Переказ інвалюти за дорученням і на користь фіз. осіб
Перекази та їх виплата можуть здійснюватися як з поточних рахунків фіз. осіб в ін. валюті, так і без їх відкриття. Для здійснення переказу фіз. особа має подати працівникові банку:
А) якщо переказ здійснюється з поточного рахунку:
- платіжне доручення в ін валюті;
- документ, що ідентифікує особу;
- документи, що підтверджують наявність у фіз. осіб - резидентів підстав для здійснення переказу за межі україни, а саме: договори, рахунки-фактури, листи-розрахунки чи листи-повідомлення відповідних юр. осіб
Б) якщо переказ здійснюється без відкриття поточного рахунку:
- заяву на переказ готівки;
- документ, що ідентифікує особу;
- документи, що підтверджують наявність у фізичних осіб — резидентів підстав для здійснення переказу;
- документи, що підтверджують джерела походження ін. валюти у фіз. осіб — нерезидентів, які подаються під час здійснення переказу за межі і в межах України, а саме:
- митна декларація на ввезення готівкової іноземної валюти в Україну;
- документ банку про видачу готівкової ін. валюти з власного поточного або вкладного рахунку відкритого в банку України; за чеком; за переказом із-за кордону, що надійшов без зарахування на поточний рахунок;
- документ банку про одержання готівки із застосуванням ПК, емітованих в Україні і за кордоном;
- довідка СГД про одержання фіз. особою — нерезидентом ін. валюти як зарплати, мат. допомоги, премії, призу, авторської винагороди та документ про одержання успадкованих коштів в ін. валюті.
|
|
|
Перекази іноземної валюти за дорученням та на користь фіз. осіб — резидентів
Фізичні особи — резиденти можуть здійснювати за межі україни такі перекази з поточних рахунків в ін валюті:
- на користь фіз осіб, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, без підтвердних документів про родинні стосунки ;
- на оплату витрат за лікування в медичних закладах, що розміщені за кордоном; за навчання та стажування в навчальних закладах; за придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном; зборів (мита); витрат, пов’язаних із смертю громадян за кордоном; послуг за договорами; інших послуг, що набуваються в нерезидентів за кордоном; продукції, що купується за кордоном для власного споживання; вступних, членських внесків до міжнародних організацій ;
- на власні рахунки, що відкриті за межами україни на підставі індивідуальної ліцензії національного банку;
- у разі виїзду за кордон на постійне місце проживання
Перекази іноземної валюти за дорученням та на користь фіз. осіб — нерезидентів
Перекази за межі України з поточних рахунків в ін. валюті фіз. осіб — нерезидентів здійснюються в межах залишку коштів, що є на цих рахунках.
|
|
|
Без відкриття поточних рахунків в ін. валюті фіз. особам — нерезидентам дозволяється переказувати суму, що не перевищує 5000 доларів сша,
Зарахування на поточні рахунки фіз. осіб — нерезидентів переказів із-за кордону та подальша їх виплата з цих рахунків здійснюються без обмежень за сумами.
Ін. валюта, переказана із-за кордону на користь фіз. особи — нерезидента для одержання без відкриття поточного рахунку, може бути:
А) виплачена одержувачу переказу готівкою в сумі, що не перевищує в еквіваленті 50000 гривень. Переказ у сумі, що перевищує цю норму, зараховується на поточний рахунок одержувача переказу в сумі переказу і виплачується йому з цього рахунку;
Б) зарахована на поточний рахунок одержувача переказу в сумі переказу.
ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З МІЖНАР. ТОРГ. РОЗРАХ.
Банки, що одержали ліцензію НБУ на проведення операцій з ін. валютою, здійснюють міжнар. розрахунки за дорученням своїх клієнтів у 3 формах:
Банківський переказ -просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму за дорученням та за рахунок переказодавця іноземному одержувачу (бенефіціару) з вказівкою способу відшкодування виплаченої суми.
|
|
|
Схема розрахунку:після укладення контракту (1) імпортер направляє в банк заяву на переказ (2), поставка товару (3) передує переказу або відбувається за ним, банк імпортера, прийнявши плат. доручення від клієнта, направляє його від свого імені (4) у банк експортера, що перевіряє його та завершує операцію щодо зарахування коштів (5) на рахунок експортера.
Інкасо— це доручення експортера до свого банку одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму або підтвердження (акцепт) її виплати у встановлений термін. .
Залежно від видів документів визначають:чисте інкасо - лише фін. документів; документарне інкасо — комерц. документів (комерц. рахунки (рахунки-фактури) - виставляються на покупця і містять суму, призначену для платежу, повне та точне найменування товару).
Учасники:довіритель — доручає операцію з інкасування своєму банку; банк-ремітент - банк довірителя; банк-інкасатор - не ремітент, бере участь в операції; репрезентуючий банк - безпосередньо одержує платіж / акцепт та подає документи платнику. І
Схема розрахунків: після укладання контракту (1), експортер відвантажує товар (2). Одержавши транспортні документи (3), він готує комплект комерц. і фін. документів, і подає їх до свого банку інкасовим дорученням (4).Банк-ремітент перевіряє їх і діє згідно з інструкціями довірителя та відправляє документи банку-інкасатору (5), що передає їх платнику (6) самостійно або через репрезентуючий банк. Якщо передбачена видача документів проти платежу, банк направляє платнику повідомлення про отримання інкасового доручення з документами та з проханням їх оплатити (6). Після отримання платежу (7) банк передає йому документи та переказує виручку банку-ремітенту (8). Останній зараховує виручку на рахунок експортера (9).
|
|
|
Акредитив- умовне грошове зобов'язання банку, що виставляється на підставі доручення його клієнта провести платіж на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у встановлені терміни проти указаних документів.
У зовнішньоторгівельних операціях використовуються документарніакредитиви (платежі здійснюються за умови подання в банк комерц. документів).
Учасники:покупець звертається до банку з проханням відкрити акредитив; бенефіціар сторона на користь якої буде виконано платіж; банк-емітент відкриває або просить інший банк відкрити акредитив за його рахунок та за його дорученням; авізуючий банк повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива; підтверджуючий банк зобов'язується здійснити платіж в доповнення до банку-емітента; банк-платник (виконуючий) указаний в акредитиві як виконуючий платіж бенефіціару; негоціюючий банк виконує платіж та бере на себе ризик, якщо навіть не має відношення до акредитива.
Схема розрахунку:після укладення контракту (1) експортер готує товар до відвантаження, про що повідомляє імпортера (2), той направляє своєму банку заяву про відкриття акредитива (3). банк-емітент направляє акредитив до авізуючого банку (4)що сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива (5). Експортер відвантажує товар (6). Одержавши транспортні документи (7), він подає їх разом з іншими передбаченими документами до свого банку (8). Перевіривши документи останній відсилає їх для оплати або акцепту банку-емітенту (9). Той переказує суму платежу банку, що обслуговує експортера (10). На суму платежу дебетується рахунок імпортера (11). Банк експортера зараховує виручку на рахунок експортера (12).Імпортер, вступає у володіння товаром (13).
За ступенем банківського забезпечення акредитиви поділяються на: підтверджені - тверде зобов'язання двох банків; непідтверджені — банк експортера обмежується лише повідомленням експортера про відкриття акредитива і платить лише, якщо банк імпортера перераховує йому відповідну суму. У зовнішній торгівлі віддається перевагоа безвідкличним непокритимакредитивам.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!