Природно-географічні туристичні ресурст
Клімат Литви визначається близьким розташуванням Балтійського моря. Клімат м'який, узимку температура звичайно не опускається нижче мінус 10 Со. Однак у силу високої вологості для жителів внутрішніх областей Євразії зима там переноситься важко. Літо спекотне, середня температура липня +18-20. Опадів випадає в середньому 600-680 мм на рік, що приблизно на 50% перевищує середні показники по Східно-Європейській рівнині.
Зима триває з грудня по лютий, сніг лежить не більш трьох місяців. Літня температура встановлюється звичайно в другій половині травня і тримається до кінця серпня. Весна й осінь характеризуються затяжними дощами.
Лісами вкриті близько 30% території. За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (Purnuškės, 26 км на північ від Вільнюса) знаходиться географічний центр Європи (54°54′ пн. ш., 25°19′ сх. д.).
Литва ділться на чотири великі етнографічні регіони:
Аукштота (Верхня Литва, лит:Aukštaitija, пол: Auksztota, біл: Аўкштота)
Жмудь (Жемайтія, Самоґітія, Нижня Литва, лит: Žemaitija, пол:Żmudź, біл: Жмудзь)
Сувальщина (лит: Suvalkija, пол: Suwalszczyzna, біл: Сувалкія)
Дзукія (лит: Dzūkija, пол: Dzukija, біл: Дзукія)
П'ятим регіоном, який сьогодні часто відносять до Жмуті, можна вважати Малу Литву (лит: MažojiLietuva, пол: MałaLitwa, біл: Малая Летува) або, як її ще називають, Клайпедський край (лит: Klaipėdoskraštas, пол: KrajKłajpedzki).-
Найнижча точка — рівень Балтійського моря, 0 м
|
|
|
Найвища точка — пагорб Юозапіне (лит: Juozapinės kalnas), 293,6 м над рівнем моря
Литва розташована на відрогах Східноєвропейської рівнини. Її сьогоднішній ландшафт сформувався в останій Льодовиковий період і має рівнинний характер з невисокими моренами.
Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, 23,5 км від Вільнюса (пагорб Юозапіне). Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівниннин вирізняють чотири ландшафтні зони — Середньолитовську і Поморську низини, Жмудську і Віленську рівнини.
Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є піщані дюни.
Найбільшою природною атракцією тут є Куршська коса (лит: Kuršių Nerija) — піщаний півострів, що простягається на 98 км від містеска Зеленоґрадськ Калінінґрадської області Російської Федерації до литовської Клайпеди, з"єднуючи протокою Балтійське море та Куршську затоку. Ширина коси в найвужчомо місці становить 400 м, а в найширшому — 3,8 км. В 2000 неповторний природний комплекс Куршської коси було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
В Литві налічується 2 833 озера, величиною понад один гектар, та велику кількість менших, лісом вкриті 30 % території краю. Більшість озер і лісів розташовані на сході та півдні країни в Аукштоті (відомий національний парк «Аукштота») та Дзукії.
|
|
|
Найбільше озеро — Друкшяй (лит: Drūkšiai, біл: Дрисвяты) на кордоні Латвії, Литви і Білоруссі.
Найглибше — Таурагнас (лит: Tauragnas, 61 м).
Ландшафти Литви: піщані дюни на Куршській косі
Найдовше — Асвея (лит: Asveja, протяжність 30 км) коло містечка Дубінґяй.
На території Литви є також 758 річок, довжиною більше 10 км. Судноплавними є лише 600 км від загальної довжини рік.
Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!