Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
Alex_RFP_lekzii_TEMA_0 4
ТЕМА 4. Інституційна структура ринку фінансових послуг (Львів)
4.1. Характеристика інституційної структури ринку фінансових послуг.
4.2. Діяльність банків як оферентів фінансових послуг.
4.3. Особливості функціонування небанківських кредитних установ.
4.4. Загальні принципи створення та діяльності в Україні недержавних пенсійних фондів та їх професійних адміністраторів.
4.5. Особливості діяльності фінансових установ, що надають фінансові послуги на фондовому ринку.
4.6. Загальна характеристика діяльності страховиків та страхових посередників як оферентів страхових послуг.
4.7. Інші види фінансових установ та особливості їх діяльності з надання фінансових послуг.
Ключові слова та терміни:
Інституційна структура ринку фінансових послуг, ринок банківських послуг, ринок фінансових послуг небанківських установ, універсальні та спеціалізовані банки, кредитні спілки, кредитні установи, ломбарди, довірчі товариства, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, професійні адміністратори недержавних пенсійних фондів, торговці цінними паперами, страховики, страхові посередники, фінансові компанії, суб'єкти господарювання, що за своїм статусом не є фінансовими установами.
Характеристика інституційної структури ринку фінансових послуг
Інституційна структура ринку фінансових послуг це сукупність окремих складових ринку фінансових послуг, фінансові операції на яких здійснюються визначеними видами фінансових установ.
|
|
|
Інституційна структура ринку фінансових послуг об'єднує дві складові – ринок банківських послуг і ринок фінансових послуг небанківських фінансових установ (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Інституційна структура ринку фінансових послуг
Оферентами на ринку банківських послуг є Національний банк України, вітчизняні та іноземні універсальні та спеціалізовані банки.
Ринок фінансових послуг небанківських установ поділяється на сегменти ринку залежно від складу інституційних учасників небанківського фінансового сектора.
Залежно від виду фінансових установ у складі такого ринку виділяють:
– ринок фінансових послуг кредитних спілок;
– ринок фінансових послуг ломбардів;
– ринок фінансових послуг компаній з управління активами;
– ринок фінансових послуг торговців цінними паперами;
– ринок фінансових послуг страхових компаній;
– ринок фінансових послуг недержавних пенсійних фондів;
– ринок фінансових послуг інститутів спільного інвестування;
– ринок фінансових послуг фінансових компаній;
– ринок фінансових послуг довірчих товариств;
|
|
|
– ринок фінансових послуг суб'єктів господарювання, що за своїм статусом не є фінансовими установами.
Зазначені ринки характеризуються визначеним набором фінансових послуг, що надаються фінансовими установами. Більшість з зазначених складових ринку фінансових послуг в Україні є новими, і тому знаходяться на стадії формування та початкового розвитку. Для прикладу новими для України є ринки фінансових послуг недержавних пенсійних фондів та ринки фінансових послуг суб'єктів господарювання, що за своїм статусом не є фінансовими установами. Перший із зазначених ринків став формуватись у зв'язку з прийняттям у 2003 році Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», другий - виник завдяки законодавчому врегулюванню питання надання фінансових послуг на систематичній, професійній основі суб'єктами господарювання, що не є фінансовими установами.
Особливості функціонування зазначених ринків обумовлені законодавчим та нормативно-правовим регулюванням діяльності професійних учасників таких ринків - банківських і небанківських фінансових установ.
У зв'язку з тим, що окремі види фінансових послуг можуть надаватись декількома видами фінансових установ, та залежно від особливостей самих фінансових операцій, що є в основі фінансової послуги, в складі ринку фінансових послуг набувають активного розвитку:
|
|
|
– ринок кредитних послуг;
– ринок депозитних послуг;
– ринок розрахункових послуг;
– ринок страхових послуг:
– ринок послуг з недержавного пенсійного забезпечення;
– ринок послуг, зі спільного інвестування;
– ринок довірчих послуг;
– ринок гарантійних послуг;
– ринок торговельних та конверсійних послуг;
– ринок послуг, з управління активами інституційних інвесторів та інші.
Серед зазначених ринків в Україні найбільш розвинутими є ринки кредитних, депозитних, розрахункових, страхових та торговельних послуг.
Заданими Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України небанківський фінансовий сектор за обсягами фінансової діяльності починає поступово складати конкуренцію банківській системі України. Станом на кінець червня 2006 р. загальні активи небанківських фінансових установ складали 27,3 млрд. грн. що становить 10 відсотків від активів банківської системи країни. На кінець 2001 р. цей показник становив лише 3 млрд. грн. або 6 відсотків від загальних активів банків. У складі активів небанківських фінансових установ на зазначену дату 21016,1 млн. грн. або 77 % становили активи страховиків, 3070,9 млн. грн. або 11,2 %- активи фінансових компаній, 2568,1 млн. грн., або 9,4 % - активи кредитних спілок, 530,7 млн. грн. або 1,9 %-активи ломбардів, 94,7 млн. грн., або 0,3 % - активи недержавних пенсійних фондів.
|
|
|
Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
Банки є фінансовими установами, що надають найбільший обсяг фінансових послуг в Україні. Діяльність банків в Україні регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. зі змінами і доповненнями, нормативно-правовими актами Національного банку України, іншими законодавчими та нормативними документами.
Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність"' банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
В Україні банківська система складається з Національного банку України та інших банків, які можуть діяти як універсальні або як спеціалізовані.
Універсальні банки виконують усі види основних банківських операцій: кредитні, депозитні, розрахункові, гарантійні, інвестиційні та інші. За спеціалізацією банківські установи можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк є спеціалізованим у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Активи інвестиційного банку переважно складаються з цінних паперів, боргових зобов'язань та інших фінансових вкладень, активи іпотечного банку розміщені під заставу землі та нерухомого майна активи розрахункового банку розміщені на клірингових рахунках. Банківська установа вважається спеціалізованим ощадним банком у разі, якщо більше 50 відсотків її пасивів є вкладами фізичних осіб. Спеціатізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.
Банківські установи самостійно визначають напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій.
Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації ювілейних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.
За умови отримання ліцензії банки можуть здійснювати професійну діяльність на фондовому ринку та провадити діяльність з недержавного пенсійного забезпечення.
Законом України «Про банки і банківську діяльність» була визначена норма, за якою банки в Україні могли утворюватись у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та кооперативного банку. Якщо сто відсотків статутного капіталу банку належить державі, такий банк вважається державним.
Відповідно до змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 14 вересня 2006 р. банки в Україні зможуть утворюватись лише у двох формах, а саме: у формі відкритого акціонерного товариства та кооперативного банку. Банки, що утворені у інших організаційно-правових формах зобов'язані привести свою діяльність у відповідність до зазначених змін протягом трирічного терміну- після введення цих змін удію.
У сучасних умовах спостерігається оптимізація чисельності банків в Україні, збільшення кількості банків, що одержали банківські ліцензії та ліцензії на здійснення валютних операцій. Чисельний склад банківської системи України у 2001- 2005 роках наведений у таблиці 4.1.
Державну реєстрацію банків і включення їх до Державного реєстру банків здійснює Національний банк України. Цей орган визначає вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку- та ліцензійні умови провадження банківської діяльності. На сучасному етапі мінімальний розмір статутного капіталу банку на момент його реєстрації не може бути меншим за 10 млн. євро.
Законодавством України передбачена можливість створення кооперативних банків. Кооперативні банки можуть створюватись як місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку не може бути меншою за 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку можуть бути місцеві кооперативні банки. У світовій практиці діяльність кооперативних банків спрямовується на розвиток системи кредитної кооперації та здешевлення вартості фінансових операцій.
З метою підвищення ефективності банківської діяльності, об'єднання кредитних ресурсів для здійснення активних операцій, обмеження або розподілу- фінансових ризиків банківські установи можуть утворювати банківські об'єднання. Відповідно до законодавства банківські об'єднання в Україні можуть існувати у формі банківської корпорації, банківської холдингової групи та фінансової холдингової групи. Учасниками банківської корпорації та банківської холдингової групи можуть бути виключно банки, фінансова холдингова група повинна складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, серед яких щонайменше має бути один банк. Координацію діяльності учасників фінансової холдингової компанії здійснює материнська компанія, якій має належати більше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників групи.
Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Переважна більшість банківських операцій реалізується в інтересах клієнтів, і тому є фінансовими (банківськими) послугами. Фінансові послуги є в складі активних і пасивних операцій банків. Споживачами банківських послуг поряд з фізичними та юридичними особами, органами державної виконавчої влади можуть виступати інші банківські установи - резиденти та нерезиденти України. Основними видами банківських операцій в сучасних умовах є депозитні, розрахункові, кредитні та гарантійні.
Законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку України визначаються обов'язкові умови для здійснення відповідних банківських операцій.
Банки мають право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ на підставі клопотання банку та передбачених законодавством документів. Після отримання банківської ліцензії банківські установи повинні протягом усього терміну її дії – дотримуватись ліцензійних умов банківської діяльності, зокрема розміру регулятивного капіталу.
На підставі банківської ліцензії банки мають право надавати такі фінансові послуги:
– приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб;
– забезпечення відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів та банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних документів та зарахування коштів на них;
– надання кредитів;
– здійснення організації купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
– надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
– придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);
– лізинг;
– відповідальне зберігання цінностей;
– купівля-продаж та обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів;
– випуск банківських татіжних карток та їх обслуговування тощо.
Супутніми послугами банків, що надаються клієнтам, є консультаційні та інформаційні послуги щодо особливостей та механізму реалізації банківських операцій.
Таблиця 4.1.
Чисельний склад банківської системи України у 2001 2005 роках
Письмовий дозвіл НБУ надає право банкам здійснювати окремі, більш технологічно складні та витратомісткі банківські операції.
За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України, банки додатково можуть провадити такі види фінансових операцій, що є фінансовими послугами:
1) операції з валютними цінностями:
а) неторговельні операції з валютними цінностями;
б) ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
в) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
г) ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;
д) залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
е) залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
є) операції з банківськими металами на валютному ринку України;
ж) операції з банківськими металами на міжнародних ринках;
2) організація купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
3) андеррайтинг;
4) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
5) перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;
6) операції за дорученням клієнтів;
а) з інструментами грошового ринку;
б) з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
в) з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
7) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
8) депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Провадження банками діяльності з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку, андеррайтингу, депозитарної діяльності та діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів вимагає обов'язкового одержання ліцензій Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку' на здійснення зазначених видів діяльності.
Функціонування банківської системи України щорічно забезпечує збільшення обсягів банківських послуг, підвищення капіталізації банківських установ, розширення переліку банківських операцій та більш повне задоволення потреб клієнтів, наслідком чого є зростання доходів банків та прибутковості банківських операцій.
Особливості та механізми реалізації банками фінансових послуг викладені у наступних темах.
За надання фінансових послуг банківські установи одержують дохід у формі процентних ставок, комісійних винагород, маржі між цінами продажу і купівлі фінансових активів, рівень яких не може бути меншим собівартості банківських послуг
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 199; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!