Відносна агресивність забруднюючих речовин



Практическое занятие 2

РАСЧЕТНЫЕ МЕТОДЫ ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ

2.1. ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА

 

Показатель качества атмосферного воздуха предложен в 1984 г. на конференции Европейских статистиков. Вычисляют его по формуле:

 ,          (1)

где Lm – показатель качества воздуха; I – средняя величина измеренных эмиссий, мг/г³; In – соответствующая предельно допустимая концентрация (ПДК), мг/г³; SO2 и др. – загрязнители; z – количество измеренных компонентов

 

. Среднюю величину эмиссий загрязнителей можно определить по формуле:

                                  ,                                     (2)

где Iі – величина эмиссий в i-е время, мг/г³; N – количество измеренных эмиссий.

       Очевидно, что с ростом абсолютного значения Lm качество воздуха ухудшается.

       Задача 1. Рассчитать показатели качества атмосферного воздуха на протяжении 1 квартала 2015 г.

       Исходные данные приведены в табл. 1 и 2. Вариант расчета отвечает порядковому номеру студента в журнале.

Таблица 1

Концентрации загрязнителей, измеренные в 1 квартале 2003 г. (мг/г³)

№ ва-рианта   Загрязнитель   10.01   27.01   5.02   19.02   2.03   28.03
1 2 3 4 5 6 7 8
1 SO2 0,08 0,09 0,04 0,06 0,03 0,07
  NO2 0,13 0,2 0,19 0,16 0,09 0,13
  Пыль нетокс. 0,64 0,57 0,61 0,65 0,79 0,89
2 SO2 0,09 0,1 0,05 0,05 0,02 0,01
  NO2 0,06 0,1 0,08 0,14 0,19 0,15
  Пыль нетокс. 0,47 0,53 0,39 0,68 0,41 0,64
3 SO2 0,1 0,11 0,06 0,04 0,02 0,01
  NO2 0,12 0,16 0,15 0,09 0,12 0,15
  Пыль нетокс. 0,38 0,46 0,34 0,38 0,46 0,52
4 SO2 0,09 0,08 0,03 0,04 0,02 0,05
  NO2 0,28 0,27 0,21 0,21 0,25 0,23
  Пыль нетокс. 0,30 0,34 0,38 0,33 0,41 0,45
5 SO2 0,08 0,06 0,04 0,03 0,01 0,03
  NO2 0,19 0,21 0,16 0,16 0,20 0,18
  Пыль нетокс. 0,1 0,18 0,22 0,29 0,26 0,34
6 SO2 0,12 0,1 0,08 0,06 0,05 0,07
  NO2 0,07 0,1 0,14 0,09 0,12 0,15
  Пыль нетокс. 0,44 0,39 0,41 0,48 0,46 0,57
7 SO2 0,13 0,09 0,08 0,04 0,05 0,01
  NO2 0,21 0,23 0,18 0,26 0,27 0,31
  Пыль нетокс. 0,18 0,17 0,14 0,21 0,29 0,37
8 SO2 0,18 0,13 0,15 0,1 0,08 0,05
  NO2 0,15 0,08 0,17 0,14 0,22 0,24
  Пыль нетокс. 0,28 0,22 0,25 0,24 0,3 0,34
9 SO2 0,07 0,05 0,09 0,04 0,21 0,17
  NO2 0,11 0,15 0,14 0,17 0,22 0,3
  Пыль нетокс. 0,32 0,3 0,34 0,37 0,46 0,41
10 SO2 0,1 0,08 0,12 0,14 0,24 0,21
  NO2 0,23 0,28 0,21 0,26 0,29 0,29
  Пыль нетокс. 0,12 0,16 0,15 0,18 0,16 0,19
11 SO2 0,13 0,1 0,14 0,05 0,04 0,06
  NO2 0,15 0,14 0,15 0,19 0,18 0,22
  Пыль нетокс. 0,43 0,48 0,46 0,41 0,49 0,56
12 SO2 0,19 0,16 0,14 0,1 0,11 0,07
  NO2 0,11 0,13 0,14 0,16 0,19 0,18
  Пыль нетокс. 0,27 0,25 0,28 0,32 0,36 0,4
13 SO2 0,14 0,06 0,1 0,05 0,06 0,03
  NO2 0,17 0,15 0,19 0,16 0,18 0,24
  Пыль нетокс. 0,31 0,3 0,31 0,38 0,36 0,43
14 SO2 0,03 0,01 0,06 0,08 0,02 0,07
  NO2 0,08 0,07 0,08 0,12 0,15 0,18
  Пыль нетокс. 0,4 0,41 0,39 0,39 0,42 0,45
15 SO2 0,08 0,19 0,14 0,13 0,07 0,12
  NO2 0,16 0,18 0,17 0,20 0,24 0,25
  Пыль нетокс. 0,21 0,26 0,25 0,22 0,19 0,18
16 SO2 0,13 0,2 0,17 0,11 0,09 0,16
  NO2 0,06 0,05 0,08 0,08 0,12 0,18
  Пыль нетокс. 0,14 0,18 0,17 0,15 0,19 0,22
17 SO2 0,18 0,15 0,06 0,04 0,05 0,01
  NO2 0,07 0,06 0,08 0,1 0,08 0,19
  Пыль нетокс. 0,21 0,26 0,24 0,23 0,28 0,3
18 SO2 0,05 0,08 0,13 0,09 0,13 0,25
  NO2 0,12 0,11 0,15 0,14 0,18 0,19
  Пыль нетокс. 0,31 0,33 0,32 0,36 0,34 0,39
19 SO2 0,1 0,13 0,08 0,06 0,07 0,18
  NO2 0,19 0,22 0,25 0,21 0,27 0,30
  Пыль нетокс. 0,17 0,16 0,18 0,19 0,22 0,21
20 SO2 0,21 0,14 0,19 0,12 0,14 0,16
  NO2 0,08 0,07 0,08 0,1 0,13 0,17
  Пыль нетокс. 0,1 0,09 0,12 0,13 0,16 0,17
21 SO2 0,08 0,13 0,13 0,17 0,12 0,08
  NO2 0,1 0,08 0,09 0,13 0,18 0,17
  Пыль нетокс. 0,35 0,32 0,31 0,34 0,37 0,44
22 SO2 0,11 0,09 0,1 0,14 0,07 0,05
  NO2 0,07 0,05 0,04 0,09 0,08 0,12
  Пыль нетокс. 0,29 0,28 0,24 0,16 0,28 0,36
23 SO2 0,18 0,19 0,14 0,16 0,11 0,13
  NO2 0,08 0,07 0,09 0,08 0,14 0,18
  Пыль нетокс. 0,39 0,4 0,31 0,25 0,43 0,48
24 SO2 0,06 0,08 0,06 0,1 0,09 0,05
  NO2 0,13 0,16 0,15 0,21 0,18 0,19
  Пыль нетокс. 0,23 0,2 0,18 0,27 0,29 0,33
25 SO2 0,23 0,18 0,21 0,14 0,17 0,15
  NO2 0,06 0,09 0,07 0,08 0,12 0,14
  Пыль нетокс. 0,37 0,40 0,31 0,43 0,45 0,52

 

Таблица 2

Среднесуточные ПДК загрязнителей в воздухе

Загрязнитель SO2 NO2 Пыль нетокс.
ПДК, мг/м3 0,05 0,04 0,15

 

 

2.2. КОМПЛЕКСНА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДООХОРОННИХ ТА РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ

 

До природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів відносять всі види господарської діяльності, направлені на зниження і ліквідацію негативної антропогенної дії на оточуюче природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природних ресурсів (будівництво і експлуатація очисних і знешкоджуючих споруд і пристроїв, розвиток мало- та безвідходних технологічних процесів і виробництв, рекультивація земель, заходи щодо боротьби з ерозією ґрунтів, з охорони і відтворювання флори і фауни, охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів і т. ін.).

Обґрунтовування таких заходів провадиться шляхом зіставлення їх еколого-економічного результату (Р) з витратами, необхідними для їх здійснення (З). У загальному випадку чистий (народногосподарський) економічний ефект (Е) є підвищення середньорічного народногосподарського результату над приведеними витратами в річному численні.

Економічна ефективність Е – це різниця між результатом заходу і витратами на нього:

                                                                              (1)

Еколого-економічний результат в цілому складається з природоохоронного і ресурсозберігаючого компонентів. Природоохоронний компонент виражається величиною відвернутої шкоди від забруднення природного середовища і/або зниженням втрат природних ресурсів (Увідв) і є різницею між шкодою, що наноситься навколишньому середовищу до природоохоронного заходу, і шкодою середовищу після заходу. Ресурсозберігаючий компонент визначається по-різному залежно від конкретної ситуації, може бути взагалі відсутній.

Еколого-економічний результат визначаємо як суму природоохоронного і ресурсозберігаючого компонентів згідно формулі:

                                          .                                 (2)

де Увідв – відвернена шкода;

DТ – ресурсозберігаючий компонент.

Задача 1. Обґрунтувати доцільність виносу з міста заводу одного з науково-дослідних інститутів м. Харкова та визначити новий пункт його розміщення.

Вихідні дані: Дослідний завод розташований в центральній частині міста на площі S0 га. Згідно з каталогом перспективних майданчиків визначено 3 можливі пункти нового будівництва заводу: 1-й пункт – м. Богодухів, 2-й пункт – смт. Н. Водолага, 3-й пункт – м. Мерефа. Площа, що відводиться під будівництво, дорівнює Si га. Всі землі – сільськогосподарські. Річні приведені витрати на освоєння й обладнання території (водо-, тепло- й енергопостачання, будівництво під'їзних шляхів, очисних споруд тощо) складають відповідно Зi тис. у.о.

Такий захід провадиться для зменшення забруднення середовища в м. Харкові і поліпшення умов праці працюючих, оскільки завод побудовано давно, практично немає очисних споруд, а умови роботи не відповідають сучасним вимогам. Тому подібний захід можна вважати засобом захисту середовища від забруднення.

В даному випадку ресурсозберігаючий компонент DТ полягає в тому, що вивільняється міська територія, природоохоронний – в зниженні рівня забруднення природного середовища, тому він дорівнює відвернутій шкоді.

Значення ресурсозберігаючого компонента визначаємо як різницю економічної оцінки території, яку завод займає в м. Харкові, і вартості відведення нових ділянок під будівництво за формулою:

                       ,                                    (3)

де Куд – питома економічна оцінка території м. Харкова залежно від зони, тис. у.о./га;

Кi – втрати природно-цінних земель, відчужуваних для розміщення будівництва, тис. у. о./га.

Розподіл на зони крупних міст провадиться в частках середнього радіуса від географічного центру міста. Даний завод знаходиться в 2-й зоні.

Відвернута шкода розраховується як різниця між фактичною шкодою в Харкові та очікуваними шкодами в нових пунктах розміщення за формулою:

                                ,                                     (4)

де Увідв і – відвернута шкода в і-му пункті розміщення заводу;

У0 – фактична шкода від забруднення середовища в м. Харкові;

Уі – очікувана шкода в і-му пункті розміщення заводу.

У найбільш поширеному випадку будь-яка шкода довкіллю, тобто в даному випадку і фактична, і очікувані шкоди в нових пунктах розміщення, обраховується за формулою:

                   ,                                    (5)

де: Ууд – функціональний питомий показник шкоди, у. о./ум. т; показує у вартісному виразі величину шкоди навколишньому середовищу при викиді одиниці приведеної маси або об'єму забруднень;

F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднюючих речовин (домішок), в атмосфері;

М – приведена маса річного викиду забруднень, умов. т/рік.

Для спрощення розрахунків робимо припущення, що маса викидів заводу в Харкові і в нових варіантах однакова. На практиці звичайно під час здійснення подібних заходів ще удосконалюють технологію виробництва та очисні споруди у бік зменшення викидів.

Приведену масу річного викиду забруднень розраховуємо за формулою:

                                                                                                               (6)

де N – загальне число забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу підприємством;

АJ – показник відносної агресивності J-го забруднюючої речовини;

mJ  – маса річного викиду i-ї забруднюючої речовини, т/рік.

Вихідні дані наведено в табл. 1 – 4. Варіант розрахунку відповідає порядковому номеру студента в журналі.

Таблиця 1

Відносна агресивність забруднюючих речовин

Забруднюючі речовини Пил неорг. V2O5 SiO2 CO2 SO2
AJ 100 1225 83,2 1,0 22,0

 

Таблиця 2

Питомі шкоди та коефіцієнт F

№ пункту Населений пункт Питома шкода,  у.о./ум. т Куд, Кі F
0 м. Харків 12 1110 - 3
1 м. Богодухів 0,216 - 6 3
2 смт. Н. Водолага 0,288 - 8 3
3 м. Мерефа 0,456 - 9 3

 

Таблиця 3

Маса mi річного викиду забруднюючих речовин, що викидає завод, ум. т/рік

№ варіанта Пил V2O5 SiO2 CO2 SO2
1 2 3 4 5 6
1 8,90 0,004 0,09 5,42 0,0005
2 9,04 0,007 0,12 7,69 0,0013
3 13,06 0,005 0,08 4,98 0,0004
4 7,85 0,002 0,10 6,18 0,0018
5 10,76 0,006 0,07 5,96 0,0014
6 8,21 0,009 0,14 8,92 0,0019
7 12,5 0,007 0,11 9,03 0,0008
8 11,86 0,008 0,084 5,93 0,0004
9 7,80 0,003 0,095 8,06 0,0012
10 8,45 0,010 0,13 6,04 0,00078
11 9,78 0,0084 0,118 7,02 0,0008
12 12,07 0,014 0,16 8,90 0,0016
13 10,23 0,021 0,19 6,48 0,0054
14 16,94 0,006 0,18 10,31 0,0034
15 14,76 0,009 0,049 7,24 0,0028
16 9,05 0,002 0,082 3,98 0,0007
17 8,72 0,004 0,065 5,21 0,0024
18 13,86 0,003 0,076 9,04 0,0018
19 5,88 0,007 0,15 7,98 0,0009
20 11,46 0,009 0,11 12,32 0,0017

 

Таблиця 4


Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 191; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!