Методичні рекомендації при вивченні теми
ДИСЦИПЛІНА : АДМІСТРАТИВНЕ ПРАВО
САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ
Тема 29. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами .
Мета: дати студентам поняттяправовим засадам організації та діяльності органів внутрішніх справ.Студенти повинні знати систему і структуру органів внутрішніх справ.Студенти повинні орієнтуватись в завданнях та функціях органів внутрішніх справ.
Форми контролю:
- доповіді;
- обговорення;
- тести.
Питання для самостійного вивчення:
1. Міністерство внутрішніх справ України в системі управління органами внутрішніх справ, його завдання, функції, форми і методи діяльності.
2. Національна поліція України. Структура, завдання, функції, права та обов’язки національної поліції.
3. Основні підрозділи поліції.
4. Державна міграційна служба України.
Рекомендована література до теми:
| 1. | КонституціяУкраїни від 28.06.1996р. |
| 2. | Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями |
| 3. | Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями |
| 4. | Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 5. | Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями |
| 6. | Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями |
| 7. | Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 8. | Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями |
| 9. | Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями |
| 10. | Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI |
| 11. | Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 12. | Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями |
| 13. | Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 14. | Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 15. | Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 16. | Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 17. | Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 18. | Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями |
| 19. | Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 20. | Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 21. | Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями |
| 22. | Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 23. | Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 24. | Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 25. | Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями |
| 26. | Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями |
| 27. | Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 28. | Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями |
| 29. | Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 30. | Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями |
| 31. | Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями. |
| 32. | Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями |
| 33. | Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями |
| 34. | Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 35. | Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями |
| 36. | Закон України „ Про доступ до судових рішень" №3262-1V від 22.12.2005 |
| 37. | Указ Президента України „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями |
| 38. | Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р. |
| 39. | Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р. |
| 40. | Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р. |
| 41. | Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р. |
| 42. | Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003. |
| 43. | Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с. |
| 44. | Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова . – М.: Юристъ, 2002. |
| 45. | Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8. |
| 46. | Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с. |
| 47. | Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с. |
| 48. | Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998. |
| 49. | Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с. |
| 50. | Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с. |
| 51. | Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11. |
| 52. | Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с. |
| 53. | Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с. |
Методичні рекомендації при вивченні теми
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При вивченні першого питання (Міністерство внутрішніх справ України в системі управління органами внутрішніх справ, його завдання, функції, форми і методи діяльності.) студентам слід звернути увагу на те, що
Міністе́рство вну́трішніх справ Украї́ни (МВС України) — центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МВС України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.
Основними завданнями МВС України є:
· організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;
· участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю;
· забезпечення, запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
· організація охорони та оборони внутрішніми військами особливо важливих державних об'єктів;
· забезпечення реалізації державної політики з питань громадянства;
· забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи;
· організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
· здійснення на договірних засадах охорони майна всіх форм власності;
· визначення основних напрямів удосконалення роботи органів внутрішніх справ, надання їм організаційно-методичної та практичної допомоги;
· забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, працівників і військовослужбовців системи Міністерства;
· підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для інтеграції України до Європейського Союзу.
Функції МВС України .
МВС України відповідно до покладених на нього завдань:
· забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби із злочинністю;
Внутрішні війська МВС України
· визначає основні напрями діяльності підпорядкованих йому органів, підрозділів, установ та ефективні засоби і методи виконання покладених на них завдань;
· організовує роботу органів внутрішніх справ, пов'язану з охороною громадського порядку, запобіганням адміністративним правопорушенням, їх припиненням та забезпеченням провадження у справах про ці правопорушення, розгляд яких законом покладено на ці органи;
· організовує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання злочинам, їх виявлення, припинення і розкриття, провадження дізнання і попереднього (досудового) слідства у справах про злочини, розслідування яких законом покладено на ці органи;
· здійснює у випадках, передбачених законодавством України, спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;
· виявляє, розкриває і розслідує злочини, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю, наркобізнесом і злочинами у сфері економіки;
· забезпечує профілактику правопорушень, вносить центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям подання щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень, організовує проведення серед населення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю;
· бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробленні на основі їх результатів державних програм боротьби із злочинністю і охорони громадського порядку;
· вживає разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх;
· організовує і проводить розшук громадян у випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами;
· організовує інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формує центральні довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошуковий та криміналістичний облік, у межах своїх повноважень складає державну статистичну звітність;
· організовує проведення усіх видів експертизи у кримінальних справах та криміналістичних досліджень за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечує в установленому порядку участь спеціалістів експертної служби у слідчих діях, організовує проведення на договірних засадах відповідних видів експертизи і досліджень на замовлення фізичних і юридичних осіб;
· бере участь у ресоціалізації осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;
· забезпечує функціонування дозвільної системи, здійснює контроль за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони використовуються;
· організовує роботу Державної автомобільної інспекції, забезпечує реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, разом з іншими державними органами вживає заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху; контролює проведення іншими центральними органами виконавчої влади і транспортними організаціями роботи, спрямованої на запобігання дорожньо-транспортним пригодам;
· організовує на договірних засадах охорону майна всіх форм власності, охороняє та обороняє особливо важливі державні об'єкти, разом із заінтересованими державними органами проводить роботу для підвищення надійності охорони цих об'єктів;
· забезпечує охорону дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України;
· здійснює контроль за додержанням громадянами паспортних правил, правил в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземців та осіб без громадянства;
· організовує здійснення заходів щодо рятування людей, охорони їх безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків;
· забезпечує участь органів внутрішніх справ у межах їх повноважень у здійсненні заходів щодо охорони довкілля;
· забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, бере відповідно до законодавства участь у забезпеченні режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його введення на території України або в окремих її місцевостях;
· бере участь у розробленні проектів міжнародних договорів України з питань боротьби із злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів України, відповідно до законодавства укладає з відповідними органами іноземних держав угоди про співробітництво у сфері боротьби із злочинністю та з інших питань, що належать до його компетенції;
· вживає заходів щодо реалізації галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов'язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, іншими міжнародними договорами України, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, здійснює інші заходи щодо інтеграції України до Європейського Союзу;
· розробляє і організовує виконання програм кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, вживає заходів до додержання дисципліни і законності в їх діяльності; організовує роботу навчальних закладів, наукових установ, що належать до сфери його управління;
· вживає відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ, пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів;
· виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності;
· організовує в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, контролює правильність використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів;
· організовує в системі МВС України роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, контрольно-ревізійної діяльності;
· вносить відповідним органам виконавчої влади пропозиції щодо будівництва об'єктів адміністративного, виробничого, соціально-побутового, військового призначення та житла для забезпечення діяльності його системи, здійснює контроль за цим будівництвом;
· бере участь у формуванні науково-технічної політики у сфері діяльності органів внутрішніх справ; організовує і координує впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, забезпечує розроблення озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ та внутрішніх військ;
· організовує і забезпечує функціонування відомчої мережі зв'язку;
· забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності;
· організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери його управління;
· організовує діяльність закладів охорони здоров'я, що належать до сфери його управління;
· забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах;
· виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Права МВС України
МВС України має право:
· представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів;
· одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
· залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
· перевіряти додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи;
· скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;
· займатися відповідно до законодавства господарською діяльністю.
Структура
Центральний апарат
· Міністр внутрішніх справ України
· Департамент внутрішньої безпеки ГУБОЗ
· Апарат Міністра
· Радники МВС
· Департамент зв'язків з громадськістю
· Департамент роботи з персоналом
· Перший заступник Міністра
· Перший заступник Міністра — начальник ГУБОЗ
· Заступник Міністра — начальник кримінальної міліції
· Департамент карного розшуку
· Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю
· Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків
· Департамент кримінальної міліції у справах неповнолітніх
· Департамент боротьби з торгівлею людьми
· Робочий апарат Інтерполу
· Кінологічна служба
· Департамент оперативної служби
· Департамент оперативно-технічних заходів
· Заступник Міністра — начальник Головного штабу
· Головний штаб
· Департамент документального забезпечення та режиму
· Управління міжнародних зв'язків
· Управління взаємодії з ВРУ, КМУ та ін. органами влади
· Департамент інформаційних технологій
· Заступник Міністра — начальник міліції громадської безпеки
· Заступник Міністра — начальник ГСУ
· Заступник Міністра .
При вивченні другого питання (Національна поліція України. Структура, завдання, функції, права та обов’язки національної поліції.) студентам слід звернути увагу на те, що
Націона́льна полі́ція Украї́ни — центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки. Діяльність Національної поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ згідно із законом.
Поліція призначена для захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства; для протидії злочинності, охорони громадського порядку, власності та для забезпечення громадської безпеки. В межах своєї компетенції керівництво діяльністю поліції здійснюють Президент України безпосередньо або через Міністра внутрішніх справ, керівники територіальних органів Міністерства внутрішніх справ і керівники підрозділів поліції.
Згідно опитувань, в 2017 та 2018 роках рівень довіри населення до поліції становив 30-45 %.В 2016 році цей показник сягав 40-55 %.
Історія
Навесні 2014 року серед експертів почалися розмови стосовно проведення реформ у силовому блоці. Після проведення виборів нової влади та формування складу законодавчих та виконавчих органів почався процес складних реформ, метою яких було викорінення корупції та беззаконня з судової та правоохоронної систем.
Для проведення якісних реформ владою прийнято рішення використати успішний досвід закордонних партнерів. Саме з цією метою Кабінет Міністрів України призначив Еку Згуладзе першим заступником міністра внутрішніх справ, що зіграло значну роль в створенні і розвитку української поліції.[16] Згуладзе була заступником міністра внутрішніх справ Грузії з 2005 до 2012 року в часи президента Міхеїла Саакашвілі й на цій посаді брала активну участь у радикальному реформуванні грузинських органів внутрішніх справ. Восени того ж року Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков представив концепт майбутньої реформи Міністерства внутрішніх справ, в якій передбачалось створення Національної поліції як центрального органу виконавчої влади. Впродовж 2014—2015 років йшла активна робота над законом, який регулював би роботу поліції. Таких законів було підготовлено два, від президента та від уряду. Урядовий законопроект отримав назву «Про Національну поліцію», а його альтернатива підготовлена пропрезидентською більшістю «Про поліцію і поліцейську діяльність».
21 травня 2015 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект № 2822 «Про Національну поліцію», за відповідне рішення проголосували 284 народних депутатів при 226 мінімально необхідних, а 2 липня 2015 року проголосувала за законопроект в другому читанні, «За» проголосували 278 народних депутатів. 4 серпня 2015 Президент України підписав цей закон[18], а вже 6 серпня закон був опублікований в парламентській газеті «Голос України». Закон набув чинності через три місяці з дня, наступного після дня публікації, тобто 7 листопада 2015, окрім патрульної поліції Києва, для якої цей закон набув чинності в день його публікації, та патрульної поліції Одеси та Львова, для яких закон набув чинності 20 серпня 2015[19]. До вступу у дію закону «Про національну поліцію» поліція працювала відповідно до старого закону «Про міліцію», а поліцейські вважалися працівниками міліції. Згодом Президент встановив 4 серпня, день коли він підписав закон «Про Національну поліцію», Днем Національної поліції України.[20]. Згідно з Указом Президента України від 04 квітня 2018 року № 97 День Національної поліції України відзначається щорічно 04 липня. Цього дня у 2015 році у Києві запрацювала патрульна поліція.
Паралельно з підготовкою нормативної бази для майбутніх реформ здійснювалися конкретні кроки в цьому напрямі. 19 січня 2015 року МВС України оголосило першу реформу в правоохоронних органах — реформу ДАІ. Про це на брифінгу оголосила заступник глави МВС Ека Згуладзе. Вона повідомила, що ДАІ буде повністю реорганізована, зі звільненням усіх співробітників, а натомість уже починається набір бажаючих у нову патрульну службу, в тому числі з числа співробітників ДАІ.
В наступні шість місяців ішов підбір нових кадрів та їх підготовка. У підготовці нових патрульних поліціянтів активно допомагали західні партнери. США направили своїх інструкторів з Каліфорнії та Огайо, які провели практичні та теоретичні заняття з новими майбутніми поліціянтами..
Першим містом, у якому запрацювала патрульна поліція, став Київ. 4 липня 2015, на Софійській площі у Києві співробітники нової поліції склали присягу на вірність Україні. Начальник управління патрульної служби Києва Олександр Фацевич зачитав текст присяги. Після цього усі присутні на Софіївській площі виконали Гімн України. Президент України Петро Порошенко, який був присутній на заході, привітав патрульних й нагадав про відповідальність, покладену на них.
Майже місяць патрульна поліція Києва працювала в тестовому режимі і показала гарні результати своєї роботи.
Другим містом став Львів. 23 серпня 2015 року, на площі Ринок у Львові, склали присягу 400 співробітників патрульної поліції Львова. Текст присяги зачитав начальник управління патрульної служби Львова Юрій Золуля. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков закликав львів'ян підтримати поліцейських. Серед тих, хто приймав присягу, була Ірина Кульчицька — невістка загиблого Героя України генерал-майора Національної гвардії Сергія Кульчицького. Третім містом, де запрацювала патрульна поліція, стала Одеса. 25 серпня 2015 року, біля Пам'ятнику Дюку де Рішельє в Одесі, 400 працівників патрульної поліції склали присягу. Четвертим містом стало місто Харків, де 26 вересня 2015 року на Майдані Свободи у Харкові 800 патрульних поліцейських склали присягу, 27 з яких пройшли службу в зоні АТО.
Після цього почали вводити патрульну поліцію в інших обласних центрах та великих містах: 29 листопада 2015 в Ужгороді та Мукачеві (247 патрульних поліцейських), 6 грудня 2015 в Миколаєві (484 патрульних поліцейських)[29], 19 грудня 2015 в Луцьку (165 патрульних поліцейських)[30], 26 грудня 2015 в Хмельницькому (265 патрульних поліцейських), 17 січня 2016 в Дніпрі (тоді ще Дніпропетровську) (950 патрульних поліцейських), 31 січня 2016 в Івано-Франківську (208 патрульних поліцейських), 3 лютого 2016 в Білій Церкві (140 патрульних поліцейських) 8 лютого 2016 в Херсоні (302 патрульних поліцейських), 19 лютого в Чернігові (211 патрульних поліцейських), 22 лютого 2016 у Вінниці (255 патрульних поліцейських), 27 лютого 2016 в Кременчузі (246 патрульних поліцейських), 1 березня 2016 в Черкасах (256 патрульних поліцейських),5 березня 2016 в Полтаві (245 патрульних поліцейських), 12 березня 2016 в Тернополі (209 патрульних поліцейських), 22 березня 2016 в Житомирі (229 патрульних поліцейських), 24 березня в Борисполі (172 патрульні поліцейські), 25 березня в Чопі (10 патрульних поліцейських), 27 березня у Чернівцях (342 патрульні поліцейські)[, 16 квітня у Запоріжжі (509 патрульних поліцейських). 19 квітня в Рівному (193 патрульні поліцейські) і в той же день розпочала роботу річкова патрульна поліція у м. Черкаси та прилеглих селах. 28 квітня патрульна поліція розпочала роботу в Кропивницькому (тоді ще Кіровограді) (238 патрульних поліцейських), 12 травня у Сумах (251 поліцейських)[, 14 травня — у Краматорську та Слов'янську (194 поліцейські), 19 травня в Кривому Розі (474 поліцейські), 22 травня в Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному (147 поліцейських), 30 травня в Маріуполі (172 поліцейських). На цьому перший етап реформи поліції завершився.
Глава Нацполіції Сергій Князєв заявив, що 2018-го в Україні запрацює об'єднаний підрозділ патрульної поліції і поліції громадської безпеки, який називатиметься «поліція превенції».
Завданнями Національної поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
· забезпечення громадської безпеки та публічного порядку;
· охорони та захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
· протидії злочинності;
· надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Національна поліція виконує свої завдання в межах повноважень і в спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Правова основа діяльності
У своїй діяльності Національна поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, Законом України «Про Національну поліцію» та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Національна поліція як центральний орган виконавчої влади утворена Постановою КМ України від 2 вересня 2015 р. № 64.
Положення про Національну поліцію затверджене КМ України 28 жовтня 2015 року.
15 березня 2018 року Верховна рада України прийняла закон № 4670 «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», який підтримав 251 народний депутат. Дисциплінарний статут Національної поліції України визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції, повноваження поліцейських та їх керівників з її дотримання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Поліцейський
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та жетон з індивідуальним особистим номером. Зразки та порядок видання службових посвідчень та особистих номерних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до висновку доктора філологічних наук, професора Олександра Пономарева, правильним терміном в українській мові є поліціянт, а не поліцейський, який є російським терміном.
Присяга працівника поліції
Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки»
Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Головні новації
· створення Національної поліції як центрального органу влади, який координує цивільний Міністр внутрішніх справ, ліквідацію Управлінь внутрішніх справ в областях та районах;
· фаховий Начальник Національної поліції призначається Кабміном на контракт на 5 років;
· створення Поліцейської комісії при Національній поліції, в якій 3/5 членів — правозахисники та інші цивільні особи;
· призначення на посади в поліції через конкурс, який проводять Поліцейські комісії з використанням поліграфа;
· призначення керівників поліції на контрактній основі на 5 років;
· обов'язковість узгодження місцевими радами призначення керівників поліції громадської безпеки та дорожньої поліції, право їх зняття 2/3 голосів;
· право сесій місцевих рад більшістю голосів зняти будь-якого працівника поліції громадської безпеки (патруль, дільничний) та дорожньої поліції;
· реагування на заяви про порушення працівниками поліції.
Загальна система
Систему Національної поліції складають центральний орган управління Національною поліцією та територіальні органи Національної поліції. До складу апарату центрального органу управління Національної поліції входять організаційно поєднані між собою структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника Національної поліції, а також виконання покладених на Національну поліцію завдань.
При вивченні третього питання (Основні підрозділи поліції.) студентам слід звернути увагу на те, що
Підрозділи
· Кримінальна поліція
· Патрульна поліція
· Органи досудового розслідування
· Поліція охорони
· Спеціальна поліція
· Поліція особливого призначення
· Поліція превенції (з 2018 року)
· Поліція тактико-оперативного реагування
· Академія патрульної поліції
У системі Національної поліції України можуть бути утворені науково-дослідні установи та установи забезпечення.
Керівництво
Голова Національної поліції України
Штандарт голови Національної поліції України
· Голова Національної поліції — Князєв Сергій Миколайович.
· Перший заступник Голови Національної поліції — начальник кримінальної поліції В'ячеслав Аброськін
· Заступник Голови Національної поліції — начальник Головного слідчого управління Віталій Невгад.
· Заступник Голови Національної поліції — керівник патрульної поліції Олександр Фацевич.
· Заступник Голови Національної поліції — Костянтин Бушуєв.
· Заступник Голови Національної поліції — Олексій Руденко.
· Заступник Голови Національної поліції — Ігор Клименко
· Заступник Голови Національної поліції — начальник Департаменту захисту економіки Ігор Купранець
· Заступник Голови Національної поліції — начальник ГУ Національної поліції у місті Києві — Андрій Крищенко.
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 201; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!