ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Кафедра кримінально-правових дисциплін
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з науково-педагогічної роботи
А.В. Пантелеймонов
“______”________________2017 р.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
Студентів 3-го курсу заочної форми навчання юридичного факультету
На кафедрі кримінально-правових дисциплін
Напрям підготовки: 6.030401 «Правознавство»
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) рівень
факультет: юридичний
2017 / 2018 навчальний рік
Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою юридичного факультету
Протокол від 31 серпня 2017 року № 1
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Храмцов О.М., професор кафедри кримінально-правових дисциплін, доктор юридичних наук, доцент; Бондаренко О.О., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент.
Програму схвалено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін
Протокол від 31 серпня 2017 року № 1
Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін
___________________ О.О. Житний
Програму погоджено методичною комісією юридичного факультету
Протокол від 31 серпня 2017 року № 1
Голова методичної комісії юридичного факультету
_______________________ Л.В. Кулачок-Тітова
|
|
|
ВСТУП
Програма навчальної практики складена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми підготовки першого (бакалаврського) рівня напряму підготовки 6.030401 «Правознавство».
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
1.1. Мета навчальної практики:
- закріплення знань з кримінального права України та навичок їх застосування;
- розвинення навичок самостійної пошукової та аналітичної діяльності, самоорганізації та виконавської дисципліни, творчого підходу до розв’язання навчальних завдань;
- вироблення професійної позиції щодо пріоритету прав людини;
- удосконалення володіння юридичною термінологією, письмовою мовою та вміннями вести публічне обговорення проблематики кримінального права.
1.2. Основними завданнями навчальної практики є формування у студентів таких компетентностей:
- загальнокультурних:
– знання та розуміння предметної галузі, професії; основних концепцій, базових категорій, юридичних понять (ЗК-1);
– здатність до безперервного та активного навчання, самоосвіти, постійного підвищення кваліфікації (ЗК-2);
– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-3);
– здатність спілкуватися першою (рідною) мовою, вміння правильно, логічно, ясно будувати своє усне й писемне мовлення (ЗК-4);
|
|
|
– здатність діяти з урахуванням соціальної відповідальності та громадянських зобов’язань, з повагою ставитися до права й закону (ЗК-6);
– здатність визначати, формулювати та розв’язувати проблеми, аналізувати соціально-значущі процеси та приймати обґрунтовані рішення (ЗК-7);
– уміння знаходити, обробляти та аналізувати інформацію з різноманітних джерел; здатність використовувати інформаційно-комунікативні технології (ЗК-9);
- професійних:
– здатність брати участь у розробці нормативно-правових актів (ПК-1);
– уміння діяти на основі розвинутої правосвідомості, правового мислення і правової культури (ПК-2);
– здатність забезпечувати дотримання законодавства суб’єктами права (ПК-3);
– здатність здійснювати професійну діяльність у повній відповідності до закону (ПК-4);
– вміння реалізовувати норми матеріального і процесуального права в професійній діяльності, правильно застосовувати нормативно-правові акти (ПК-5);
– вміння юридично правильно кваліфікувати факти і обставини (ПК-6);
– здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків (ПК-7);
|
|
|
– розуміння необхідності поваги до честі та гідності особистості, захисту прав і свобод людини і громадянина (ПК-8);
– здатність запобігати, розкривати та розслідувати правопорушення, зокрема виявляти та сприяти попередженню корупційної поведінки (ПК-9);
– володіння юридичною термінологією та юридичною технікою, здатність правильно відтворювати результати професійної діяльності в юридичній та іншій документації (ПК-11);
– здатність проводити юридичну експертизу нормативно-правових актів (ПК-12);
– здатність тлумачити нормативно-правові акти, надавати кваліфіковані юридичні висновки і консультації (ПК-13).
1.3. Кількість кредитів - 5.
1.4. Загальна кількість годин - 150.
| 1.5. Характеристика навчальної дисципліни |
| Нормативна |
| Заочна форма навчання |
| Рік підготовки |
| 3-й |
| Семестр |
| 6-й |
1.6. Заплановані результати навчання:
- в межах формування компетентності ЗК-1:
знати: філософські категорії, основні концепції, базові категорії, юридичні поняття;
вміти: застосовувати методи аналізу та синтезу, оперувати юридичними поняттями;
володіти навичками: використання юридичних понять;
- в межах формування компетентності ЗК-2:
|
|
|
знати: мету навчання, підвищення кваліфікації;
вміти: навчатися, займатися самоосвітою, підвищувати кваліфікацію;
володіти навичками: навчання, самоосвіти;
- в межах формування компетентності ЗК-3:
знати: правила аналізу та синтезу;
вміти: абстрактно мислити, здійснювати аналіз, синтез;
володіти навичками: аналізу, синтезу;
- в межах формування компетентності ЗК-4:
знати: державну мову, правопис;
вміти: правильно, логічно, ясно будувати усне й писемне мовлення;
володіти навичками: спілкування, побудови усного та писемного мовлення;
- в межах формування компетентності ЗК-6:
знати: свої громадянські зобов’язання, вимоги закону;
вміти: відчувати соціальну відповідальність;
володіти навичками: урахування соціальної відповідальності та громадянських зобов’язань під час здійснення професійної діяльності;
- в межах формування компетентності ЗК-7:
знати: проблеми професійної діяльності, аналізувати соціально-значущі процеси;
вміти: визначати, формулювати та розв’язувати проблеми, приймати обґрунтовані рішення під час здійснення професійної діяльності;
володіти навичками: виокремлення проблем та обґрунтування рішень;
- в межах формування компетентності ЗК-9:
знати: відповідну інформацію; інформаційно-комунікативні технології;
вміти: знаходити, обробляти та аналізувати інформацію з різноманітних джерел;
володіти навичками: знаходження, обробки, аналізу інформації, а також використання інформаційно-комунікативних технологій;
- в межах формування компетентності ПК-1:
знати: нормативно-правові акти, які регламентують професійну діяльність;
вміти: формулювати пропозиції щодо удосконалення нормативно-правових актів;
володіти навичками: розробки нормативно-правових актів;
- в межах формування компетентності ПК-2:
знати: правові категорії, терміни, які використовуються під час професійної діяльності;
вміти: здійснювати професійну діяльність на основі розвинутої правосвідомості, правового мислення і правової культури;
володіти навичками: вчинення юридично значущих дій;
- в межах формування компетентності ПК-3:
знати: чинне законодавство України;
вміти: схиляти інших осіб під час здійснення професійної діяльності до необхідності дотримання чинного законодавства;
володіти навичками: аргументації необхідності дотримання чинного законодавства;
- в межах формування компетентності ПК-4:
знати: вимоги закону, які регламентують професійну діяльність;
вміти: здійснювати професійну діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства;
володіти навичками: професійного здійснення професійної діяльності;
- в межах формування компетентності ПК-5:
знати: норми матеріального і процесуального права;
вміти: правильно застосовувати норми матеріального і процесуального права під час здійснення професійної діяльності;
володіти навичками: застосування норм матеріального і процесуального права;
- в межах формування компетентності ПК-6:
знати: правила кваліфікації фактів і обставин;
вміти: юридично правильно кваліфікувати факти і обставини під час здійснення професійної діяльності;
володіти навичками: кваліфікації фактів і обставин;
- в межах формування компетентності ПК-7:
знати: професійні права та обов’язки;
вміти: забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання професійних посадових обов’язків;
володіти навичками: забезпечення законності та правопорядку, безпеки особистості, суспільства, держави;
- в межах формування компетентності ПК-8:
знати: права і свободи людини та громадянина;
вміти: захищати права та свободи людини і громадянина під час здійснення професійної діяльності;
володіти навичками: захисту прав і свобод людини та громадянина;
- в межах формування компетентності ПК-9:
знати: способи запобігання правопорушенням;
вміти: запобігати правопорушенням під час здійснення професійної діяльності;
володіти навичками: запобігання правопорушенням;
- в межах формування компетентності ПК-11:
знати: юридичну термінологією та юридичну техніку;
вміти: володіти юридичною термінологією та юридичною технікою, правильно відтворювати результати професійної діяльності в юридичній і іншій документації під час здійснення професійної діяльності;
володіти навичками: відтворення результатів професійної діяльності в юридичній та іншій документації;
- в межах формування компетентності ПК-12:
знати: зміст нормативно-правових актів, що стосуються професійної діяльності;
вміти: проводити юридичну експертизу нормативно-правових актів;
володіти навичками: роботи з нормативно-правовими актами;
- в межах формування компетентності ПК-13:
знати: порядок надання юридичних висновків і консультацій;
вміти: тлумачити нормативно-правові акти, надавати кваліфіковані юридичні висновки і консультації під час здійснення професійної діяльності;
володіти навичками: тлумачення нормативно-правових актів, надання кваліфікованих юридичних висновків і консультацій.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Навчальним планом підготовки студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна передбачено проходження навчальної практики студентами 3-го курсу заочної форми навчання юридичного факультету, що навчаються за спеціальністю «Правознавство». Проходження навчальної практики, виконання усіх навчальних завдань та успішний захист матеріалів практики є вагомим етапом підготовки фахівців в галузі юриспруденції та необхідним елементом навчального курсу.
Програма навчальної практики розроблена на основі відповідних законів України, галузевих стандартів вищої освіти та Положення про організацію освітнього процесу в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, затвердженого рішенням Вченої ради Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна від 27.03.2017 р., протокол № 5.
Практика є обов’язковим компонентом програми підготовки фахівців з вищою освітою.
Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення під час одержання необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до стандартів освіти.
Навчальна практика студентів заочного відділення юридичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна є складовою частиною процесу підготовки фахівців, обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття рівня вищої освіти: першого (бакалаврського) рівня.
Навчальним планом передбачено проходження студентами навчальної практики на третьому курсі навчання.
Базами навчальної практики для студентів є кафедри юридичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Предметом навчальної практики на кафедрі кримінально-правових дисциплін є чинне Кримінальне законодавство України, наукова юридична література, національна судова практика за кримінальними провадженнями.
Наукову основу проходження навчальної практики складають загально-наукові та спеціальні методи.
Проходження навчальної практики на кафедрі кримінально-правових дисциплін здійснюється наступними етапами: одержання настанови, планування та облік навчально-дослідної діяльності, виконання індивідуального навчально-дослідного завдання, попередній захист та захист матеріалів практики.
Одержання настанови полягає в особистій присутності на груповій консультації, отриманні індивідуального завдання та постановці на облік у керівника групи практики.
Планування та облік навчально-дослідної діяльності полягає в формулюванні пропозицій щодо хронологічного порядку та методології розв’язання навчально-дослідних завдань («План проходження навчальної практики»), а також у вказуванні фактично виконаних дій.
Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання полягає у розв’язанні навчальних завдань та підготовці матеріалів практики згідно з даними методичним рекомендаціями. Процес самостійної роботи по виконанню індивідуального навчально-дослідного завдання фіксується в щоденнику практики, організованість, адекватність та охайність ведення якого також підлягають оцінюванню.
Попередній захист матеріалів навчальної практики полягає у наданні на перевірку безпосередньому керівнику навчальної практики (керівнику групи практики) матеріалів практики та доповіді щодо змісту і підсумків проходження навчальної практики. Оцінюванню підлягають якість розв’язання навчально-дослідних завдань, номенклатура та обсяг наданих документів, правильність їх оформлення. Керівник навчальної практики оцінює самостійність та організованість студента, планомірність, наукову обґрунтованість та творчу складову навчально-дослідної діяльності. За підсумками попереднього захисту матеріалів навчальної практики керівником практики складається письмовий висновок (рецензія).
Захист матеріалів навчальної практики полягає у публічній доповіді екзаменаційній комісії про зміст та підсумки проходження навчальної практики. Окрім вищевказаного, оцінюванню підлягають навички усної професійної мови, аргументування та вміння вести дискусію.
Проходження навчальної практики на кафедрі кримінально-правових дисциплін, перед усе, базується на успішному оволодінні курсами «Кримінальне право України. Загальна частина» та «Кримінальне право України. Особлива частина». Утім, обов’язковим є звернення до окремих положень інших юридичних дисциплін та дисциплін неюридичного профілю:
- логіки – під час використання логічних методів (індукції, дедукції, традукції, аналізу, синтезу та ін.);
- філософії – під час вивчення питань про детермінацію в кримінальному праві, співвідношення загального, особливого та окремого;
- теорії держави та права - для засвоєння понятійного апарату, єдиного для всіх юридичних наук, що є необхідною базою для вивчення галузевих правових дисциплін, у тому числі кримінального права;
- конституційного права - під час визначення спрямованості та змісту норм кримінального права;
- адміністративного права – під час вивчення окремих ознак злочину, з’ясування критеріїв розмежування злочинів від інших видів правопорушень;
- кримінального процесуального права – з метою з’ясування питання щодо винності особи у вчиненні злочину і застосування до неї покарання, співвідношення змістовного характеру норм кримінального права та процедури застосування кримінальних процесуальних норм в практичній діяльності;
- кримінально-виконавчого права – під час вивчення підстав, меж, умов та порядку призначення покарань, а також аналізу питань щодо порядку і умов виконання кримінальних покарань;
- міжнародного права – під час засвоєння окремих питань чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі, кримінально-правової характеристики злочинів проти безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Керівник практики може надавати індивідуальні консультації як безпосередньо, так і у дистанційному режимі. Консультування практиканта має сприяти його орієнтуванню в масиві інформації, проте не може підміняти його самостійну роботу, а навпаки, повинно стимулювати підвищення ініціативності та набуття навичок із самоорганізації.
Навчальна практика на кафедрі кримінально-правових дисциплін орієнтована на наближення навичок застосування норм права до потреб захисту прав людини і громадянина. Обов’язковим є уважне ставлення до реквізитів правових актів, як складової професійної діяльності в галузі юридичної діяльності. Під час розв’язання навчально-дослідних завдань необхідно звертатись до матеріалів слідчої та судової практики.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Методи контролю – це способи діагностичної діяльності, що дозволяють здійснювати зворотний зв’язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу.
Контрольні заходи визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.
Організаційні форми і методичні засоби контролю успішності студентів включають поточний самоконтроль за допомогою плану проходження навчальної практики; контроль, який здійснює керівник навчальної практики; підсумковий контроль у формі попереднього захисту та захисту матеріалів навчальної практики.
Результати захисту матеріалів навчальної практики оцінюються за дворівневою («зараховано», «не зараховано») та стобальною шкалою і вносяться до відомості, а також залікової книжки.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Шкала оцінювання
| Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру | Оцінка | ||
| Для дворівневої шкали оцінювання | |||
| 90 – 100 | зараховано
 Мы поможем в написании ваших работ! |