Стаття 132. Роз'яснення спеціалісту його прав і обов'язків
Головуючий у судовому засіданні роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки, встановлені статтею 67 цього Кодексу.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає порядок вчинення необхідних процесуальних дій для того, щоб спеціаліст, якщо такого залучено до справи, міг приступити до виконання своїх обов'язків.
2. Стаття покликана гарантувати якісне виконання спеціалістом своїх обов'язків.
Спеціаліст у судовому засіданні
3. Спеціаліст викликається в судове засідання у разі необхідності у наданні суду технічної допомоги, консультацій, роз'яснень під час вчинення процесуальних дій щодо дослідження доказів. Наприклад, з метою відтворення аудіо‑ чи відеозаписів або електронних документів та роз'яснення особливостей їх створення та відтворення.
Спеціаліст виступає в адміністративному процесі як технічний помічник суду, тому результати його діяльності не можуть вважатися джерелом доказів.
4. Спеціаліста може бути запрошено до участі у справі і після початку судового розгляду, якщо необхідність в його допомозі з'ясується під час судового розгляду.
Роз'яснення прав та обов'язків спеціаліста
5. Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки відразу після вчинення дій, визначених у попередній статті, або після прибуття спеціаліста у судове засідання, або перед залученням його до процесу дослідження доказів (стаття 149 КАСУ).
|
|
|
6. Головуючий повідомляє спеціалістові, що відповідно до статті 67 КАСУ він:
‑ має право:
1) знати мету свого виклику до суду (суд про цю мету повинен зазначити в ухвалі про залучення спеціаліста та повістці, а головуючий повинен повідомити також під час роз'яснення його прав);
2) відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками;
3) з дозволу головуючого задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
4) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів;
5) на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду, згідно зі статтею 92 КАСУ;
‑ зобов'язаний:
1) прибувати за викликом суду;
2) відповідати на задані судом питання;
3) давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби ‑ надавати суду технічну допомогу.
Крім того, спеціалістові роз'яснюється його обов'язок заявити самовідвід (статті 27, 29, 30 КАСУ) у разі, якщо він:
1) брав участь у розгляді цієї або пов'язаної з нею справи як суддя, представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, перекладач;
|
|
|
2) є членом сім'ї або близьким родичем будь‑кого з осіб, які беруть участь у справі;
3) прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Головуючий повинен переконатися у тому, що ці права і обов'язки спеціалістові зрозумілі, а в разі необхідності ‑ надати додаткові роз'яснення.
7. За невиконання спеціалістом своїх обов'язків кримінальна відповідальність не передбачена, однак у разі злісного ухилення від виконання вимог суду щодо здійснення покладених на спеціаліста обов'язків його може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за неповагу до суду згідно з частиною першою статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
"Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь‑ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, ‑
тягнуть за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб".
|
|
|
Стаття 133. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі
Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття регулює порядок розгляду і вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі, з метою створення організаційних передумов для розгляду адміністративної справи по суті.
Клопотання та їх розгляд судом
2. Після роз'яснення процесуальних прав та обов'язків учасникам адміністративного процесу суд переходить до розгляду і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі.
Клопотання ‑ це прохання особи, яка бере участь у справі, щодо вчинення судом певної процесуальної дії. Клопотання заявляються в усній формі та можуть бути продубльовані у письмовій формі, але їх обов'язково необхідно вмотивовувати.
|
|
|
3. Для того, щоб правильно вирішити клопотання, суд зобов'язаний заслухати думку інших осіб, які беруть участь у справі, присутніх у судовому засіданні.
Вчинення інших дій, які не пов'язані з розглядом та вирішенням заявленого клопотання, не допускається, оскільки клопотання повинно бути вирішене негайно.
4. Суд може припинити заслуховування, розгляд і вирішення клопотань або обмежити їх кількість у разі, якщо дійде висновку про зловживання з боку особи, яка бере участь у справі, зазначеним правом з метою затягнути розгляд справи. До такого висновку може підштовхнути велика кількість безглуздих або неважливих для розгляду справи клопотань.
5. Особи, які беруть участь у справі, можуть заявляти клопотання не лише на цьому етапі, а й на будь‑якому етапі під час судового розгляду справи.
Вирішення клопотання
6. Залежно від характеру та складності заявленого клопотання суд вирішує його безпосередньо в залі судового засідання або в нарадчій кімнаті шляхом постановлення ухвали. У першому випадку (наприклад, про приєднання доказу до матеріалів справи, оголошення перерви тощо) суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє і проголошує усну ухвалу, що заноситься секретарем судового засідання до журналу (чи протоколу) судового засідання, а в другому (наприклад, про призначення експертизи, зупинення провадження у справі тощо) ‑ ухвалу у вигляді окремого процесуального документу. Письмову ухвалу суд проголошує негайно після виходу з нарадчої кімнати.
7. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному заявленню клопотання протягом судового розгляду справи. Якщо клопотання заявлено повторно за тих самих обставин і з тих самих підстав, то суд відхиляє його у зв'язку з тим, що воно вже вирішене. Якщо ж під час судового розгляду справи обставини змінилися чи з'ясуються нові факти, то суд з власної ініціативи або за повторним клопотанням має право переглянути своє рішення про відмову в задоволенні клопотання та задовольнити це клопотання.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 181; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!