважень суду касаційної інстанції, що визначені пунктами 2 ‑ 4 статті 223 КАСУ.
|
|
|
2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційних скарг, оскільки разом зі статтями 224, 226 ‑ 229 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.
Підстава для зміни рішення суду
3. Суд касаційної інстанції змінює судове рішення, якщо судове рішення є помилковим лише в частині. Часткова помилковість судового рішення може проявлятися, наприклад, у тому, що суд зробив правильні висновки по суті справи чи питання, але для вмотивування помилково обрав не ту норму матеріального чи процесуального права; або неправильно вирішив частину вимог особи, яка бере участь у справі, внаслідок неправильного застосування норми права; або неправильно вирішив питання про судові витрати. Суд касаційної інстанції змінює відповідне судове рішення у частині, де допущено помилку.
Обов'язковою умовою для застосування цієї підстави є правильність встановлення судами попередніх інстанцій обставин у справі, тобто відсутність потреби досліджувати нові докази або встановлювати обставини, що не може робити суд касаційної інстанції. За відсутності цієї умови судове рішення у помилковій частині належить скасувати і направити справу для продовження розгляду або на новий судовий розгляд відповідно до статті 227 КАСУ.
|
|
|
4. Зміна ухвали оформлюється ухвалою, а зміна постанови ‑ постановою (пункт 3 частини першої, частина друга статті 230 КАСУ).
Наслідки зміни рішення суду однієї інстанції для рішення суду іншої інстанції
5. Предметом перегляду у касаційному порядку зазвичай є рішення як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, тому суд касаційної інстанції, вирішивши змінити одне з них, повинен одночасно вирішити питання про долю й іншого судового рішення. Так, у разі зміни рішення суду першої інстанції він скасовує рішення суду апеляційної інстанції, оскільки воно є незаконним (пункт 4 статті 223 КАСУ).
Якщо суд касаційної інстанції змінює рішення суду апеляційної інстанції, то рішення суду першої інстанції він може:
1) скасувати, якщо воно є незаконним (пункт 2 статті 223 КАСУ);
2) залишити без змін, якщо воно є правильним (пункт 3 статті 223 КАСУ).
У цьому випадку суд касаційної інстанції може й не вирішувати питання про рішення суду першої інстанції, якщо суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення щодо рішення суду першої інстанції, але помилився у мотивах. Також суд касаційної інстанції не вирішує питання про рішення суду першої інстанції, якщо предметом перегляду є лише рішення суду апеляційної інстанції (наприклад, ухвала про повернення апеляційної скарги).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 165; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!