Управління грошовими активами.
Управління грошовими активами – це процес оптимізації залишку грошових активів з метою забезпечення постійної платоспроможності підприємства і мінімізації банкрутного ризику.
При управлінні грошовими активами використовують такі види залишків грошових активів:
{ Операційний (трансакційний) залишок грошових активів – використовується для забезпечення поточних платежів;
{ Страховий (резервний) залишок грошових активів – використовується для страхування ризику не своєчасного надходження грошових активів;
{ Інфляційний (спекулятивний) залишок грошових коштів;
{ Компенсаційний залишок – є умовою отримання підприємством бланкового кредиту (оверлрафту).
Етапи управління грошовими активами:
1. ЕТАП Аналіз грошових коштів:
1.1 Горизонтальний (динамічний) аналіз грошових активів;
1.2. Структурно-динамічний аналіз грошових активів у розрізі валют, готівкових і безготівкових коштів;
1.3 параметричний (коефіцієнтний) аналіз – розраховується і оцінюється динаміка:
§ коефіцієнта абсолютної ліквідності – аналіз цього показника здійснюється у двох напрямках – оцінка характеру руху динаміки коефіцієнта (позитивна до зростання) та порівняння з нормативним значенням (0,2-0,25) – 
§ коефіцієнт відволікання ОА у ГА: 
, ↑
§ період обороту грошових активів: ПОГрА = ГрА/Вродноденна
§ коефіцієнт обороту грошових активів: КоГрА = Орп/ГрА
2. ЕТАП Оптимізація середнього залишку ГА – для цього використовується модель Баумоля або модель Міллера-Орра. З метою оптимізації залишку грошових коштів за моделлю Баумоля рекомендується враховувати модель оптимізації Баумоля. Оптимальний залишок грошових коштів.
|
|
|
3. ЕТАП диференціація середнього залишку грошових коштів в розрізі національної та іноземної валют. Ця диференціація залежить від динаміки курсу валют.
4. ЕТАП Вибір ефективних форм регулювання середнього залишку грошових коштів.
5. ЕТАП Забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку грошових коштів (депозити).
Управління ГП.
Управління грошовими потоками – це забезпечення фінансової рівноваги підприємства шляхом збалансованості надходжень і видатків грошових коштів.
Етапи управління грошовими потоками:
1 етап забезпечення обліку і звітності щодо грошових потоків. Проводиться координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства.
2 етап аналіз грошових потоків проводиться у розрізі:
2.1. горизонтального аналізу ГП (оцінка динаміки чистого ГП, ГП від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності).
2.2. вертикальний аналіз – звертається увага на диверсифікованість грошових потоків. Позитивно оцінюється наявність ГП від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності та позитивний рух грошових коштів по кожному виду діяльності. В такому випадку формується висновок про зростання рівня оптимальності структури грошового потоку.
|
|
|
2.3. параметричний аналіз – коефіцієнт ліквідності ГП: 
>1, ↑
Також в процесі аналізу можуть використовувати коефіцієнти синхронності ГП, тобто відношення ЧГП до потоків сировини, зобов’язань (оборотів), запасів та інших видів активів та пасивів.
3 етап оптимізація грошових потоків підприємства.
3.1) забезпечення зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел залучення грошових коштів;
3.2) забезпечення збалансованості позитивних і негативних ГП в часі та за обсягами;
3.3) забезпечення взаємозв’язку ГП за видами діяльності (ПГП від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності).
4 етап запровадження системи планування ГП (бюджет ГП і платіжний календар).
5 етап забезпечення контролю за ГП підприємства.
21. Управління реальними інвестиціями.
Інвестиційна політика – це реалізація найбільш ефективних форм реальних та фінансових інвестицій для забезпечення економічного росту підприємства.
|
|
|
Для більшості підприємств України на сучасному етапі розвитку ринкових відносин більш характерним є реальне інвестування.
Управління реальними інвестиціями – це частина політики підприємства, яка спрямована на підготовку, оцінку та реалізацію найбільш ефективних інвестиційних проектів.
Існують такі форми реальних інвестицій:
придбання цілісних майнових комплексів;нове будівництво;реконструкція, модернізація і оновлення окремих видів обладнання;інноваційне інвестування в нематеріальні активи;
інвестиції в приріст ТМЦ.
Для малих і середніх підприємств характерним є оновлення окремих видів обладнання та інвестиції в приріст ТМЦ.
Управління реальними інвестиціями здійснюється у такі етапи:
1 ЕТАПаналіз потреби в реальних інвестиціях на наступний період.
РІочік(план.) = ΔОЗ + ΔНА + ΔТМЦ – ΔНБ
ΔОЗ – приріст основних засобів;
ΔНА – приріст нематеріальних активів;
ΔТМЦ – приріст товарно-матеріальних цінностей;
ΔНБ – приріст незавершеного будівництва.
2 ЕТАП визначення форм реальних інвестицій, що забезпечені фінансовими джерелами (нерозподілений прибуток, довгострокові і поточні інвестиції).
|
|
|
3 ЕТАП розробка бізнес-планів під відповідні реальні інвестиції:
4 ЕТАП оцінка ефективності обраних проектів реального інвестування. Для цього використовуються:
коефіцієнт доходності інвестицій:
Кді = ЧПДі / ІВі
ЧПДі – чистий приведений дохід
ІВі – інвестиційні витрати
Прикладом є купівля транспортного засобу для перевезення пасажирів, де ЧПД – вартість проїзду, а ІВ – вартість автомобіля, витрати на бензин, ремонт, ЗП водія;
коефіцієнт прибутковості інвестицій: Кпі = ЧПі / ІВі
строк окупності інвестицій: Токі = ІВі/ЧПДі ; ↓
5 ЕТАП формування портфелю реальних інвестицій з урахуванням інвестиційних ризиків.
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 256; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!