При одночасному знаходженні в шлунку великої кількості рідини та повітря.
4. При асциті.
5. При метеоризмі.
5. Де в нормі розташована горизонтальна частина поперечно-ободової кишки:
1. На рівні пупка.
2. На 1–2 см вище пупка.
3. На 2–3 см вище пупка.
4. На 2–3 см нижче пупка.
Нижче великої кривизни шлунка на 2–3 см.
6. Де в нормі знаходиться нижня межа шлунка:
1. Нижче пупка на 2–3 см.
2. Вище пупка на 2–3 см.
3. На рівні пупка.
Вище пупка на 4–5 см.
10
5. Нижче пупка на 4–5 см.
7. Коли пальпується мала кривизна шлунка:
1. В нормі.
При гастроптозі.
3. При збільшенні шлунка.
4. При зменшенні шлунка.
5. При гастриті.
8. Де слід розташувати руку дослідника при пальпації сигмоподібної кишки:
1. На 1 см лівішк пупка.
2. У правій клубовій ділянці на 2–3 см від пупка.
3. На межі зовнішньої та середньої третини відстані між пупком та spina iliaca
ant. superior sinistra.
4. На межі зовнішньої та середньої третини відстані між пупком та spina iliaca
ant. superior dextra.
5. По зовнішньому краю прямого м’яза живота ліворуч.
При пальпації сліпа кишка нерухлива, щільної консистенції, а стінка – нерівна,
горбиста. Оцініть знайдені ознаки:
1. Варіант норми.
2. Тифліт.
Спазм сліпої кишки.
4. Пухлина.
5. Парез кишківника.
При пальпації сигмоподібна кишка розташована на 1 см лівіше від пупка,
Неболюча, звичайних розмірів та консистенції, але зміщується більше, ніж на 5
см. Оцініть знайдені ознаки:
Варіант норми.
2. Доліхосигма.
3. Пухлина сигмовидної кишки.
|
|
|
4. Сигмоїдіт.
5. Парез кишки.
1. Чому дорівнюють розміри нормальної печінки за Образцовим:
См.
2. 12—14, 11—13, 10—12см.
3. 13—15, 12—14, 11—13 см.
4. 9—10, 8—9, 7—8 см.
5. 8—9, 7—8, 6—7 см.
10
При проведенні пальпації селезінки її край знаходиться у реберної дуги, про що це
свідчить:
1. Це норма при будь-якому типі тілобудови.
2. Селезінка практично не збільшена.
3. Селезінка збільшена вдвічі.
4. Наявний гіперспленізм.
5. Може зустрічатись у астеніків.
3. Якими судинами формуєтся v.portae:
1. Мезентеріальними артеріями.
2. Відходить безпосередньо від нижньої порожнистої вени.
3. Селезінковою, верхньою та нижньою мезентеріальними венами.
4. Шлунковою, нирковою та нижньою брижовою венами.
Печінковою та селезінковою венами.
4. Який процес лежить в основі пальпації печінки:
1. Просковзування руки відносно печінки.
2. Метод флюктуації.
3. Метод аускультофрикції.
Просковзування печінки відносно руки на вдосі.
5. Методика постукування.
5. Нижній край печінки в нормі:
1. Не повинен пальпуватися.
2. Пальпується на 1–2 см нижче реберної дуги.
Пальпується на рівні реберної дуги.
4. Пальпується на середині відстані між реберною дугою та горизонтальною
лінією, проведеною через пупок.
|
|
|
5. Пальпується на рівні пупка.
6. Коли спостерігається позитивний симптом Пастернацького:
1. При гастриті.
При пієлонефриті.
3. При міокардиті.
4. При килі стравоходного отвору діафрагми.
5. При спланхноптозі.
7. У якому положенні хворого найбільш інформативна пальпація селезінки:
1. Лежачі на лівому боці.
2. Стоячи з нахилом тулуба вліво.
3. Положенні Тренделенбурга.
Положенні Салі.
5. Колінно–ліктьовому положенні.
8. Які нормальні розміри селезінки:
Поперечний 4–6 см, повздовжний 6–8 см.
2. Поперечний 6–9 см, повздовжний 1–3 см.
3. Поперечний 11–12 см, повздовжний 9–10 см.
4. Поперечний 4–6 см, повздовжний 14–16 см.
5. Поперечний 6–8 см, повздовжний 4–6 см.
11
Чому при ураженнях печінки підвищення тиску у системі портальної вени
супроводжується збільшенням селезінки:
1. У зв’язку із посиленням кровотворної функції селезінки.
2. У зв’язку із токисчним ураженням селезінки.
3. У зв’язку із ретроградним підвищенням тиску в селезінковій вені.
4. У зв’язку із посиленням руйнування еритроцитів.
5. У зв’язку із посиленням участі в обміні білірубіну замість ураженої печінки.
10. У якому положенні хворого краще пальпується ren migrans:
1. Лежачі на правому боці.
|
|
|
2. Лежачи на лівому боці.
Стоячи.
4. У положенні Салі.
5. У положенні Тренделенбурга.
11. Яким чином пальпаторно відрізнити збільшену селезінку від лівої частки печінки:
Більш м’яка поверхня.
2. За наявністю інцизури на передній поверхні селезінки в місці її воріт.
3. Більш гладка поверхня.
4. Більш бугриста поверхня.
5. За наявністю пульсації селезінкової вени.
При якій патології можна пропальпувати значно збільшений, безболісний жовчний
міхур:
1. При холециститі.
2. При холангіті.
3. При жовчнокам’яній хворобі.
При здавленні загального жовчного протоку пухлиною.
5. При гепатиті.
13. При якій патології можна пропальпувати селезінку:
1. Залізодефіцитній анемії.
2. Гемолітичній анемії.
3. Хронічному холециститі.
4. Панкреатиті.
5. Постгеморагічній анемії.
14. Одночасне значне збільшення печінки і селезінки спостерігається при:
1. Жовчнокам’яній хворобі.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 1469; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!