Травматичні пошкодження вим’я
Травми вим’я виникають при випасанні тварин у лісистій місцевості, утриман-ні їх у загонах з колючого дроту, вони можуть також наноситися рогами інших тварин. До цієї категорії захворювань відносять рани та забиття кінцівками вим’я, забиття, нориці молочної залози.
Рани бувають поверхневими і глибокими; рваними, колотими, різаними, за-битими. Часто рани ускладнюються проникненням мікробів у глибокі тканини і розвитком гнійного маститу, флегмони і т. п. Особливо повільно загоюються про-никаючі рани тому, що просочування молока між їх краями гальмує грануляцію і сприяє виникненню нориць.
Лікування: при великих та глибоких ранах в їх нижній кут вставляють марлевий дренаж і тоді накладають шви. При проникаючих ранах дійок роблять пластичні опе-рації. Фірма “Альфа Лаваль Агрі” пропонує для закриття та кращого загоювання ран дійок пов’язку “бандаж” з м’якого природного латексу, яка розм’якшується від тепла пальців, легко закриває дефект і легко фіксується. На весь період загоєння рани встав-ляють удійковий канал молочний катетер і фіксують йогошовковоюниткою. Підготу-вавши операційне поле і провівши знеболення вим’я (блокада зовнішнього сім’яного нерва за Б. Башкировим і при потребі – блокада промежинного нерва за І. Магдою), вирізають нерівні краї рани, ліквідують затоки та кишені, видаляють змертвілі ткани-ни, зрошують рану розчином фурациліну чи пеніциліну і накладають вузлуваті шви, залишивши внизу місце для стікання ексудату.
|
|
|
Забиття вим’я (сontusio uberis). Причини їх виникнення ті ж, що і ран. Переваж-но це травми тупими предметами.
Патогенез – в основі хвороби лежить порушення цілісності кровоносних судин з крововиливами у підшкірну клітковину. Якщо це легка травма з невеликими синцями, то виникає асептичне запалення, що швидко розсмоктується. Великі ж гематоми роз-смоктуються лише частково, а то інкапсулюються, виступаючи над поверхнею вим’я
Патологія молочної залози
чи промацуючись у вигляді щільних жовен. Можливий і перехід процесу на інтер-стиціальну тканину з індурацією залози. Нарешті, при проникненні мікрофлори, осо-бливо після некрозу травмованих тканин, можливий розвиток абсцесу, флегмони чи некроз всієї частки вим’я.
Симптоми. Уражена частка набрякла, почервоніла, гаряча, болюча. В молоці з’являються домішки крові.
Лікування. Необхідно забезпечити тварині спокій. В перші дні застосовують холо-дові компреси – накладають торбинки з снігом чи льодом; роблять обмазування шкіри вим’я рідкою, холодною (краще з домішками снігу чи льоду) глиною. Можна втирати в ділянки забиття гепаринову, гепатотромбінову та інші мазі. Якщо запальний про-цес не згасає, то з 3–4-го дня застосовують теплові процедури. На 5–6-й день великі гематоми розрізають і видаляють згустки крові. В порожнину гематоми вносять суль-фаніламідні препарати. Можна застосувати внутрішньовенні ін’єкції 10 %-го кальцію хлориду чи кальцію глюконату.
|
|
|
Нориця молочної залози (ulcus fistulosum receptaculi) – виникає на ґрунті прони-каючих ран, абсцесів, некротичних фокусів у стінці цистерни.
Клініка – на поверхні ураженої частки (дійки) з’являються отвори величиною з макове зернятко, крізь які виділяється молоко. Навколо отвору (нориці) розростається рубцева тканина.
Лікування. У лактуючих корів роблять пластичну операцію – резекцію нориці з навколишньою рубцевою тканиною (після знеболення вим’я), накладанням на слизо-ву оболонку 2–3 кетгутних швів, видовженням країв рани, відпрепаруванням шматка шкіри, натягуванням його на поверхню рани так, щоб він закрив собою шов і накла-данням швів. Зверху рану накривають колодійною пов’язкою. У сухостійних корів попередньо (після знеболення) освіжають краї рани.
Після операції необхідно забезпечити постійний відтік молока з цистерни, для чого вводять у дійковий канал на весь період загоєння вкорочений молочний катетер і закріплюють його 2–3 нитками або ж вставляють поліхлорвінілову трубку.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 130; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!