Призначення і роль місцевих бюджетів в бюджетній системі
Місцеві бюджети включають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
Місцеві бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими коштами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території.
Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів місцевого самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв’язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.
Органам місцевого самоврядування надано широкі права здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 43 Конституції України зазначено: “Місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи”.
|
|
|
Роль місцевих бюджетів певною мірою визначається величиною ВВП, що перерозподіляється через них. У 1998 році через видатки місцевих бюджетів перерозподілялося 14,0% ВВП, у 1999 році – 9,9%, у 2002 році – 11,2%.
У місцевих бюджетах зосереджувалося у 1998 році 47,7% обсягу витрат зведеного бюджету, у 1999 році – 28,9%, у 2002 році – 41,8%.
Частка місцевих бюджетів у перерозподілі ВВП, а також у зведеному бюджеті поряд з економічним і соціальним має важливе політичне значення. Вона свідчить про участь місцевого самоврядування у розв’язанні актуальних проблем розвитку держави, про певну обмеженість функцій центральних органів влади. У цьому зв’язку необхідно враховувати, що однією із важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія місцевого самоврядування передбачає його відокремленість від державної влади, повну незалежність і самостійність покладених на нього функцій у межах своєї компетенції.
|
|
|
Нині до Європейської хартії місцевого самоврядування приєдналося понад 30 країн, у 1996 році – Україна.
Прийняття Бюджетного кодексу України є важливим кроком у напрямку наближення до загальноприйнятих стандартів. Однак ряд важливих питань реального забезпечення незалежності органів місцевого самоврядування ще чекають на своє вирішення. Насамперед це стосується фінансової бази місцевого самоврядування.
Визначальним є фінансовий бік економічної самостійності місцевих органів влади. Від фінансових можливостей залежать в кінцевому підсумку їхні реальні владні функції. Не можна бути насправді, а не формально самостійним, будучи залежним у фінансовому відношенні.
Ступінь фінансової самостійності органів місцевого самоврядування характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності органам місцевого самоврядування.
|
|
|
Доходи місцевих бюджетів
Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад і місцевих державних адміністрацій, та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства тощо. Місцеві бюджети – це форма впливу місцевого самоврядування на економічні й соціальні процеси в державі.
Фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів.
До власних доходів місцевих бюджетів належать доходи, які визначаються законодавством, формуються і збираються на відповідній території, а саме:
- місцеві податки і збори;
- доходи від майна і підприємств, що належать до комунальної власності.
Закріплені доходи – це ті, що повністю або частково (в %) зараховуються у певні види бюджетів безстроково або на довготерміновій основі і для їх включення не потрібне рішення органів влади вищої ради.
Міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів є дотації вирівнювання та субвенції.
|
|
|
Дотації вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності відповідного бюджету.
Субвенція – цільовий міжбюджетний трансферт призначений на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який її надав.
До власних доходів місцевих бюджетів належать доходи, які визначені ст.69 Бюджетного кодексу України, формуються і збираються на відповідній території, а саме:
- податок на прибуток підприємств комунальної власності;
- місцеві податки і збори;
- 100% плати за землю – для бюджетів м. Києва і Севастополя, 75% плати за землю – для бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, 60% плати за землю – для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення;
- податок з власників транспортних засобів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;
- надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;
- податок на промисел;
- плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;
- фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
- плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності;
- надходження від місцевих грошово-речових лотерей;
- власні надходження бюджетних установ;
- платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення.
Ці доходи формують кошик доходів №2 і не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
Місцеві податки і збори є головним атрибутом місцевого самоврядування і в розвинених країнах. Наприклад, у США за рахунок місцевих податків забезпечується 65% доходів місцевих бюджетів, у Франції – 60%, ФРН – 45%, у Англії – 36%, в Японії – 33%, в Україні – 1% (2001р).
У зарубіжних країнах склалася чисельна розгалужена система місцевих податків і зборів, наприклад, у Бельгії – 100, в Італії – 70, у Франції – понад 50 місцевих податків і зборів. Але є країни, де застосовується лише кілька або навіть один місцевий податок, наприклад, у Англії (подушний податок).
До закріплених законодавством загальнодержавних податків і зборів, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим та областей і враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів належать:
- 25% податку на доходи громадян, що справляється на відповідній території;
- 25% плати за землю, що справляється на території Автономної Республіки Крим та відповідної області;
- плата за ліцензії та сертифікати, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями.
До закріплених доходів на рівні районних бюджетів, які використовуються для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад і враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів належать:
- 50% податку на доходи громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного значення;
- 15% плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення;
- плата за ліцензії та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;
- плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється районними державними адміністраціями;
- надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями.
До закріплених доходів за бюджетами місцевого самоврядування, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать:
- податок на доходи громадян на основі відповідних нормативів відрахувань;
- державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
- плата за ліцензії та сертифікати, що видаються виконкомами відповідних рад;
- плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється виконкомами відповідних рад;
- плата за торговий патент на право здійснення деяких видів підприємницької діяльності;
- надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконкомами відповідних рад;
- єдиний податок від суб’єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.
Перераховані податки і збори складають кошик доходів №1, що закріплюються на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
Видатки місцевих бюджетів
Видатки місцевих бюджетів безпосередньо пов’язані з інтересами широких верств населення й суттєво впливають на загальні соціальні процеси в державі й насамперед на рівень добробуту населення, освіченості, забезпеченості медичними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок непередбачуваних обставин.
За умов високих темпів розвитку науково-технічного прогресу зростають вимоги до якості робочої сили. Виробництво не може розвиватися без високої загальної культури, спеціальних знань, професійної підготовки фахівців. Система освіти значно впливає на рівень продуктивності праці, й з огляду на це видатки місцевих бюджетів мають виробничий характер.
Піднесення культурного рівня населення потребує спрямування місцевих бюджетів на проведення культурно-освітньої роботи – утримання масових бібліотек, клубів, будинків і палаців культури, музеїв, надання фінансової підтримки театрально-видовищним закладам.
Важливе соціальне значення мають видатки місцевих бюджетів на фінансування заходів з охорони здоров’я, найбільшу частку у загальній сумі видатків місцевих бюджетів становить фінансування лікувально-профілактичних заходів. Крім того, за рахунок цих бюджетів утримується велика кількість інших лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних установ.
Значні кошти виділяються на фінансування місцевого господарства. Це насамперед житлове будівництво, водопостачання, каналізація, освітлення, благоустрій міст і селищ.
Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.
Бюджетним кодексом передбачено критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами.
Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв видатки поділяються на три групи.
До І групи належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які найближче розташовані до споживача. Ці видатки здійснюються із бюджетів сіл, селищ, міст і призначені для фінансування:
- органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;
- дошкільної та загальної середньої освіти;
- первинної медико-санітарної, амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги;
- сільських, селищних та міських палаців культури, клубів та бібліотек.
До ІІ групи належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг і здійснюються з бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів. Це видатки на:
- державне управління;
- освіту;
- охорону здоров’я;
- соціальний захист та соціальне забезпечення; державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми;
- державні програми розвитку фізичної культури і спорту.
До ІІІ групи належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій населення, потреба в яких існує в усіх регіонах України, і здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Це видатки на:
- державне управління;
- освіту;
- охорону здоров’я;
- соціальний захист та соціальне забезпечення;
- культуру і мистецтво;
- фізичну культуру і спорт.
З бюджетів міст Києва і Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.
Перелічені групи видатків враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
- місцеву пожежну охорону;
- позашкільну освіту;
- місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;
- культурно-мистецькі програми місцевого значення;
- місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;
- типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення;
- транспорт, дорожнє господарство;
- заходи з організації рятування на водах;
- обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;
- програми природоохоронних заходів місцевого значення;
- управління комунальним майном;
- регулювання земельних відносин.
-
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 444; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!