Відносна агресивність забруднюючих речовин
Практическое занятие 2
РАСЧЕТНЫЕ МЕТОДЫ ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ
2.1. ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА
Показатель качества атмосферного воздуха предложен в 1984 г. на конференции Европейских статистиков. Вычисляют его по формуле:
, (1)
где Lm – показатель качества воздуха; I – средняя величина измеренных эмиссий, мг/г³; In – соответствующая предельно допустимая концентрация (ПДК), мг/г³; SO2 и др. – загрязнители; z – количество измеренных компонентов
. Среднюю величину эмиссий загрязнителей можно определить по формуле:
, (2)
где Iі – величина эмиссий в i-е время, мг/г³; N – количество измеренных эмиссий.
Очевидно, что с ростом абсолютного значения Lm качество воздуха ухудшается.
Задача 1. Рассчитать показатели качества атмосферного воздуха на протяжении 1 квартала 2015 г.
Исходные данные приведены в табл. 1 и 2. Вариант расчета отвечает порядковому номеру студента в журнале.
Таблица 1
Концентрации загрязнителей, измеренные в 1 квартале 2003 г. (мг/г³)
№ ва-рианта | Загрязнитель | 10.01 | 27.01 | 5.02 | 19.02 | 2.03 | 28.03 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
1 | SO2 | 0,08 | 0,09 | 0,04 | 0,06 | 0,03 | 0,07 |
NO2 | 0,13 | 0,2 | 0,19 | 0,16 | 0,09 | 0,13 | |
Пыль нетокс. | 0,64 | 0,57 | 0,61 | 0,65 | 0,79 | 0,89 | |
2 | SO2 | 0,09 | 0,1 | 0,05 | 0,05 | 0,02 | 0,01 |
NO2 | 0,06 | 0,1 | 0,08 | 0,14 | 0,19 | 0,15 | |
Пыль нетокс. | 0,47 | 0,53 | 0,39 | 0,68 | 0,41 | 0,64 | |
3 | SO2 | 0,1 | 0,11 | 0,06 | 0,04 | 0,02 | 0,01 |
NO2 | 0,12 | 0,16 | 0,15 | 0,09 | 0,12 | 0,15 | |
Пыль нетокс. | 0,38 | 0,46 | 0,34 | 0,38 | 0,46 | 0,52 | |
4 | SO2 | 0,09 | 0,08 | 0,03 | 0,04 | 0,02 | 0,05 |
NO2 | 0,28 | 0,27 | 0,21 | 0,21 | 0,25 | 0,23 | |
Пыль нетокс. | 0,30 | 0,34 | 0,38 | 0,33 | 0,41 | 0,45 | |
5 | SO2 | 0,08 | 0,06 | 0,04 | 0,03 | 0,01 | 0,03 |
NO2 | 0,19 | 0,21 | 0,16 | 0,16 | 0,20 | 0,18 | |
Пыль нетокс. | 0,1 | 0,18 | 0,22 | 0,29 | 0,26 | 0,34 | |
6 | SO2 | 0,12 | 0,1 | 0,08 | 0,06 | 0,05 | 0,07 |
NO2 | 0,07 | 0,1 | 0,14 | 0,09 | 0,12 | 0,15 | |
Пыль нетокс. | 0,44 | 0,39 | 0,41 | 0,48 | 0,46 | 0,57 | |
7 | SO2 | 0,13 | 0,09 | 0,08 | 0,04 | 0,05 | 0,01 |
NO2 | 0,21 | 0,23 | 0,18 | 0,26 | 0,27 | 0,31 | |
Пыль нетокс. | 0,18 | 0,17 | 0,14 | 0,21 | 0,29 | 0,37 | |
8 | SO2 | 0,18 | 0,13 | 0,15 | 0,1 | 0,08 | 0,05 |
NO2 | 0,15 | 0,08 | 0,17 | 0,14 | 0,22 | 0,24 | |
Пыль нетокс. | 0,28 | 0,22 | 0,25 | 0,24 | 0,3 | 0,34 | |
9 | SO2 | 0,07 | 0,05 | 0,09 | 0,04 | 0,21 | 0,17 |
NO2 | 0,11 | 0,15 | 0,14 | 0,17 | 0,22 | 0,3 | |
Пыль нетокс. | 0,32 | 0,3 | 0,34 | 0,37 | 0,46 | 0,41 | |
10 | SO2 | 0,1 | 0,08 | 0,12 | 0,14 | 0,24 | 0,21 |
NO2 | 0,23 | 0,28 | 0,21 | 0,26 | 0,29 | 0,29 | |
Пыль нетокс. | 0,12 | 0,16 | 0,15 | 0,18 | 0,16 | 0,19 | |
11 | SO2 | 0,13 | 0,1 | 0,14 | 0,05 | 0,04 | 0,06 |
NO2 | 0,15 | 0,14 | 0,15 | 0,19 | 0,18 | 0,22 | |
Пыль нетокс. | 0,43 | 0,48 | 0,46 | 0,41 | 0,49 | 0,56 | |
12 | SO2 | 0,19 | 0,16 | 0,14 | 0,1 | 0,11 | 0,07 |
NO2 | 0,11 | 0,13 | 0,14 | 0,16 | 0,19 | 0,18 | |
Пыль нетокс. | 0,27 | 0,25 | 0,28 | 0,32 | 0,36 | 0,4 | |
13 | SO2 | 0,14 | 0,06 | 0,1 | 0,05 | 0,06 | 0,03 |
NO2 | 0,17 | 0,15 | 0,19 | 0,16 | 0,18 | 0,24 | |
Пыль нетокс. | 0,31 | 0,3 | 0,31 | 0,38 | 0,36 | 0,43 | |
14 | SO2 | 0,03 | 0,01 | 0,06 | 0,08 | 0,02 | 0,07 |
NO2 | 0,08 | 0,07 | 0,08 | 0,12 | 0,15 | 0,18 | |
Пыль нетокс. | 0,4 | 0,41 | 0,39 | 0,39 | 0,42 | 0,45 | |
15 | SO2 | 0,08 | 0,19 | 0,14 | 0,13 | 0,07 | 0,12 |
NO2 | 0,16 | 0,18 | 0,17 | 0,20 | 0,24 | 0,25 | |
Пыль нетокс. | 0,21 | 0,26 | 0,25 | 0,22 | 0,19 | 0,18 | |
16 | SO2 | 0,13 | 0,2 | 0,17 | 0,11 | 0,09 | 0,16 |
NO2 | 0,06 | 0,05 | 0,08 | 0,08 | 0,12 | 0,18 | |
Пыль нетокс. | 0,14 | 0,18 | 0,17 | 0,15 | 0,19 | 0,22 | |
17 | SO2 | 0,18 | 0,15 | 0,06 | 0,04 | 0,05 | 0,01 |
NO2 | 0,07 | 0,06 | 0,08 | 0,1 | 0,08 | 0,19 | |
Пыль нетокс. | 0,21 | 0,26 | 0,24 | 0,23 | 0,28 | 0,3 | |
18 | SO2 | 0,05 | 0,08 | 0,13 | 0,09 | 0,13 | 0,25 |
NO2 | 0,12 | 0,11 | 0,15 | 0,14 | 0,18 | 0,19 | |
Пыль нетокс. | 0,31 | 0,33 | 0,32 | 0,36 | 0,34 | 0,39 | |
19 | SO2 | 0,1 | 0,13 | 0,08 | 0,06 | 0,07 | 0,18 |
NO2 | 0,19 | 0,22 | 0,25 | 0,21 | 0,27 | 0,30 | |
Пыль нетокс. | 0,17 | 0,16 | 0,18 | 0,19 | 0,22 | 0,21 | |
20 | SO2 | 0,21 | 0,14 | 0,19 | 0,12 | 0,14 | 0,16 |
NO2 | 0,08 | 0,07 | 0,08 | 0,1 | 0,13 | 0,17 | |
Пыль нетокс. | 0,1 | 0,09 | 0,12 | 0,13 | 0,16 | 0,17 | |
21 | SO2 | 0,08 | 0,13 | 0,13 | 0,17 | 0,12 | 0,08 |
NO2 | 0,1 | 0,08 | 0,09 | 0,13 | 0,18 | 0,17 | |
Пыль нетокс. | 0,35 | 0,32 | 0,31 | 0,34 | 0,37 | 0,44 | |
22 | SO2 | 0,11 | 0,09 | 0,1 | 0,14 | 0,07 | 0,05 |
NO2 | 0,07 | 0,05 | 0,04 | 0,09 | 0,08 | 0,12 | |
Пыль нетокс. | 0,29 | 0,28 | 0,24 | 0,16 | 0,28 | 0,36 | |
23 | SO2 | 0,18 | 0,19 | 0,14 | 0,16 | 0,11 | 0,13 |
NO2 | 0,08 | 0,07 | 0,09 | 0,08 | 0,14 | 0,18 | |
Пыль нетокс. | 0,39 | 0,4 | 0,31 | 0,25 | 0,43 | 0,48 | |
24 | SO2 | 0,06 | 0,08 | 0,06 | 0,1 | 0,09 | 0,05 |
NO2 | 0,13 | 0,16 | 0,15 | 0,21 | 0,18 | 0,19 | |
Пыль нетокс. | 0,23 | 0,2 | 0,18 | 0,27 | 0,29 | 0,33 | |
25 | SO2 | 0,23 | 0,18 | 0,21 | 0,14 | 0,17 | 0,15 |
NO2 | 0,06 | 0,09 | 0,07 | 0,08 | 0,12 | 0,14 | |
Пыль нетокс. | 0,37 | 0,40 | 0,31 | 0,43 | 0,45 | 0,52 |
|
|
|
|
|
|
Таблица 2
Среднесуточные ПДК загрязнителей в воздухе
Загрязнитель | SO2 | NO2 | Пыль нетокс. |
ПДК, мг/м3 | 0,05 | 0,04 | 0,15 |
2.2. КОМПЛЕКСНА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДООХОРОННИХ ТА РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ
До природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів відносять всі види господарської діяльності, направлені на зниження і ліквідацію негативної антропогенної дії на оточуюче природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природних ресурсів (будівництво і експлуатація очисних і знешкоджуючих споруд і пристроїв, розвиток мало- та безвідходних технологічних процесів і виробництв, рекультивація земель, заходи щодо боротьби з ерозією ґрунтів, з охорони і відтворювання флори і фауни, охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів і т. ін.).
|
|
Обґрунтовування таких заходів провадиться шляхом зіставлення їх еколого-економічного результату (Р) з витратами, необхідними для їх здійснення (З). У загальному випадку чистий (народногосподарський) економічний ефект (Е) є підвищення середньорічного народногосподарського результату над приведеними витратами в річному численні.
Економічна ефективність Е – це різниця між результатом заходу і витратами на нього:
(1)
Еколого-економічний результат в цілому складається з природоохоронного і ресурсозберігаючого компонентів. Природоохоронний компонент виражається величиною відвернутої шкоди від забруднення природного середовища і/або зниженням втрат природних ресурсів (Увідв) і є різницею між шкодою, що наноситься навколишньому середовищу до природоохоронного заходу, і шкодою середовищу після заходу. Ресурсозберігаючий компонент визначається по-різному залежно від конкретної ситуації, може бути взагалі відсутній.
Еколого-економічний результат визначаємо як суму природоохоронного і ресурсозберігаючого компонентів згідно формулі:
. (2)
де Увідв – відвернена шкода;
DТ – ресурсозберігаючий компонент.
Задача 1. Обґрунтувати доцільність виносу з міста заводу одного з науково-дослідних інститутів м. Харкова та визначити новий пункт його розміщення.
Вихідні дані: Дослідний завод розташований в центральній частині міста на площі S0 га. Згідно з каталогом перспективних майданчиків визначено 3 можливі пункти нового будівництва заводу: 1-й пункт – м. Богодухів, 2-й пункт – смт. Н. Водолага, 3-й пункт – м. Мерефа. Площа, що відводиться під будівництво, дорівнює Si га. Всі землі – сільськогосподарські. Річні приведені витрати на освоєння й обладнання території (водо-, тепло- й енергопостачання, будівництво під'їзних шляхів, очисних споруд тощо) складають відповідно Зi тис. у.о.
Такий захід провадиться для зменшення забруднення середовища в м. Харкові і поліпшення умов праці працюючих, оскільки завод побудовано давно, практично немає очисних споруд, а умови роботи не відповідають сучасним вимогам. Тому подібний захід можна вважати засобом захисту середовища від забруднення.
В даному випадку ресурсозберігаючий компонент DТ полягає в тому, що вивільняється міська територія, природоохоронний – в зниженні рівня забруднення природного середовища, тому він дорівнює відвернутій шкоді.
Значення ресурсозберігаючого компонента визначаємо як різницю економічної оцінки території, яку завод займає в м. Харкові, і вартості відведення нових ділянок під будівництво за формулою:
, (3)
де Куд – питома економічна оцінка території м. Харкова залежно від зони, тис. у.о./га;
Кi – втрати природно-цінних земель, відчужуваних для розміщення будівництва, тис. у. о./га.
Розподіл на зони крупних міст провадиться в частках середнього радіуса від географічного центру міста. Даний завод знаходиться в 2-й зоні.
Відвернута шкода розраховується як різниця між фактичною шкодою в Харкові та очікуваними шкодами в нових пунктах розміщення за формулою:
, (4)
де Увідв і – відвернута шкода в і-му пункті розміщення заводу;
У0 – фактична шкода від забруднення середовища в м. Харкові;
Уі – очікувана шкода в і-му пункті розміщення заводу.
У найбільш поширеному випадку будь-яка шкода довкіллю, тобто в даному випадку і фактична, і очікувані шкоди в нових пунктах розміщення, обраховується за формулою:
, (5)
де: Ууд – функціональний питомий показник шкоди, у. о./ум. т; показує у вартісному виразі величину шкоди навколишньому середовищу при викиді одиниці приведеної маси або об'єму забруднень;
F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднюючих речовин (домішок), в атмосфері;
М – приведена маса річного викиду забруднень, умов. т/рік.
Для спрощення розрахунків робимо припущення, що маса викидів заводу в Харкові і в нових варіантах однакова. На практиці звичайно під час здійснення подібних заходів ще удосконалюють технологію виробництва та очисні споруди у бік зменшення викидів.
Приведену масу річного викиду забруднень розраховуємо за формулою:
(6)
де N – загальне число забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу підприємством;
АJ – показник відносної агресивності J-го забруднюючої речовини;
mJ – маса річного викиду i-ї забруднюючої речовини, т/рік.
Вихідні дані наведено в табл. 1 – 4. Варіант розрахунку відповідає порядковому номеру студента в журналі.
Таблиця 1
Відносна агресивність забруднюючих речовин
Забруднюючі речовини | Пил неорг. | V2O5 | SiO2 | CO2 | SO2 |
AJ | 100 | 1225 | 83,2 | 1,0 | 22,0 |
Таблиця 2
Питомі шкоди та коефіцієнт F
№ пункту | Населений пункт | Питома шкода, у.о./ум. т | Куд, | Кі | F |
0 | м. Харків | 12 | 1110 | - | 3 |
1 | м. Богодухів | 0,216 | - | 6 | 3 |
2 | смт. Н. Водолага | 0,288 | - | 8 | 3 |
3 | м. Мерефа | 0,456 | - | 9 | 3 |
Таблиця 3
Маса mi річного викиду забруднюючих речовин, що викидає завод, ум. т/рік
№ варіанта | Пил | V2O5 | SiO2 | CO2 | SO2 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | 8,90 | 0,004 | 0,09 | 5,42 | 0,0005 |
2 | 9,04 | 0,007 | 0,12 | 7,69 | 0,0013 |
3 | 13,06 | 0,005 | 0,08 | 4,98 | 0,0004 |
4 | 7,85 | 0,002 | 0,10 | 6,18 | 0,0018 |
5 | 10,76 | 0,006 | 0,07 | 5,96 | 0,0014 |
6 | 8,21 | 0,009 | 0,14 | 8,92 | 0,0019 |
7 | 12,5 | 0,007 | 0,11 | 9,03 | 0,0008 |
8 | 11,86 | 0,008 | 0,084 | 5,93 | 0,0004 |
9 | 7,80 | 0,003 | 0,095 | 8,06 | 0,0012 |
10 | 8,45 | 0,010 | 0,13 | 6,04 | 0,00078 |
11 | 9,78 | 0,0084 | 0,118 | 7,02 | 0,0008 |
12 | 12,07 | 0,014 | 0,16 | 8,90 | 0,0016 |
13 | 10,23 | 0,021 | 0,19 | 6,48 | 0,0054 |
14 | 16,94 | 0,006 | 0,18 | 10,31 | 0,0034 |
15 | 14,76 | 0,009 | 0,049 | 7,24 | 0,0028 |
16 | 9,05 | 0,002 | 0,082 | 3,98 | 0,0007 |
17 | 8,72 | 0,004 | 0,065 | 5,21 | 0,0024 |
18 | 13,86 | 0,003 | 0,076 | 9,04 | 0,0018 |
19 | 5,88 | 0,007 | 0,15 | 7,98 | 0,0009 |
20 | 11,46 | 0,009 | 0,11 | 12,32 | 0,0017 |
Таблиця 4
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 191; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!