Дозволяє адміністрації оцінювати ефективність роботи організацій (на рівні місцевих органів і бюджетів).



Зростає ефективність використання коштів на основі визначення вартості робіт.

Недоліки застосування виконавчого бюджету на місцевому рівні:

1. Неможливо виявити переваги одного варіанта витрат порівняно з іншим.

2. Неможливо визначити якість роботи державних інститутів з розробки і реалізації бюджету.

3. Система виконавчих бюджетів не спрямована на розв’язання довгострокових програм.

Оцінюючи управлінський підхід до складання бюджету, необхідно зазначити, що він є еволюційним кроком у напрямку використання бюджету як способу порівняння кількісних результатів використання коштів з оцінкою всієї бюджетної програми.

3. Програмний бюджет зорієнтовано на планування бюджетних витрат за програмами або функціональними напрямками з метою досягнення загальних цілей.

Ключовими елементами цього методу є довгострокове планування, визначення мети, розробка програми, кількісний аналіз та аналіз діяльності.

Переваги програмного бюджету:

Програмний бюджет спрямовано на виконання поставлених цілей і досягнення кінцевих результатів, що створює основу для перспективної оцінки бюджетних витрат. Він вимагає аналізу наслідків реалізації програм і посилює роль планування при прийнятті бюджетних рішень.

Недоліки програмного бюджету:

1. Реальні події в економічній, соціальній і політичній сферах можуть суттєво відрізнятися від передбачуваних, що знижує надійність планових розрахунків при складанні довгострокового бюджету.

2. Порівняльний аналіз витрат і результатів не завжди може враховувати непрямі наслідки або негативні ефекти передбачуваних дій.

3. Не завжди можна здійснити кількісний аналіз результатів.

4. Програмний бюджет вимагає централізованої координації через залучення різних виконавців для здійснення програми.

 

Взаємозв’язок бюджету з іншими фінансовими планами

 

Державний бюджет як фінансовий план – це бюджетний план руху централізованої частини сукупного суспільного продукту.

Державний бюджет – це особлива форма державного плану, яка має силу закону і встановлює для народного господарства в цілому та для всіх структурних підрозділів суспільного виробництва бюджетні взаємовідносини по асигнуваннях із бюджету і платежах в бюджет на основі завдань і заходів державного плану економічного і соціального розвитку України.

Державний бюджет входить в загальну систему фінансових планів України, яка включає:

- державний бюджет;

- місцеві бюджети;

- бюджети соціального страхування і соціального забезпечення населення;

- Пенсійний фонд;

- баланси доходів і видатків державних, приватних, комерційних, спільних підприємств і організацій;

- кошториси доходів і видатків установ невиробничої сфери;

- фінансові плани державного та приватного майнового і особистого страхування.

Визначальними принципами організації системи фінансових планів суспільного розвитку можна назвати:

- всезагальність охоплює всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства: виробничо-господарську діяльність державних, приватних, акціонерних, спільних підприємств і організацій, невиробничої сфери, банківських і страхових структур;

- цілісність і збалансованістьпередбачає функціонування збалансованої і ув’язаної фінансової системи, яка діє ціленаправлено, за єдиним планом, відповідно до вимог фінансової політики держави. В цілому фінансовий план країни є відображенням державного плану економічного і соціального розвитку країни;

- фінансова централізація- проведення єдиної, строго визначеної фінансової політики, починаючи від формування і виконання місцевих бюджетів і фінансових планів окремих суб’єктів господарювання впритул до державного бюджету.

Державний бюджет не лише входить в єдину систему фінансових планів України, але й займає серед них домінуюче місце, і є тією координуючою і ведучою ланкою, завдяки якій забезпечується утворення і функціонування єдиної системи фінансових планів країни.

Взаємозв’язок між державним бюджетом і системою фінансових планів України втілюється в фінансових планах підприємств, акціонерних товариств, об’єднань і галузей матеріального виробництва, які складаються у вигляді балансів доходів і видатків, де виділяється спеціальний розділ “Відносини з бюджетом”. У ньому відображаються суми платежів до бюджету і асигнувань із бюджету.

На підприємствах і організаціях місцевої промисловості, житлово-комунального господарства і деяких інших установах фінансовий план складається з двох розділів. У доходній частині цих планів відображаються надходження із бюджету, а у видатковій – відрахування до бюджету.

Фінансові плани підприємств агропромислового комплексу зовнішньо пов’язані з бюджетом через податкову систему. Потрібно також зазначити і зворотній процес – у державному бюджеті України передбачаються значні бюджетні асигнування, направлені на розвиток АПК (затрати по корінному покращенню земель, проведення заходів по водному господарству, охорона і відновлення рибних запасів, фінансова допомога фермерським господарствам).

Найбільш чітко проявляється зв’язок бюджету з фінансовими планами установ невиробничої сфери. Їхні видатки, розраховані на основі кошторисів, практично повністю покриваються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Тісний зв’язок між державним бюджетом і установами банківської системи полягає в тому, що банки вносять до бюджету частину свого прибутку відповідно до чинного законодавства про оподаткування в Україні. Крім того, у випадку перевищення доходів над видатками, отриманими в результаті виконання бюджету, вільні грошові кошти можуть бути використані в якості кредитних ресурсів.

Фінансові плани розробляються усіма учасниками суспільного виробництва – від первинних структур: підприємств, об’єднань, організацій, банків, страхових компаній до центральних органів господарського управління і державної виконавчої влади.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 263; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!