АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
| № з/п | Показник | На початок року | На кінець року | Відхилення | |||
| Сума, тис. грн. | % до суми заборгова-ності | Сума, тис. грн. | % до суми заборгова-ності | Сума, тис. грн. | % до початку року | ||
| 1 | Запаси: | ||||||
| 2 | Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги: | ||||||
| 3 | Дебіторська заборгованість за розрахунками: | ||||||
| з бюджетом | |||||||
| за виданими авансами | |||||||
| 4 | Інша поточна дебіторська заборгованість | ||||||
| 5 | Поточні фінансові інвестиції | ||||||
| 6 | Гроші та їх еквіваленти | ||||||
| 7 | Витрати майбутніх періодів | ||||||
| 8 | Інші оборотні активи | ||||||
| Разом | |||||||
На закінчення слід зазначити, що значна частка в підсумку активу балансу належить раніше згадуваним монетарним активам: засобам та грошовим зобов'язанням у поточній грошовій оцінці (короткострокові фінансові вкладення, депозити, кошти в розрахунках). Немонетарні активи – основні фонди, незавершене капітальне будівництво, товари, запаси готової продукції тощо. Якщо монетарні активи перевищують монетарні пасиви (кредити банків, кредиторська заборгованість, отримані аванси тощо), то за зростання цін і зниження купівельної спроможності грошової одиниці підприємство матиме фінансові збитки через знецінення цих активів. Величину таких утрат (доходу) можна визначити з формули:
|
|
|
де DKL – зміна суми капіталу; МАП та МАК – відповідно сума монетарних активів на початок та кінець періоду аналізу; МПП і МПК – відповідно суми монетарних пасивів на початок та кінець періоду аналізу; ІП, ІК та ІСР – індекси інфляції на початок, кінець і в середньому за період аналізу.
Інформація про наявність і склад об'єктів незавершеного будівництва станом на кінець звітного періоду згідно з річною формою № 8-КБ заноситься в табл. 13. Об'єкти незавершеного будівництва аналізуються з погляду введення їх в експлуатацію, перспектив дальшого використання або передання місцевим органам виконавчої влади. Керівництвом визначається можливість продажу об'єктів незавершеного будівництва для покриття заборгованості перед бюджетом, позабюджетними державними фондами, кредиторами.
Таблиця 13
ОБ'ЄКТИ НЕЗАВЕРШЕНОГО БУДІВНИЦТВА
| Об’єкти незавершеного будівництва | Фактична вартість, тис. грн.
| Місце знаходження | Будівельна готовність (% до вартості) | Законсервовано | |||||
| будівельно-монтажних робіт | проектних робіт | разом | Строки з__по__ | Витрати, тис. грн. | |||||
| Об’єкти виробничого призначення | |||||||||
| Об’єкти соціальної сфери | |||||||||
| Разом | |||||||||
Аналізу також підлягають об'єкти соцкультпобуту, які перебувають на балансі підприємства, інформацію про які заносять у табл. 14.
Таблиця 14
Об’єкти соцкультпобуту та їх фінансовий стан
| Назва об’єкту та місцезнаходження | Балансова вартість, тис. грн. | Залишкова вартість, тис. грн. | Витрати на утримання | Доходи крім оренди, тис. грн. | Фінансовий результат, (втрати – доходи) | Здано в оренду | |||
| Сума, тис. грн. | У % від балансового прибутку | Орендар, дата, № договору | Термін оренди (з__по__) | Орендна плата, тис. грн. | |||||
| Разом | |||||||||
|
|
|
Окремо зазначають місцезнаходження об'єктів (поштова адреса, територіальне розміщення відносно виробничих корпусів та адміністративних споруд), коротка характеристика спроможності надання послуг (кількість лікарняних ліжок, амбулаторних відвідувань, місць у залі, кількість гральних автоматів, кількість глядачів, учасників гуртків, спортивних секцій тощо).
Для кожного об'єкта вказується дата його передання до комунальної власності, узгоджена з місцевими органами влади. Особливу увагу необхідно звернути на витрати, пов'язані з утриманням цих об'єктів. Вивчають величину доходу, одержаного від діяльності об'єктів соцкультпобуту, від оренди або іншого використання майна, плати за надання послуг (за лікування, фізпідготовку, видовищні, культурно-масові заходи, навчання на курсах, за інші послуги), а також стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1996 року № 1443 «Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури», зокрема в частині, що стосується стратегічно важливих для економіки та безпеки України підприємств.
Слід чітко усвідомлювати загальну схему перетворення пасивів на реальні доходи, а активів – на витрати (рис. 10).
|
|
|
 |
Рис. 10. Схема втілення потенційних витрат у активах підприємства та потенційних доходів у його пасивах
Крок 3. Аналіз джерел фінансового забезпечення поточної діяльності підприємства
Мета: визначення джерел фінансування поточної діяльності підприємства, а також рівня залежності (незалежності) від позичкового капіталу для оцінки фінансової стійкості.
Розпочинаючи цей етап аналізу, потрібно чітко визначити джерела фінансування діяльності підприємства: внутрішні – прибуток, амортизація; зовнішні – емісія акцій, позики (коротко- і довгострокові).
Віднесення амортизації до власних фінансових ресурсів базується на особливостях її цільового призначення. Так, знос основних засобів відшкодовується за рахунок собівартості продукції, що, на перший погляд, може служити доказом витратної природи амортизації. Але з огляду на глибинну суть процесів простого та розширеного відтворення, суми відшкодування основних засобів використовуються на поновлення техніко-експлуатаційних характеристик об'єкта. Такий характер використання потребує визнання амортизації за джерело простого відтворення основних засобів.
Найповніше стан фінансової стійкості підприємства можна з’ясувати, вивчаючи співвідношення між статтями активу та пасиву балансу. Схематичний зв'язок активів та пасивів балансу подано втабл.15.
Таблиця 15
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!