Основні фактори, що сприяють сталому розвитку продуктивних сил.
Соціально-політичний фактор. Основується на тому, що всі негативні моменти, які створені в країні, заключаються у втраті виробничого потенціалу, скороченні обсягів виробництва, великому безробітті та низькому життєвому рівні населення і спричинені безвідповідальністю керівників держави. В результаті такої політики в державі майже втрачено деякі галузі — це легку промисловість, сільськогосподарське машинобудування, суднобудування і літакобудування.
Геополітичні фактори розвитку продуктивних сил охоплюють: географічне положення території; перевагу вітчизняних товаровиробників у системі світового господарства; інтеграцію в світовій економічний простір. В даний час географічне положення країни є сприятливим для економічного розвитку і створення умов для виконання основної функції держави — поліпшення добробуту населення. Дія геополітичних факторів забезпечує інтеграцію продуктивних сил країни в структуру світового економічного простору і міжнародного поділу праці на основі різних форм зовнішньоекономічної діяльності. Визначальна роль відводиться раціональному використанню власного природно-ресурсного потенціалу, курсу внутрішньої і зовнішньої політики, торгівельному, науково-технічному обміну з іншими країнами світу.
Сировинний фактор. У більшості галузей народного господарства затрати на сировину і матеріали сягають більше 50%, тобто виробництво в основному є матеріаломістким.
|
|
|
В практичній діяльності для раціонального розміщення продуктивних сил слід визначити потребу суспільного виробництва в мінерально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсах, що потребує раціонального їх використання.
Особливої уваги заслуговує відношення до таких мінеральних ресурсів як нафта і природний газ, якими Україна забезпечує свою річну потребу у межах 20%. При раціональному використанні наявних запасів цих видів ресурсів та при вмілому використанні величезних ресурсів кам'яного і бурого вугілля та торфу, а також виробництва біопалива можна на половину зменшити завезення нафти та газу в країну.
Людський фактор (фактор робочої сили). Важливість цього фактора визначається тим, що лише жива праця створює нову вартість і без робочої сили не може бути ніякого виробництва.
Вплив цього фактора на розміщення виробництва визначається обсягом виробництва продукції, затратами праці на виробництво одиниці продукції, у виробничих галузях, або нормативом обслуговуванням певної кількості громадян одним працівником у невиробничій сфері.
За ступенем трудомісткості виробництва всі галузі поділяються на високотрудомісткі і малотрудомісткі.
|
|
|
До найбільш трудомістких галузей, тобто таких у яких затрати праці на одиницю продукції досить високі відносяться: машинобудування, легка промисловість, виробництво гумотехніч-них виробів, хімічних волокон, галузі електроніки (виробництво електронно-обчислювальних машин, телевізорів, радіоприймачів, побутової електроніки), приладобудування, верстатобудування, виробництво овочів у закритому ґрунті. Ці галузі розміщуються в основному в місцях із значними запасами робочої сили.
До менш трудомістких галузей відносяться: галузі важкого машинобудування — гірничо-шахтне, підйомно-транзитне і металургійне, в яких в основному використовується праця чоловіків.
В регіонах зосередження цих підприємств з метою раціонального використання осіб жіночої статі розміщуються підприємства легкої і харчової промисловості такі як текстильні комбінати, взуттєві та швейні фабрики, кондитерські підприємства.
Так, наприклад, у Луганську є взуттєва, тонкосуконна, панчішна, швейна і кондитерські фабрики, у Донбасі — бавовняно-прядильний комбінат, трикотажна фабрика. Значна частина жінок в регіоні Донбасу зайнята в приміських сільськогосподарських підприємствах.
|
|
|
Трудовий фактор набув особливої актуальності в нинішніх умовах, коли половина населення працездатного віку не зайнята в народногосподарському комплексі країни, а змушені шукати роботу в інших країнах світу та в тіньовому секторі економіки.
В цих умовах всіма гілками влади повинні прийматись всі міри по відновленні виробництва тими галузями, які допустили зменшення обсягів виробництва і забезпечити робочими місцями весь трудовий потенціал країни.
Транспортний фактор. Транспорт (від латинського гташ-рогго — переношу, перемістити) вслід за промисловістю, сільським господарством та будівництвом являється середою матеріального виробництва. На відміну від інших галузей транспорт не виробляє нових продуктів, а його продукцією є перевезення вантажів та пасажирів. Взаємозв'язок всіх видів транспорту дозволяє говорити про єдину транспортну систему України, яка виступає в якості однієї з базових галузей народного господарства, допомагаючи об'єднанню всіх економічних районів країни в єдиний господарський комплекс і комплексному розвитку кожного економічного району. Від степені розвитку та ефективності роботи транспорту залежить безперебійність взаємодії всіх галузей народного господарства та підприємств постачання різноманітної продукції.
|
|
|
Транспортна мережа нашої країни є єдиною нероздільною сіткою кровоносних судин великого організму народного господарства і містить у собі наступні види транспорту: сухопутний (залізничний, автомобільний); водний (морський, річковий); повітряний і трубопровідний.
Усі види транспорту розвиваються, одні з них відіграють важливу роль у міжнародних економічних і пасажирських зв'язках (морський, повітряний), а інші обслуговують в основному внутрішні зв'язки.
Екологічний фактор. Людська цивілізація обумовила бурхливий розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництва, сфери послуг, що призвело до зменшення площі лісів, забруднення води і атмосферного повітря, збільшення відходів господарської діяльності, та спонукало до значного навантаження на довкілля. Серед галузей і виробництв, які мають найбільший вплив на забруднення повітря провідне місце належить тепловим електростанціям, вугільній промисловості, чорній металургії, хімічній промисловості і транспорту.
Дата добавления: 2015-12-19; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!