Розділ 1. Загальна характеристика суміжних прав як інституту цивільного права
Вступ
Актуальність теми курсової роботи.
В сучасних умовах соціально-економічного розвитку інтелектуальна праця набуває дедалі більшого поширення і розповсюджує свій вплив на різні сфери людської діяльності. Від рівня інтелектуального потенціалу суспільства, рівня його культурного розвитку залежить успіх вирішення багатьох економічних проблем, що мають місце в Україні. Конституція України в статті 54 гарантує свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості. Кожний громадянин України має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності [1]. Ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, які встановлені законом. Інтелектуальна діяльність є одним з найвагоміших факторів розвитку економіки. Необхідність вироблення ефективних засобів правової охорони суспільних відносин у сфері створення і використання результатів інтелектуальної діяльності зумовлена часом. Особливе місце у даній сфері належить вивченню та аналізу суміжних прав як складової частини в системі цивільно-правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Дослідження суміжних прав потребує комплексного підходу, критичного осмислення питань правової охорони результатів творчої діяльності різними інститутами права інтелектуальної власності у взаємодії правової науки з іншими галузями діяльності, на які право поширює свій вплив. На жаль, бурхливий розвиток науково-технічного прогресу породжує і негативні моменти, що призводять до неправомірного використання результатів чужої діяльності. Правова природа взаємодії процесу діяльності у даній сфері потребує детального осмислення, вироблення чітких засобів правової охорони, а це – справа часу. Мета і задачі дослідження.
|
|
|
Мета курсової роботи полягає у науково-теоретичному аналізі правової природи суміжних прав, їх об’єктів, у висвітленні особливостей правової охорони відносин, що виникають в процесі створення, використання результатів творчої діяльності, що підлягають охороні суміжними правами, співвідношення суміжних прав з іншими інститутами права інтелектуальної власності і, особливо, з авторським правом.
Для досягнення мети курсової роботи поставлені наступні завдання:
визначити поняття суміжних прав в об’єктивному розумінні;
виявити й дати аналіз необхідних і достатніх ознак суміжних прав для характеристики результатів творчої діяльності, що входять у сферу їх правової охорони;
окреслити коло правового впливу суміжних прав на нові результати творчої діяльності, які нормативно не закріплені як сфера охорони суміжних прав, але відповідають характерним ознакам суміжних прав, обґрунтувати дану позицію з точки зору доцільності розширення сфери правової охорони суміжних прав.
|
|
|
Основні положення і висновки, подані у курсовій роботі, ґрунтуються на аналізі чинного законодавства України у сфері права інтелектуальної власності з питань охорони суміжних прав, їх особливостей, досягнень цивільно-правової науки, а також на аналізі міжнародних нормативно-правових актів та зарубіжного законодавства, що розглядає питання охорони прав, які у вітчизняному законодавстві визначаються як суміжні права.
Теоретичною базою для висновків, зроблених у, є праці вчених юристів: Б.С.Антимонова, Ч.Н.Азімова, Д.В.Бобрової, М.М.Богуславського, В.І.Борисової, В.А.Ваксберга, Є.П.Гаврилова, М..В.Гордона, О.В.Дзери, І.І.Дахно, А.С.Довгерта, Н.Л.Зільберштейна, В.Я.Іонаса,, В.І.Корецького,. та інш. Емпіричну основу дослідження складає законодавство України, міжнародні нормативно-правові акти та законодавство зарубіжних країн.
Об’єкт дослідження: Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері цивільно-правової охорони суміжних прав.
Предмет дослідження: Предметом дослідження є юридична природа суміжних прав, сфера їх правової охорони, характеристика об’єктів суміжних прав, співвідношення суміжних прав з іншими інститутами права інтелектуальної власності, місце інституту суміжних прав у цивільному праві.
|
|
|
Досліджується характер правовідносин між суб’єктами суміжних прав, на основі яких вбачається, що суміжні права утворені від авторського права, виникли з авторського права, що визначає ознаку похідності. Вказується на те, що права, які називають суміжними, виникають не самі по собі, а в результаті попередньої появи авторського права на який-небудь твір, що у свою чергу породжує близьке, але поряд з цим нове суміжне право з авторським правом.
Оскільки суміжні права випливають з авторського права, то можна говорити про те, що суміжні права мають ознаки об’єктів авторського права, з однієї сторони, і ознаку або ознаки, що відмежовують їх від авторського права, які роблять їх самостійним інститутом цивільного права.
Ознака об’єктивної форми означає, що суб’єкт суміжних прав для втілення своїх задумів знайшов зовнішню форму для їх відображення і тільки після цього з’являється об’єкт, що підпадає під охорону суміжних прав. Надання об’єктивного виразу, наприклад, певному пісенному твору буде його безпосереднє виконання, запис виконання або трансляція такого виконання в ефірі чи по кабелях і т.д. Отже, можна визначити, що ознакою суміжних прав є об’єктивна форма виразу результатів творчої діяльності, що входять в сферу їх правової охорони.
Розділ 1. Загальна характеристика суміжних прав як інституту цивільного права
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!