Коефецієнт виписку продукції, який розраховується
ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
1. АНАЛІЗ ВАЛЮТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ
2. АНАЛІЗ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА( Аналіз складу і структури майна підприємства, аналіз необоротних активів, аналіз оборотних активів, аналіз дебіторської заборгованості)
3. АНАЛІЗ ПАСИВІВ БАЛАНСУ (аналіз власних коштів, аналіз джерел позикових коштів., аналіз кредиторської заборгованості, аналіз співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості)
АНАЛІЗ ВАЛЮТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ
Бухгалтерський баланс підприємства — головне джерело економічної інформації для фінансового аналізу. “Баланс” у перекладі з латинської буквально означає подвійність, вживається як символ рівноваги, рівності, а балансовий метод фінансового аналізу — як спосіб подання інформації у вигляді двосторонній таблиць з рівними підсумками.
Баланс є статичним (як миттєва фотографія) документом, у якому знаходять відображення у вартісній оцінці на дату його складання майно підприємства (актив) і джерела його надходження (пасив). Крім цього. баланс має результативний ефект оскільки демонструє наслідки всіх рішень і операцій, які мали місце і були враховані до дати його складання.
Кожний вид господарських засобів чи джерел їхнього утворення називається статтею, однакові за економічним змістом статті утворюють розділ, а всередині — групи. Певним видам засобів активу протистоять відповідні їм джерела, тому загальна сума активу балансу дорівнює загальній суму пасиву.
|
|
|
Бухгалтерський баланс демонструє збалансованість активу і пасиву, послідовність розміщення розділів і статей за принципом зменшення тривалості їх в обороті, однак, усередині розділів цей принцип певною мірою порушується.
Згідно П(с)БО 2 сучасна форма балансу підприємства побудована за принципом балансу-нетто. Це означає, що всі статті враховуються за чистою залишковою вартість, тобто величина необоротних активів записується за залишковою вартістю з відрахуванням резерву сумнівних боргів, запаси — за мінусом уцінок, нестач, знижок, тощо; власний капітал — за фактично вкладеною сумою з відрахуванням непокритих збитків.
Валюта балансу — це загальний підсумок усіх статей балансу, визначений за принципам “баланс-нетто”.
Економічна оцінка динаміки і структури бухгалтерського балансу здійснюється за допомогою “експрес-аналізу” — це поточна і швидка оцінка фінансового стану, динаміки і розвитку підприємства.
Включає 3 етапи:
1) підготовчий — передбачає арифметичну перевірку балансу, правильність заповнення граф. наявність усіх необхідних додатків. перевірка підсумків по розділах і валютах балансу;
|
|
|
2) попередній огляд — передбачає розгляд фінансових додатків ознайомлення з примітками. оцінку тенденцій основних показників;
3) читання балансу — заключається в:
a) визначення характеру змін підсумків балансу (валюта балансу, підсумків по розділах і статтях);
b) визначенні доцільності розміщення майна підприємства;
c) визначеної поточної платоспроможності і ліквідності ;
d) визначенні коефіцієнтів приросту валюти балансу, прибутку їх співставлення.
Оцінка зміни валюти балансу проводять, порівнюючи в абсолютному вираженні зміну підсумків активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.
Позитивним вважається збільшення валюти балансу, що як правило, свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства, інтенсивності виробництва. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції, факти проведення дооцінки та індексації активів.
Зменшення валюти балансу оцінюється негативно оскільки скорочуються обсяги господарської діяльності. зменшується потік на продукцію. можливо недостача сировини і матеріалів, згортання будівництва тощо. Доповнюючи аналіз валюти балансу, необхідно зіставити його з плановим балансом, балансами минулих років і даними конкурентів. Під час проведення попереднього експрес-аналізу балансу необхідно вивчити і проаналізувати характер змін окремих його статей і розділів. такий аналіз проводять у двох напрямках : горизонтальному і вертикальному.
|
|
|
Основними позитивними фінансовими якостями балансу є:
1. має місце зростання власного капіталу;
2. забезпеченість підприємства власним оборотним капіталам не менше 0,1;
3. відсутність різних змін у значеннях окремих статтей балансу;
4. дебіторська заборгованість знаходиться у співвідношеннях з розмірами кредиторської
5. в балансі відсутні негативні “хворі” статті — збитки, прострочена заборгованість перед бюджетом і банком.
За впливом на фінансовий стан негативні статті можна умовно поділити на дві групи. Перша — ті , що свідчать про вкрай незадовільну роботу підприємства, вказуючи на його становище. Це : “Непокритий збиток”, “Неоплачений капітал”, “Вилучений капітал” . До другої належать статті, що вказують на певні недоліки у роботі підприємства. Це передусім : “Дебіторська заборгованість”, “Кредиторська заборгованість”, “Відстрочені податкові зобов’язання”, “Поточні зобов’язання з оплати праці” в разі їхньої перевищення середньомісячного фонду зарплати на даному підприємстві.
|
|
|
Про здоровий фінансовий стан свідчать залишкові за такими статтями “Грошові кошти”, “Поточні фінансові інвестиції”, “Незавершене виробництво”, “Довгострокова дебіторська заборгованість”.
6. у підприємства запаси і витрати не перевищують розмір мінімальних джерел їх формування (власних оборотних фондів, довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів).
АНАЛІЗ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналіз складу і структури майна підприємства
2.2 Аналіз необоротних активів
2.3. Аналіз оборотних активів
2.4. Аналіз дебіторської заборгованості
2.1. Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство мусить мати певне майно, котре належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в його балансі, називається його активами. Активи — це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.
Активи — це ресурси , контрольовані підприємствам у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.
Активи підприємства розподіляються за різними класифікаційними ознаками.
Класифікація активів підприємства ( за основними ознаками):
1. За формами функціонування:
а) матеріальні активи
б) нематеріальні активи
в) фінансові активи
2. За характером участі в господарському процесі та швидкості обороту:
а) оборотні активи
б) необоротні активи
3. За характером обслуговування видів діяльності:
а) операційні активи ( сектори підприємства, які безпосередньо беруть участь у його виробничій діяльності та формування доходу цієї діяльності)
б) інвестиційні активи
4. За характером фінансових джерел формування :
а) валові активи
б) орендовані активи
За характером володіння
а) власні активи
б) орендовані активи
За ступенем ліквідності
а) активи в абсолютно ліквідній формі
б) високоліквідні активи
в) середньо ліквідні активи
г) слабо ліквідні активи
д) неліквідні активи.
Слід зауважити, що активи мають визнаватись і відображатись у балансі в грошовому виразі з використанням певної бази оцінки. Основною оцінкою є історична собівартість.
Вона , як правило, комбінується з іншими оцінками. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура постійно змінюється. Характеристику про якісні зміни в структурі майна та його джерел можна отримати за допомогою вертикальною і горизонтального аналізу звітності.
Аналіз необоротних активів
Після загального аналізу активів підприємства досліджують основний капітал. Основний капітал – це вкладення засобів з довгостроковими цілями у нерухомість, акції, облігації тощо.
Основні фонди посідають основне місце в основному капіталі і мають основну типову вагу в іммобілізованих активах. У сучасних умовах господорювання первинна вартість основних засобів втратила свою значущість. Користувачів інформації цікавить реальна їх вартість на сьогодні. Тому у валюту балансу вони входять за залишковою вартістю. Аналогічно оцінюються і нематеріальні активи. Треба зазначити, що згідно з П(С)БО2 у статтю балансу “Основні засоби” включається вартість основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.
1. після загальної оцінки динаміки обсягу та структури майна необхідно детально оцінки стан, рух і причини зміни кожного виду майна підприємства.
Спочатку оцінюють необоротні активи. Під основним капіталом (необоротними активами) підприємства розуміють сукупність цього майна, яке належить даному суб’єкту господарювання у тому числі основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти. До необоротних активів належать:
– нематеріальні активи
– незавершене виробництво
– основні засоби
– довгострокові фінансові інвестиції
– довгострокова дебіторська заборгованість
– відстрочені податкові активи
– інші необоротні активи.
Нематеріальні активи — ідентифікований немонетарний актив без фізичної субстанції, який є на балансі підприємства з метою використання у процесі виробництва або поставок товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.
В узагальненому вигляді можна дати таку характеристику нематеріальних активів: це вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності та інших майнових прав. Зокрема, до нематеріальних активів відносять права на використання майна, користування земельними ділянками, природними ресурсами, права промислової власності, права інтелектуальної власності, ділова репутація (гудвіл), привілеї, патенти, ліцензії, „ноу-хау”, програмне забезпечення, авторські права, товарні та фірмові знаки, організаційні витрати, торгові марки тощо.
Справедлива вартість нематеріального активу — це сума. За якою може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та заінтересованими сторонами.
До вартості нематеріальних активів купівельна ціна витрати, пов’язані з їх придбанням та приведенням до стану готовності.
Вартість нематеріальних активів шляхом нарахування зносу перенесення на собівартість продукції.
Незавершене виробництво —це сума інвестицій, вкладених у незавершене будівництво (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства. А також авансові платежі для фінансування такого будівництва.
Балансова вартість незавершеного будівництва дорівнює сумі фактично здійснених витрат, пов’язаних з будівництвом об’єкта основних засобів.
Основні засоби — це матеріальні активи. Які задовольняють одночасно такі вимоги:
— є на балансі підприємства для використання у виробництві або поставках товарів та надання послуг, для здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
— будуть використовуватися , як очікується, протягом більше одного періоду;
— функціонують у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, а також капітальні вкладення в об’єкти . що належать до основних засобів.
До основних засобів належить засоби праці. Які багаторазово використовуються протягом виробничого циклу. Не змінюючи при цьому своєї натурально-речової форми. До основних засобів відносять засоби строком служби більше одного року та вартості не менше 500 грн. Життєвий цикл основних засобів складається з таких етапів: надходження. Участь у виробничому процесі, пересування в межах підприємства, ремонт, здавання в оренду, інвентаризація та вибуття.
Вартість основних засобів у міру зносу переноситься частинами на вартість продукції у вигляді амортизації основних засобів. Суми амортизації накопичуються в амортизаційному фонді.
Серед основних виробничих засобів розрізняють активну та пасивну їх частину. Переш безпосередньо впливають на продукт, визначають масштаби його виробництва та рівень продуктивності праці. До цієї частини основних виробничих засобів відносять машини та устаткування, інструмент.
До пасивної частини основних виробничих засобів належить ті з них, які створюють необхідні умови для процесу праці: будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.
Співвідношення між активною та пасивною частинами основних виробничих засобів визначається передусім специфікою виробничих та технологічних процесів, які відбуваються в даному суб’єкті. Та рівнем технологічного оснащення суб’єкта господарювання.
Об’єкт основних засобів визначається як актив у випадку, коли існує ймовірність того, що підприємство отримуватиме в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу. Та його оцінка може бути достовірно визначена.
Кваліфікований актив — це актив, який обов’язково потребує істотного періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації.
Основні засоби можуть бути отримані обміном на подібні або неподібні активи.
Подібні активи— це активи, які мають однакове функціональне призначення та подібну справедливу вартість.
Фінансові інвестиції — це активи . які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.
Довгострокові фінансові інвестиції — це фінансові інвестиції на період більше одного року. а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.
Довгострокові фінансові інвестиції — це інвестиції . які не можуть бути класифіковані як поточні.
Собівартість фінансових інвестицій включає:
— ціна придбання;
— комісійні винагороди;
— гонорари;
— мито;
— податки, що не відшкодовуються підприємству;
— банківські збори;
— інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням інвестицій.
Довгострокова дебіторська заборгованість — це заборгованість фізичних і юридичних осіб, яка буде погашена після 12-ти місяців з дати балансу.
Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів. Які очікуються для погашення цієї заборгованості.
Відстрочені податкові активи — це податки на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок виконання різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
Відстрочений податковий актив виникає в тому разі. Коли податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства. Менший за податок на прибуток, визначений за чинним законодавством.
Інші необоротні активи — всі інші активи , які не є нематеріальними активами, основними засобами, довгостроковими фінансовими інвестиціями, довгостроковою дебіторською заборгованістю та відстроченими податковими активами.
Аналіз оборотних активів
Відповідно до П(с)БО 2 “Баланс” оборотні акитиви — це грошові кошти та їхні еквіваленти. не обмінені у використанні, а також інші активи , призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 12 місяців з здати балансу.
У практиці планування, обліку й аналізу оборотний капітал можна поділити за такими ознаками:
1. за функціональною роллю в процесі виробництва:
· оборотні фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів);
· фонди обертання (готова продукція. товари, грошові кошти, розрахунки)
2. за формою контролю, планування й управління:
· нормовані (виробничі запаси, незавершене виробництво, розрахунки із заготівельними організаціями, тварини на вирощування і відгодівлю);
· ненормовані (поточні фінансові інвестиції. кошти на рахунках у банках тощо);
3. За джерелами формування:
· власний обіговий капітал;
· залучений;
4. За швидкістю обернення в грошові кошти (ліквідністю):
· абсолютно ліквідаційна;
· швидколіквідні;
· повільно ліквідні;
· неліквідні;
5. За ступенем ризику вкладення капіталу:
· оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладення (грошові кошти. поточні фінансові інвестиції);
· оборотний капітал з малим рухом вкладення (дебіторська заборгованість без сумнівної, виробничі запаси без не ліквідів);
· залишки готової продукції і товарів (за виконанням тих. що не користуються попитом);
· оборотні капітал з середнім ризиком вкладення (МШП, ннезавершене виробництво , витрати майбутніх періодів);
· обортних капітал з високим ризиком вкладення (сумнівна дебіторська заборгованість, готова продукція і товари, що не користуються попитом);
6. За матеріально-речовою формою:
· предмети праці (сировина. матеріали, паливо);
· готова продукція і товари;
· грошові кошти;
· кошти у розрахунках.
Основні джерела формування оборотного капіталу є :
1) власні джерела — статутний . пайовий. резервний капітал;
2) позикові джерела— короткострокові і довгострокові кредити;
3) залучені джерела — кредиторська заборгованість. розрахунки за іншими операціями.
Оборотний капітал становить значну частину в загальній сумі капіталу. від раціональності його розміщення та ефективності використання значною мірою залежать фінансові результати діяльності підприємства. Тому в процесі аналізу вивчають структуру оборотного капіталу, розміщення його в сфері виробництва й обертання, ефективність використання. Для поглиблення також вивчають і окремі групи оборотного капіталу, які найбільше впливають на платоспроможність і фінансову стійість : вироблені запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти.
Основними завданнями аналізу оборотності оборотних коштиі є : пошук ресурсів формування оборотних коштів підприємства та їх раціонального використання.
Фінансовий стан підприємства значної мірої залежить від того наскільки швидко вказані у виробництво обротні кошти перетворюють в горшові, що можно визначити за допомогою найкхарактерніших показників.
Показники оборотності оборотних засобів:
1. коефіцієнт оборотності обротнх засобів =
виручка від реалізації_________
середньорічної вартості оборотних засобів
Показує швидкість обороту оборотних засобів у кількості оборотів за період.
Оберненим до цього коефіцієнту є
2. коефіцієнт закріплення оборотних засобів =
Середньорічна вартість оборотних засобів____
виручка від реалізації
Він характеризує ступінь закріплення оборотних засобів. допоміжним показником до них є :
3. Тривалість обороту оборотних засобів =
____365________________
коефіцієн обороту оборотних засобів
Показує період перетворення обротних у гроші.
Також додатково визначають
Коефецієнт виписку продукції, який розраховується
ВП підприємства в спвставних цінах___________
середньорічна вартість обротних засобів
Він показує , яка кількість ВП одержана на кожну гривню середньорічної вартості матеріальних оборотних засобів.
До непрямих показників , що характеризують бобротність оборотних засобів належать:
5. Сума прибутку на 1 грн матеріальних оборотних засобів =
Прибуток від реалізації_______
Середньорічної вартості матеріальних обротних засобів
Показує скільки гривен прибутку одержано підприємство на 1 грн вкладених матеріальних обротних засобів.
6. Сума чистого доходу на 1 грн матеріальних обротних засобів =
__Чистий доход______________
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!