Профілактика маститу
Профілактика маститу повинна розпочинатися з формування стада та добору тва-рин за морфо-фізіологічними ознаками вим’я, з врахуванням швидкості молоковідда-чі, а також різниці у продуктивності окремих чвертей. Вона має бути комплексною і передбачати в першу чергу наступне:
– повноцінну годівлю тварин відповідно до їх фізіологічного стану: влітку важ-ливим чинником у забезпеченні тварин повноцінною годівлею, підвищенні їх імуно-біологічної резистентності має організація культурних пасовищ, розчистка природ-них випасів від чагарників, що можуть травмувати шкіру вим’я та дійки;
– належну гігієну утримання (приміщень, стійл, проходів, родильних відділень, доїльних майданчиків), своєчасне усунення пошкоджень підлоги та огорожі, уник-нення скупчення тварин, забезпечення їх активним моціоном;
– проведення диспансеризації тварин;
– відповідний добір та навчання операторів машинного доїння, механіків по об-слуговуванню доїльних установок;
– переведення на машинне доїння лише здорових корів з ванно- та чашеподіб-ним вим’ям, циліндричної форми дійками, довжиною 8–10 см, розміщених під пря-мим кутом до вим’я; доїти таких корів слід двотактними доїльними апаратами, а якщо вим’я біля половини стада корів не відповідає вказаним вимогам, їх слід доїти тритак-тними доїльними апаратами; перед початком доїння необхідно перевіряти доїльний апарат на частоту пульсацій. У тритактних апаратах вона повинна становити 60, у двотактних – 80–85 пульсацій на хвилину; величина вакууму у вакуум-тритактних апаратах в межах 360–380 мм (0,38 атм);
|
|
|
Розділ 15
– дотримання встановлених правил доїння, особливо машинного: на час доїння хвіст корови підв’язують до її ноги (чи фіксують спеціальним пристроєм); вим’я обми-вають з розпилювача чистою водою температури 48–52 °С, витирають рушником, зво-ложеним 0,5 %-им розчином дезмолу чи однохлористого йоду; здоюють перші цівки молокавокрему посудину; масажують вим’я 20–30 сек. і одягають попередньо підігрі-ті доїльні стакани на дійки. Проміжок часу від підготовки корови до доїння і початком доїння не повинен перевищувати 1 хв. При нормальній молоковіддачі доїння повинно тривати 4–5 хв. і закінчуватися додоюванням протягом 25–30 сек. з масажем;
– під час машинного доїння необхідно стежити за положенням доїльних стаканів; – переводити корів на машинне доїння не раніше 7–10-го дня після родів, тобто
після зникнення набряку вим’я;
– важливим завданням доїння є повне звільнення молочної залози від молока, тому після видоювання проводять додоювання, щоб звільнити вим’я від залишкового молока;
|
|
|
– щомісячну перевірку усіх корів на наявність прихованого маститу; – ізоляцію корів, хворих на мастит, з доїнням їх в останню чергу;
– після доїння кожної корови, хворої на мастит, доярка повинна помити руки гарячою водою з милом;
– у випадку широкого поширення маститу серед корів застосовувати занурення верхівок дійок у 0,5 %-й розчин однохлористого йоду, дезмолу, хіносепту або змазу-вання їх антисептичною емульсією;
– проводять старанну дезінфікцію гною та підстилки від корів, хворих на мастит; – своєчасний запуск корів і контроль у них стану вим’я, попереджуючи появу мас-
титу сухостійного періоду: запускати корів за 60 днів до отелення. Для цього за 10–15 днів до початку сухостійного періоду обмежують на 60 % даванку соковитих кормів та концентратів, переходять з триразового на дворазове, а потім на одноразове доїння. Піс-ля цього доїння припиняють. Якщо подібним чином не вдається запустити корову, тоді
в шкіру молочної залози втирають камфорний спирт або ін’єкують підшкірно 10–15 мл 20 %-го олійного розчину камфори один раз на день;
– з метою профілактики маститу при останньому доїнні вводять корові внутрішньо-цистернально антибіотики пролонгованої дії;
|
|
|
– впродовж сухостійного періоду один раз на два тижні проводять клінічне дослі-дження вим’я з пробним здоюванням секрету;
– для підвищення імунобіологічної реак-тивності організму сухостійних корів їм вво-дять вітамінні та тканинні препарати;
– невід’ємним елементом профілактики Рис.146.Обробкадійкидезрозчином. маститу є санітарно-просвітня робота.
474
Патологія молочної залози
Розлади кровообігу у вим’ї
Серозний набряк вим’я (oedema uberis serosa) застійний (симптоматичний) набряк внаслідок скупчення великої кількості транссудату в підшкірній клітковині вим’я із застоєм тут венозної крові, що супроводжується сильним збільшенням об’є-му вим’я.
Етіологія та патогенез. Хвороба виникає на ґрунті підвищеної проникності кро-воносних судин та сповільнення відтоку лімфи у тканинах вим’я, що спостерігається перед родами і в перші дні післяродового періоду. Сприяє розвитку набряку багата го-дівля соковитими кормами, мінеральне голодування, відсутність моціону, токсикоз ва-гітних, а також хвороби серця та нирок. Частіше буває у нетелей та корів-первісток.
В основі патогенезу набряку вим’я лежать зміни нейрогуморальної регуляції вагітності та перебудова кровообігу у молочній залозі, що супроводжується різким зменшенням концентрації білків у сироватці крові внаслідок переходу β- та γ-глобулі-нів у молочну залозу і зниження осмотичного тиску крові, що обумовлює вихід рідкої частини плазми крові у периваскулярні простори.
|
|
|
Симптоми. Вим’я сильно збільшене й іноді його набряк у вигляді своєрідних брусків поширюється вперед по черевній стінці і вгору аж до підгрудка. У окремих корів почергово наступає набряк то правої, то лівої половини. Шкіра вим’я при цьому буває холодна, ціанотична, напружена, не болюча, тістуватої консистенції, при надав-люванні на неї пальцем утворюється ямка, що повільно вирівнюється. Дійки дуже напружені, випинаються на боки і легко травмуються. Загальний стан тварини татем-пература тіла не змінюються. Молоко також не змінюється або стає водянистим, удій може зменшуватися.
Звичайно післяродовий набряк розсмоктується через 7–10 днів, а передродо-вий через 5–8 днів після родів, а набряки, що виникли задовго до отелення, можуть ускладнюватися маститом, гіпогалактією, чи індурацією вим’я.
Лікування: обмежують водопій, даванку соковитих та кислих кормів, солей, орга-нізовують моціон. Необхідно уникати травм набряклих тканин.
Застосовують часті здоювання, масаж вим’я знизу вгору, теплі припарки, посла-блюючі, втирання мазей з метиловим саліцилатом, задавання послаблюючих солей у середніх дозах, відволікаючі втирання. При обширних набряках застосовують по-вільні крапельні введення 6 %-го розчину декстрину у дозі 1 л або 30 %-го розчину сироваткового альбуміну у дозі 1,5 л, внутрішньовенні ін’єкції кальцію хлориду чи кальцію глюконату, коротку новокаїнову блокаду за Д. Д. Логвиновим. Після отелення можна застосувати сечогінні, поєднання ін’єкцій сечогінних препаратів з кортикоїдами.
Криваве молоко (гіперемія вим’я) – це проникнення крові у просвіт альвеол і молочних проток.
Етіологія. Сильна гіперемія вим’я та підвищена проникність судин у високомо-лочних корів у перші дні після отелення, а також при випасанні тварин у лісовій міс-
Розділ 15
цевості, згодовуванні трав молочаю, хвоща, жовтецю, осоки, кормові отруєння, за-хворювання гемоспоридіозами.
Клінічні ознаки. Молоко з усіх часток вим’я стає червонуватим чи червоним, соло-нуватим, іноді із згустками крові. Таке молоко при кип’ятінні часто зсідається, а при відстоюванні в ньому з’являється пухкий червоний осад.
Загальний стан тварини нормальний, ознак запалення немає. Прогноз – сприятливий, через 3–10 днів ознаки хвороби зникають.
Лікування: тварині забезпечують спокій, не випускають на пасовище, обмежують водопій. Здоюють обережно руками. Прикладають холодні компреси; масаж та часте здоювання заборонені. Можна застосувати вікасол, внутрішньовенні ін’єкції кальцію хлориду чи 1 %-го розчину іхтіолу (3 мл на 1 кг маси тіла), per os – сульфат натрію в середніх дозах.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 82; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!