Описання протоколу випробувань



На рис.5.1 зображено типову діаграму деформування полімерного матеріалу при розтязі. Разом з діаграмою наведено протокол випробування, що друкується випробувальною машиною після переведення затискувачів у вихідне положення.

 

DAT1 = 31 DAT2 = 05 DAT3 = 2011 DAT4 = 1 DIV = 15.0 mm2 H = 100 mm F0 = 10N F1 = 100N F2 = 200N AG = 200% D2 = 200N     NR = 1 RB = 48.3N/mm2 RH = 55.4N/mm2 A1 = 0.325% A2 = 0.650% AB = 77.9% AH = 68.3% M = 1986.1N/mm2    

100 мм
1000 Н

 

Рис. 5.1. Діаграма деформування та протокол випробування

Дані, що введено: DAT1, DAT2, DAT3, DAT4 – довільні числа; DIV – площа поперечного перерізу зразка; H – робоча довжина зразка; F0 – початкова сила, починаючи з якої починається записування діаграми деформування; F1, F2 – значення сил для визначення модуля пружності; AG – гранична відносна деформація, при досягненні якої деформування зразку припиняється; Δ2 – спад сили для розпізнання процесором моменту розриву зразка.

Дані, що отримано в результаті випробувань: NR – номер випробування; RB – напруження при розриві; RH – максимальне напруження; A1, A2 – деформації, що відповідають силам F1 та F2; AB – деформація, що відповідає силі FB; AH – деформація, що відповідає силі FH; M – модуль пружності.


В цьому випадку випробування вхідні дані мають такі значення:

DAT1 = 31, DAT2 = 05, DAT3 = 2011 – випробування було проведено 31 травня 2011 року; DAT4 = 1 – № зразка 1;

DIV = 15.0 mm2 – площа поперечного перерізу зразка;

H = 100 mm - робоча довжина зразка;

F0 = 10 N – початкова сила запису діаграми деформування;

F1 = 100 N, F2 = 200 – значення сили для визначення модуля пружності;

AG = 200% – гранична відносна деформація для припинення розтягу;

Δ2 = 200 N – спад сили для розпізнання розриву зразка.

В результаті випробування отримано такі данні:

NR = 1 – номер випробування;

RB = 48.3 N/mm2 – напруження при розриві;

RH = 55.4 N/mm2 – максимальне напруження;

A1 = 0.0703 %, A2 = 0.4821 % – деформації, що відповідають введеним значенням сил F1 та F2;

AB = 77.9 % – деформація, що відповідає значенню сили при розриві;

AH = 68.3 % – деформація, що відповідає максимальному значенню сили;

М = 1986.1 N/mm2 – модуль пружності.

 

Кінцевий протокол випробувань складається виконувачем роботи (оператором) відповідно до діючих стандартів [12]. Він оформлюється на аркушах паперу формату А4 (210 х 297 мм). Схеми та графіки виконуються на міліметровому папері того ж формату. До розрахункових робіт, виконаних на ЕОМ, додаються програми і результати розрахунків у друкованому вигляді. Всі фізичні величини, що зустрічаються в роботі, повинні бути виражені в міжнародній системі одиниць SІ.

У кожному протоколі обов’язково повинні бути відображенні
так відомості:

1. Назва та мета роботи.

2. Прилади та обладнання, що використовуються.

3. Режими випробовування (швидкість навантаження, температура, час випробовування та ін.)

4. Назва випробуваного матеріалу (або матеріалів), його марка або шифр.

5. Тип і розміри зразків.

6. Стислий опис методики проведення випробувань.

7. Таблиці із заголовками, в яких подаються виміряні або обчислені величини, їх розмірності та результати статистичної обробки за стандартом [12].

8. Графіки із зазначенням на координатних осях величин, що відбиваються, та їх розмірностей. Під кожним графіком повинен бути пояснюючий підпис (назва матеріалів, стислий опис досліджуваних процесів, умови випробовувань та ін.)

9. Описання методів розрахунку, формули та результати розрахунків.

10. У разі необхідності (за вимогою керівника роботи) надаються стислі відомості про випробувані матеріали:

клас матеріалу (лінійний, сітчастий, наповнений тощо);

фазовий стан (кристалічний, аморфний, частково-кристалічний);

фізичний стан (склоподібний, високоеластичний та ін.);

галузі застосування;

методи отримання, режими обробки;

довідкові дані (границя міцності, максимальне видовження, модуль пружності, ударна в’язкість, температурні характеристики, густина, твердість та ін.)

11. Висновки (тлумачення) за проведеною роботою.

Зразок кінцевого протоколу випробувань наведено в Додатку.


Література

1. Испытательная техника: Справочник. В 2-х кн./ Под ред. В.В.Клюева. – М.: Машиностроение, 1982 – Кн.1. – 528 с., – Кн.2. – 560 с.

2. Шидловський М.С. Шпак Д.Ю. Практикум з лабораторних робіт з дисципліни "Нові матеріали". Частина 1. "Міцність і деформування полімерних та композиційних матеріалів при короткочасному навантаженні" Для студентів спеціальності "Динаміка та міцність машин" -К.: НТУУ «КПІ», 2009.-37 с.

3. Шидловський М.С., Шпак Д.Ю. Практикум з лабораторних робіт з дисципліни "Нові матеріали". Частина II. "В'язкопружні властивості полімерних та композиційних матеріалів при тривалому навантаженні". Для студентів спеціальності "Динаміка та міцність машин" - К.: НТУУ "КПІ", 2009. - 45 с.

4. Шидловський М.С. Журнал лабораторних робіт з дисципліни "Нові матеріали". Для сту­дентів спеціальності "Динаміка та міцність машин" - К.: НТУУ "КПІ", 2009 р. -53 с.


Дата добавления: 2015-12-18; просмотров: 22; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!