БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ
Банки залучають валюту під надані гарантії КМУ та без них.
Гарантії КМУ стосуються погашення кредитів: наданих іноз. держ., міжнар. фін. організаціями та іноз. банками відповідно до міжнар. договорів України; міжбанк. кредитних ліній, оформлених Українським експортно-імпортним банком чи іншими банками — агентами КМУ з іноземними банками і міжнар. фін. організаціями; кредитів в ін. валюті, які надаються юр. особам-резидентам міжнар. фін. організаціями, іноз. банками та іншими фін.-кред. установами відповідно до міжнар. договорів України, за умови обслуго вування даних кредитів банками-агентами.
Перед отриманням кредитів під гарантії КМУ резиденти звертаються: до НАРР, Мінекономіки та Мінфіну з питань використання іноз. кредитів, вимог до цінової експертизи, процедурних умов порядку надання гарантій КМУ; у Мін зовнішньоеконом. зв'язків і торгівлі з питань організації міжнар. торгів, цінової і юр. експертизи імпортних та експортних контрактів; до банку-агента з питань фін. умов іноз. кредитних ліній, порядку оформлення внутрішніх кредитних угод, договорів застави, схем погашення іноземних кредитів.
Перед наданням гарантій КМУ проводиться державна експертиза проектів, для яких залучаються іноземні кредити.
Для отримання гарантій КМУ резидент подає лист-клопотання до Національного агентства реконструкції і розвитку. У разі позитивного рішення заява виноситься на розгляд у Валютно-кредитну раду КМУ. Якщо приймається позитивне рішення, резиденти укладають:
|
|
внутрішні кредитні угоди, договори застави з банками-агентами;
угоди-зобов'язання з центр. органами виконавчої влади згідно з галуззю діяльності, НАРР Мінекономіки і Мінфіном про надання необхідної інформації стосовно ефективності використання кредитних коштів.
Після отримання гарантій КМУ банк-агент складає з іноз. кредитором індивідуальну кредитну угоду.
Перелік документів:анкету предмета застави; висновки незалежної аудиторської фірми про можливості реалізації предмета застави; бізнес-план; баланс річний та на останню звітну дату; імпортні контракти, для фінанс. яких залучається кредит; договори на реалізацію продукції, за рахунок яких здійснюється погашення кредиту; цінова експертиза зазначених контрактів; розрахунок окупності проекту; висновки екологічної експертизи; виписки з розрахункового і валютного рахунків в обслуговуючому банку; зобов'язання про відкриття валютного і розрахункового рахунків у банку-агенті і направлення на них усіх фінансових коштів; зобов'язання про щомісячне подання НАРР та Мінекономіки інформації про ефективність використання іноземного кредиту; нотаріально засвідчені копії статутних документів і свідоцтва про державну реєстрацію підприємства; довідка ДПА про стан розрахунків з бюджетом.
|
|
Іноз. кредитори можуть розміщувати кредити в іноз. валюті і без гарантій КМУ, але для їх одержання резидентам України необхідно отримати спеціальне реєстраційне свідоцтво.
Резиденти можуть отримувати кредити в ін. валюті від нерезидентів у безготівковій формі для здійснення діяльності відповідно до їхніх статутних документів. Для погашення заборгованості за кредитами, а також нарахованих процентів резиденти можуть купувати ін. валюту на міжбанківському валютному ринку України.
Для отримання реєстраційного свідоцтва на одержання кредиту в ін. валюті від іноз. кредитора резиденту необхідно подати в обласне управління НБУ лист-повідомлення встановленої форми. ОУ НБУ саме видає реєстраційне свідоцтво на одержання кредиту.
Уповноважені банки можуть залучати кредитні ресурси від іноз. банків-кореспондентів на строк до 1 року з урахуванням можливого подовження кредиту (однак загальний строк користування кредитом не може перевищувати 1 рік) без отримання реєстраційного свідоцтва. Для залучення кредитних ресурсів на строк більше одного року уповноважені банки повинні отримати реєстраційне свідоцтво.
|
|
Якщо в кредитну угоду вносяться зміни, резидент повинен звернутися в ОУ НБУ з клопотанням про внесення змін в реєстраційне свідоцтво.
Резиденти України можуть одержувати кредити в ін. валюті в уповноважених банках України, які мають генеральну ліцензію НБУ. Строки і суми кредитів ці банки установлюють самостійно.
ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ.
Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фін. коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця, або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (ЗУ «Про лізинг»).
З економ. погляду лізинг схожий з кредитом під основні засоби - кредитоодержувач за рахунок періодичних внесків погашає борг, а банк зберігає за собою право власності на об'єкт, що кредиту до його повного погашення. Лізингоодержувач стає власником об'єкта лізингу після закінчення строку договору.
|
|
Об'єкт лізингуможе бути будь-яке майно, що належить до основних фондів, щодо якого немає обмежень про передавання його в лізинг. Розрізняють лізинг рухомого і нерухомого майна.
Суб'єкти лізингу: 1)безпосередні учасники: лізингодавець СГД, що передає в користування; лізингоодержувач, СГД, що одержує в користування; продавець лізингового майна (постачальник) — СГД, що виготовляє майно та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу. 2)непрямі учасники: страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми, банки, які кредитують лізингодавця і є гарантами угод.
Залежно від рівня окупності об'єкта лізингу: оперативний та фінансовий лізинг.
Оперативний лізинг передбачає передання лізингоодержувачу права користування об'єктом лізингу на строк, що не перевищує строку його повної амортизації, з обов'язковим поверненням об'єкта лізингу власнику після закінчення строку дії договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору оперативного лізингу не може перевищувати 10% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Оперативний лізингзастосовується тоді, коли лізингоодержувач готовий скоріше платити вищі розміри лізингових платежів, ніж брати на себе в повному обсязі ризики, пов'язані з володінням майном.
Фінансовий лізинг передбачає протягом дії договору лізингу виплату лізингоодержувачем платежів, які покривають повну або більшу частку вартості амортизації об'єкта лізингу, додаткові витрати і прибуток лізингодавця. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має дорівнювати не менше 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Організація лізингового процесу лізингоодержувач складає заявку та надає її лізингодавцю (1). Той аналізує проект, та кредитоспроможність лізингоодержувача (2). Про позитивне рішення свовіщає лізингоодержувача та направляє постачальникові документи про умови виконання угоди (3). Укладається договір лізингу (4). Лізингодавець одержує в банку кредит (5). Укладається договір купівлі-продажу об'єкта лізингу (6). Постачальник відвантажує об'єкт лізингу та здійснює його монтаж і введення в експлуатацію (7). Складається акт прийняття в експлуатацію об'єкта лізингу, (8). Постачальник одержує коштів від лізингодавця (9). Страхування лізингової угод (10). Право лізингоодержувача на ремонт і тех. обслуговування об'єкта лізингу визначається договором лізингу або окремим договором з продавцем (11). Лізингоодержувач вносить періодичні лплатежі (12). Після закінчення строку дії договору відбувається повернення об'єкта лізингу (13). Лізингодавець здійснює погашення кредиту та виплату процентів банку (14).
“+” для лізингодавця (банка): розширюється коло операцій, зростає число клієнтів; знижується ризик; зростають доходи; прискорена амортизація об'єкта лізингу.
“+” для продавця майна: розширюється номенклатуру товарів; забезпечується продаж майна; розширюється коло своїх контрагентів; прискорюється обертання оборотного капіталу; зменшити потребу в залучених коштах.
“+” для лізингоодержувача: 100% фінансування придбання основних фондів; можливість використовувати нове обладнання без значних одноразових витрат власного капіталу; зменшується ризик ; простота отримання майна; більше можливостей для маневрування ; зменшення оподатковуваного прибутоку; підвищує ліквідність; отримання від додаткових послуг.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!