Стаття 140. Встановлення порядку дослідження інших доказів
Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.
Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності може бути змінений.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає спосіб визначення послідовності дослідження доказів у судовому засіданні з метою забезпечення кращого сприйняття інформації про обставини у справі.
Порядок дослідження доказів
2. У кожній адміністративній справі є ціла низка доказів. Суд за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, зобов'язаний дослідити кожен з цих доказів. Дослідження доказів починається з пояснень осіб, які беруть участь у справі, про обставини справи (див. статтю 139 КАСУ). Ці пояснення належить ретельно перевіряти та оцінювати поряд з іншими доказами у справі, оскільки пояснення виходять від осіб, які мають інтерес у певному правовому результаті вирішення справи, а тому можуть містити інформацію, що не відповідає дійсності.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд повинен встановити порядок дослідження інших доказів ‑ показань свідків, речових і письмових доказів, висновку експерта, якщо такі є у справі.
3. Перед встановленням порядку дослідження доказів суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, з цього питання. З урахуванням цієї думки та залежно від характеру спірних правовідносин суд постановляє усну ухвалу про порядок дослідження доказів (без виходу до нарадчої кімнати).
|
|
|
Для цього суд може обрати, наприклад, один з таких варіантів:
1) спочатку досліджуються докази на підтвердження чи спростування однієї обставини, що необхідно з'ясувати, потім наступної і так далі;
2) спочатку досліджуються докази стосовно однієї позовної вимоги (наприклад, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень), а потім ‑ щодо іншої (наприклад, про відшкодування шкоди, завданої рішенням) і так далі;
3) спочатку досліджуються докази на користь позивача, потім ‑ на користь відповідача;
4) спочатку суд допитує свідків, потім досліджуються письмові докази, речові докази, висновок експерта (тобто в порядку статей 141 ‑ 148 КАСУ).
Найчастіше дослідження доказів бажано починати з допиту свідків, щоб не затримувати їх протягом усього судового розгляду справи. Спочатку можна допитати свідків, які викликані на вимогу позивача, а потім свідків, які викликані на вимогу відповідача.
Зміна порядку дослідження доказів
4. Залежно від обставин у справі або від перебігу судового розгляду суд з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, може змінити порядок дослідження доказів своєю усною ухвалою.
|
|
|
Стаття 141. Порядок допиту свідків
Кожний свідок допитується окремо.
Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.
Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.
4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:
"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
|
|
|
Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.
7. Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов'язані з будь‑якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь‑який час його допиту.
Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи.
Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 177; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!