Особливості оволодіння учнями спеціальних загальноосвітніх шкіл основами геометричних знань.
Труднощі оволодіння геометричними знаннями розумово відсталими носять об'єктивний характер, оскільки їм притаманна уповільненість мисленнєвої діяльності, інертність утворюваних зв'язків, порушення функцій активного сприймання і відтворення, недостатність розвитку пам'яті, уваги, бідність словникового запасу, недорозвиток усвідомлення букви, цифри, а в кінцевому рахунку - знака, як особливої форми спілкування, пов'язаний з ним недорозвиток словесно-логічного мислення і т.д.
Поняття "геометричної фігури" так само, як і поняття "натурального числа", є одним із основних в математиці. Воно утворилось з допомогою абстракції ототожнення, в основі якого лежать деякі відношення еквівалентності. У цьому випадку такими відношеннями є "подібність" предметів за формою, з допомогою чого множина предметів розбивається на класи еквівалентності так, що вони мають однакову форму. Абстрагуючись при цьому від інших властивостей предмета (величина, колір, матеріал тощо), ми отримуємо самостійне поняття "геометричної фігури".
При вивченні геометричного матеріалу, зокрема геометричних фігур, розрізняють декілька рівнів мислення.
Перший, найпростіший рівень, характеризується тим, що геометричні фігури розглядаються як цілісні об'єкти і розрізняються лише за своєю формою. Тобто, якщо школярам показати круг, квадрат, прямокутник і повідомити їм відповідні назви, то через певний час вони зможуть безпомилково впізнавати ці фігури виключно за їхньою формою (причому ще не аналізованою), не відрізняючи квадрат від прямокутника.
|
|
На другому рівні проводиться аналіз форм, які сприймаються, виявляються їхні властивості. Геометричні фігури виступають вже як носії своїх властивостей і впізнаються за ними, але властивості логічно ще не впорядковані і встановлюються емпіричним шляхом. Самі множини фігур також ще не впорядковані, оскільки вони просто описуються, але не визначаються. Цей рівень мислення в області геометрії ще включає структуру логічного розуміння.
На третьому рівні учні здатні розуміти зв'язок між властивостями й структурою фігур, пов'язаних між собою самими властивостями, називати фігуру лише за її властивостями.
Потрібно зазначити, що перехід з одного рівня на інший не є довільним, таким, що відбувається паралельно біологічному розвитку людини і залежить від її фізичного віку та психофізичної структури. Він відбувається внаслідок цілеспрямованого навчання, яке сприяє швидшому переходу від одного рівня до іншого. Відсутність навчання гальмує такий перехід.
Докладніше розглянемо ці етапи.
|
|
1. При відборі геометричної фігури потрібно звертати увагу учнів на її істотні ознаки. Спочатку вони можуть словесно аналізувати за цими ознаками певні властивості фігури, але в процесі практичної діяльності, на основі попереднього досвіду, повинні навчитись встановлювати подібність двох фігур, які мають однакову форму. Коли ж, наприклад, школярі дійшли до висновку, що плоскі предмети, які мають круглу форму, є круги, це свідчить, що в них уже утворилось елементарне поняття про круг.
Відбирати однорідні форми за зразком слід починати з круга як найбільш відомої геометричної фігури. Потім із набору плоскої геометричної мозаїки вибирають інші геометричні форми. Ефективним на даному етапі роботи є проведення зорового диктанту, який розвиває пам'ять і мислення.
Обведення геометричних фігур є необхідною тренувальною вправою навчання учнів допоміжної школи. Цей вид роботи не лише сприяє кращому засвоєнню геометричних форм, але виступає допоміжним засобом навчання письму, оскільки школярі часто мають порушення координації рухів, і особливо дрібної моторики кисті руки. Таку роботу потрібно починати з обведення геометричних форм великих розмірів, щоб потім перейти до менших і, нарешті, до букв. Щоб вона була ефективною і цікавою необхідно після обведення виконувати штриховку, розфарбовування кольоровими олівцями, вирізування.
|
|
2. Відбір геометричних фігур за зразком приводить у певну систему уявлення учнів і сприяє правильному засвоєнню геометричних форм. На цьому матеріалі можна виконувати вправи з вибору геометричних форм за назвою. Робота з конструктором буде доповнювати і розширювати наявний у них запас геометричних уявлень.
3. Уся попередня діяльність є основою третього етапу, коли учні самі називають геометричні фігури. Його мета - закріплювати і розширювати уявлення учнів про геометричні фігури.
При вивченні геометричних фігур школярі можуть допускати неточності в процесі їхнього називання. С.М.Попович виділяє найбільш суттєві помилки, які при цьому зустрічаються:
1) використання назв геометричного змісту: чотирикутник, тупо-кутник, пряма, вертикальна, горизонтальна, крива, ламана лінії;
2) використання назв предметів, якими учні користувались на уроках математики: лінійка, гумка, олівець, точилка, циркуль, транспортир;
3) використання назв, пов'язаних з словом "фігура": шахи, шашки, фігури іграшок;
|
|
4) віднесення до геометричних фігур інших величин - площі, об'єму тощо*.
Такі помилки є свідченням недостатнього розвитку вміння відмежовувати суттєві ознаки геометричних фігур він несуттєвих.
Труднощі спостерігаються і у випадках, коли потрібно уявити конкретну геометричну фігуру, виконати креслення без зразка, використати різні кольори для позначення спільних сторін у геометричному орнаменті.
Труднощі в оволодінні розумово відсталими школярами геометричним матеріалом носять і суб'єктивний характер:
а) вчителі не володіють знаннями про особливості засвоєння геометричного матеріалу учнями допоміжної школи;
б) недостатньо виділяють часу для формування уявлень про геометричні форми у пропедевтичний період;
в) неправомірно скорочують період первинного накопичення знань і уявлень про геометричні фігури як об'єкти навколишньої дійсності, які мають відповідні властивості, з якими можна виконувати певні операції;
г) формалізм у роботі вчителя:
· деякі педагоги вважають, що ці знання потрібні розумово відсталим значно менше арифметичних;
· неправильно використовують наочні посібники, в деяких випадках нехтують ними, дають для виконання недостатню кількість практичних робіт з геометричними фігурами, моделями, кресленнями тощо;
· не вміють систематично організувати практичну діяльність школярів, що не дозволяє останнім накопичити необхідну базу знань про1 геометричні фігури, умінь і навичок оперувати ними;
· недостатньо використовують Методи порівняння для диференціації й класифікації геометричних понять;
· через складність матеріалу не використовують його на уроках, полегшуючи собі роботу з учнями.
Охарактеризувавши особливості засвоєння геометричного матеріалу ми прагнули показати ті труднощі, які виникають у розумово відсталих учнів під час його вивчення. Завдання вчителя полягає в тому, щоб враховувати їх і організовувати вивчення геометричного матеріалу школярами з метою формування у них цілісної системи геометричних понять, уявлень, а також навичок і вмінь використовувати їх
на практиці.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 625; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!