Основні елементи системи права



Система права— це система всіх чинних юри­дичних норм певної держави.

Структура системи права— це об'єктивно зу­мовлена внутрішня організація права певної дер­жави, яка полягає в єдності і погодженості всіх юридичних норм та в їх розподілі за галузями й інститутами права.

Отже, основними структурними елементами,

«блоками» цієї системи є: 1) норма права, 2) ін­ститути права; 3) галузі права.

Правова норма— це формально-обов'язкове правило фізичної поведінки, яке має загальний ха­рактер, встановлюється або санкціонується дер­жавою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її організаційною, виховною та примусовою діяльністю.

Галузь права — це система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

Критерії (підстави) розподілу норм за галузями:

- предмет правового регулювання (сукупність суспільних відносин, які врегульовані правом);

- метод правового регулювання (специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відно­сини, здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів).

Поняття предмета правового регулювання дає знання про те, що саме регулюється правом, а поняття методу правового регулювання дає від­повідь на питання, як (яким чином, засобом, спо­собом) держава вчиняє нормативний вплив на су­спільні відносини.

Основні галузі сучасного права:консти­туційне (державне), адміністративне, фінансове, земельне, цивільне, сімейне, трудове, кооператив­не, сільськогосподарське, соціально-забезпечу­вальне, цивільне-процесуальне, кримінальне, кримінально-процесуальне, виправно-трудове.

Інститут права— це система юридичних норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних відносин. Серед інститутів розрізняють галузеві та міжгалузеві (наприклад, інститут відпові­дальності за екологічні правопорушення).

 

Поняття і зміст системи законодавства

Система законодавства— це система всіх упо­рядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави.

Структура системи законодавства— це зумовле­на системою права, інтересами держави та потре­бами практики правового регулювання внутрішня організація впорядкованих нормативно-правових актів (та інших письмових нормативно-правових джерел), яка виражається в їх єдності й погодже­ності, а також у розподілі за галузями, інститу­тами та іншими групами законодавства.

Структура системи законодавства має два ос­новнихрізновиди:

- галузева(розподіл нормативно-правових актів за предметом правового регулювання);

- субординаційнаабо ієрархічна, (розподіл нор­мативно-правових актів за певними групами залеж­но від юридичної сили (закони, укази та ін.).

Крім того, у федеративних державах система законодавства структурується на законодавство суб'єктів федерації (законодавство республік, шта­тів) та законодавство федеральне (союзне законо­давство). Отже, в таких випадках утворюється ще й федеративна структура законодавства (напри­клад, у Російській Федерації).

Перший різновид структури законодавства знач­ною мірою наближається до структури системи пра­ва, проте повністю з нею не збігається, оскільки залежить не тільки від останньої, а й від інших со­ціальних чинників. Якщо система права фор­мується цілком об'єктивно, то система законодавст­ва завжди є результатом цілеспрямованої діяльності певних суб'єктів систематизації, а тому залежить від інтересів держави, потреб юридичної практики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки тощо.

 

Співвідношення системи права і системи законодавства

- структура системи права - горизонтальна (галузева) структура, тобто система права складається з галузей права, що мають свій особливий предмет і метод регулювання, а ті, у свою чергу, складаються з інститутів права, норм права; система законодавства має як горизонтальну (галузеву), так і вертикальну (ієрархічну) структуру;

- первинний структурний елемент системи права - норма права , системи законодавства - нормативне правове приписання, тобто юридично обов'язкова, граматично й логічно завершена частина структурного підрозділу нормативно-правового акту (статті, частини статті, абзацу, параграфа, пункту);

- система права - це внутрішня форма права (галузі, інститути, норми права), система законодавства - це зовнішня форма права, тобто форма зовнішнього вираження, закріплення (объективирования) утримування права (норм права);

- система права ширше системи законодавства, оскільки законодавство охоплює не всі норми права, тобто є формою (джерелом) не всіх норм права, є й інші джерела (форми права);

- система права виникає як результат об'єктивно існуючих суспільних відносин (трудових, майнових, сімейних), система законодавства - результат діяльності законодавця (суб'єктів правотворческой діяльності).

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 807; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!