Середня схильність до споживання та заощадження.
Середня схильність до споживання – це виражена у відсотках частка будь-якого загального доходу, що йде на споживання:
С – витрати на споживання;
Y – індивідуальний дохід.
Середня схильність до заощадження – це виражена у відсотках частка будь-якого загального доходу, що йде на заощадження:
S – витрати на заощадження;
Y – індивідуальний дохід.
Гранична схильність до споживання та заощадження.
Реакцію споживача на зміну доходу виражають гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження.
Гранична схильність до споживання – частка приросту витрат на споживання при будь-якій зміні індивідуального доходу:
∆C – приріст витрат на споживання;
∆Y – приріст індивідуального доходу.
∆S – приріст заощаджень;
∆Y – приріст індивідуального доходу.
Сума c’ та s’ для будь-якої зміни доходу після оплати податків завжди = 1.
c’ + s’ = 1.
Роль інвестицій в економіці.
Під інвестиціями прийнято розуміти використання заощаджень з метою створення нових виробничих потужностей і капітальних активів. До складу інвестицій входять усі витрати на придбання машин і обладнання, проведення усіх будівельно-монтажних робіт і зміна запасів. Інвестиції виявляють не однаковий вплив на ринок благ в короткостроковому і довгостроковому періодах. В результаті інвестування в короткостроковому періоді на ринку благ збільшується тільки попит. Обсяг пропозиції залишається незмінним, бо об’єкти, що будуються, ще не дають віддачі у вигляді продукції та послуг. У довгостроковому ж періоді під впливом інвестицій на ринку благ буде змінюватись як попит, так і пропозиція.
|
|
|
Інвестиції утворюють поряд із споживчим попитом другу складову сукупного попиту. При цьому заощадження та інвестиції впливають на обсяг ефективного попиту в прямо протилежних напрямках: заощадження скорочують попит, а інвестиції його збільшують.
Рівень інвестицій істотно впливає на обсяг національного доходу суспільства, від його динаміки буде залежати безліч макропропорцій в національній економіці. Кейнсіанська теорія особливо підкреслює той факт, що рівень інвестицій та рівень заощаджень визначається багато в чому різними процесами і обставинами.
Інвестиції в масштабах країни визначають процес розширеного відтворення. Будівництво нових підприємств, зведення житлових будинків, проведення доріг, а отже, і створення нових робочих місць, залежать від процесу інвестування або капіталоутворення.
Джерелом інвестицій є заощадження. Але проблема полягає в тому, що заощадження здійснюються одними господарюючими агентами, а інвестиції можуть здійснюватись зовсім іншими господарюючими суб’єктами.
|
|
|
Факторами інвестиційного попиту виступають: норма прибутку, ставка відсотку, рішення підприємця.
За об'єктами вкладень розрізняють реальні та фінансові інвестиції. Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи: як матеріальні, так і нематеріальні; під фінансовими - вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найбільш значну частку посідають вкладення у цінні папери. За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування, під непрямими - інвестування, опосередковане іншими особами. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року, під довгостроковими - на період більше одного року. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні, державні, іноземні та спільні. За регіональною ознакою розрізняють внутрішньодержавні та закордонні інвестиції.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 129; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!