Форми і види страхування фінансових ризиків



 

Страхування фінансових ризиків являє собою захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події (страхового випадку) спеціальними страховими компаніями (страховиками) за рахунок грошових фондів, формованих ними шляхом отримання від страхувальників страхових премій (страхових внесків).

В процесі страхування підприємству забезпечується страховий захист за усіх основних видів його фінансових ризиків як систематичних, так і несистематичних. При цьому обсяг відшкодування негативних наслідків фінансових ризиків страховиками не має чіткого визначення – він визначається реальною вартістю об’єкта у страхуванні (розміром страхової її оцінки) страхової суми і розміром сплачуваної страхової премії.

Удаючись до послуг страховиків, підприємство повинне в першу чергу визначити об’єкт страхування – це ті види фінансових ризиків, по яким воно має намір забезпечити зовнішній страховий захист. Склад таких фінансових ризиків визначається низкою умов, основними з яких є:

1. Страхування ризику. Не дивлячись на те, що законодавство не перешкоджає страхуванню будь-яких видів фінансових ризиків підприємства, ринок страхових продуктів за цими ризиками до певної міри обмежений. Ця обмеженість викликається непрогнозуємою ймовірністю заступлення страхових випадків з окремих фінансових ризиків в умовах нестабільного економічного розвитку країни.

2. Наявність у підприємства страхового інтересу. Страховий інтерес користується фінансовою зацікавленістю підприємства у страхуванні окремих видів фінансових ризиків. Такий інтерес визначається складом фінансових ризиків підприємства, можливістю їх нейтралізації за рахунок внутрішніх механізмів, рівнем імовірності виникнення ризикової події, розміром можливого збитку фінансових ризиків і низкою інших факторів.

Нерухомість повністюзаповнить фінансові витрати з ризику за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця умова є одною із основних у формуванні страхового інтересу підприємства.

3. Висока ступінь імовірності виникнення фінансового ризику. Ця умова передбачає необхідність страхового захисту по окремих фінансових ризиків допустимої і критичних їх груп, якщо здатність їх нейтралізації не забезпечує повністю за рахунок внутрішніх її механізмів.

Страхові послуги, які забезпечують страхування фінансових ризиків підприємства, класифікація за низкою ознак:

1. За формами страхування:

а) обов’язкове страхування;

б) добровільне страхування.

2. За об’єктами страхування діюча в країні практика виділяє наступні його групи:

а) майнове страхування;

б) страхування відповідальності;

в) сстрахування персоналу.

3. За обсягами страхування виділяють наступні його групи:

а) повне страхування. Воно забезпечує страховий захист підприємства від негативних наслідків фінансових ризиків в повному їх обсязі при настанні страхової події;

б) часткове страхування. Воно обмежує страховий захист підприємства від негативних наслідків фінансових ризиків як певними страховими сумами, так і системою конкретних умов настання страхової події.

4. Системи страхування, що використовуються, виділяють:

а) страхування за дійсною вартістю майна. Воно використовується в майновому страхуванні і забезпечує страховий захист у повному обсязі фінансового збитку, нанесеного застрахованим видам активів підприємства (у розмірі страхової суми за договором, що відповідає розміру страхової оцінки майна). Іншими словами, за цієї системи страхування може виплатити страхове відшкодування в повній сумі понесеного фінансового збитку;

б) страхування за системою пропорційної відповідальності. Воно забезпечує лише частковий страховий захист з окремих видів фінансових ризиків. У цьому випадку страхове відшкодування суми понесеного фінансового збитку здійснюється пропорційно коефіцієнту страхування (співвідношення страхової суми, визначеної договором страхування, і розміру страхової оцінки об'єкта страхування).

в) страхування з використанням безумовної франшизи. Франшиза є мінімальною частиною збитку, понесеного страхувальником, що не компенсується страховиком. При страхуванні з використанням безумовної франшизи страховик в усіх страхових випадках виплачує страхувальнику суму страхового відшкодування за мінусом розміру франшизи, залишаючи її у себе.

г) страхування з використанням умовної франшизи. За цієї системи страхування страховик не несе відповідальності за фінансовий збиток, понесений підприємством у результаті настання страхової події, якщо розмір цього збитку не перевищує розміру злагодженої франшизи. Якщо ж сума фінансового збитку перевищила розмір франшизи, то вона відшкодовується підприємству повністю у складі виплачуваного йому страхового відшкодування (тобто без вирахування в цьому випадку розміру франшизи).

5. За видами страхування в процесі його класифікації виділяють:

· Страхування майна. Основи такого страхування розглянуті при характеристиці обов'язкової його форми. Разом з тим, його можливості можуть бути суттєво розширені за рахунок добровільного страхування матеріальних і нематеріальних (інтелектуальної власності) активів підприємства. На відміну від обов'язкового, цей вид добровільного страхування має наступні особливості:

а) страхуванням може бути охоплений весь комплекс матеріальних і нематеріальних активів підприємства, а не тільки його виробничі основні засоби.

б) страхування цих активів може бути здійснене у розмірі реальної ринкової їх вартості (тобто за їх відновною, а не балансовою оцінкою) за наявності відповідної експертної оцінки;

в) страхування різних видів цих активів може бути здійснене у декількох (а не одного) страховиків, що гарантує більш міцний ступінь надійності страхового захисту, зокрема, при банкрутстві самих страховиків (таке страхування є для підприємства одним із напрямів диверсифікації фінансових ризиків);

г) в процесі страхування цих активів, як його складова, може бути врахований інфляційний ризик перспективного періоду.

· Страхування кредитних ризиків(або ризику розрахунків). Об'єктом такого страхування є ризик неплатежу (невчасного платежу) з боку покупців продукції при наданні ним товарного (комерційного) кредиту або при поставці ним продукції на умовах подальшої оплати. Це страхування здійснює, як правило, саме підприємство, відносячи витрати по ньому на дебітора. Кредитний ризик підприємства може бути застрахований і самим покупцем продукції (у формі його фінансової відповідальності) з передачею страхового поліса підприємству-продавцю. Такий вид страхування може бути поширений і на фінансові ризики після споживацького) кредиту при довгострокових його формах і високій вартості товарів.

· Страхування депозитних ризиків. Воно проводиться в процесі здійснення підприємством як короткострокових, так і довгострокових фінансових вкладень з використанням різних депозитних інструментів. Об'єктом такого страхування є фінансовий ризик неповернення банком суми основного боргу і відсотків по депозитних внесках і депозитних сертифікатах у разі його банкрутства.

· Страхування інвестиційних ризиків. Об'єктом цього виду страхування є, як правило, багато численні прості ризики реального інвестування, в першу чергу, ризики невчасного завершення проектно-конструкторських робіт за інвестиційним проектом, невчасного завершення будівельно-монтажних робіт по ньому, невиходу на заплановану проектну виробничу потужність та ін. В зарубіжній практиці поширене страхування отримання передбаченого доходу і по фінансових інвестиціях, проте у нас цей вид фінансового ризику відноситься поки до нестрахувальних у зв'язку з високою ймовірністю настання страхової події (за таких умов розмір страхової премії може перевищувати розмір прогнозованого інвестиційного доходу).

· Страхування непрямих фінансових ризиків. Таке страхування охоплює багато видів фінансових ризиків підприємства за наявності достатнього страхового інтересу у страховика. Цей вид страхування охоплює такі його різновиди, як страхування розрахункового прибутку, страхування втраченої вигоди.

· Страхування фінансових гарантій. До такого виду страхування підприємство вдається в процесі захоплення позикових фінансових коштів (у формі банківського, комерційного та інших видів кредитів). Об'єктом такого страхування є фінансовий ризик неповернення (несвоєчасного повернення) суми основного боргу і несплати (невчасної сплати) установленої суми відсотків. Страхування фінансових гарантій передбачає, що певні фінансові зобов'язання підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, будуть виконані в повній відповідності з умовою кредитного договору.

· Інші види страхування фінансових ризиків. Його об'єктом є інші види фінансових ризиків, що не увійшли до складу розглянутих вище традиційних видів страхування. При взаємному порозумінні страхових інтересів сторін склад інших видів страхування може мати широкий діапазон (за рахунок включення раніше незастрахованих ризиків, інноваційних страхових продуктів).

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть причини, що призводять до банкрутства.

2. Охарактеризуйте види банкрутства підприємства.

3. Назвіть принципи, на яких базується система антикризового фінансового управління.

4. Розкажіть в чому полягає сутність діагностики банкрутства. За якими етапами вона здійснюється?

5. Розкажіть про систему фундаментальної діагностики банкрутства.

6. Охарактеризуйте основні етапи, за якими здійснюється фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації.

7. Розкажіть про форми і види страхування фінансових ризиків.

 


Тестові завдання

1. Що з точки зору ФМ характеризує банкрутство підприємства?

а) реалізація катастрофічних ризиків підприємства в процесі його фінансової діяльності;

 

б) неспроможність задовольняти в установленні терміни вимоги, що пред’являють кредитори;

в) діяльність підприємства за деякий період часу.

2. Чи є банкрутство підприємства юридичним фактом?

а) так;

б) ні.

 

3. Яка з фінансових причин банкрутства не названа?

а) серйозне порушення фінансової стійкості підприємства;

б) тривала неплатоспроможність;

в) назвати.

 

4. Назвати основні види банкрутства:

а) реальне;

б) довгострокове;

в) технічне;

г) навмисне.

 

5. За скількома принципами базується система антикризового фінансового управління?

а) 10;

б) 5;

в) 7.

 

6. Основна мета антикризового фінансового управління – це:

а) визначення масштабів кризового стану підприємства;

б) розробка й реалізація заходів, спрямованих на швидке відновлення платоспроможності й достатній рівень фінансової стійкості;

в) здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства.

 

7. Діагностика банкрутства – це:

а) система цільового фінансового аналізу, що спрямована на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства;

б) формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану;

в) дослідження головних факторів, які передбачають кризовий розвиток підприємства.

 

8. На які дві основні системи, в залежності від цілей і методів, розподіляється діагностика банкрутства підприємства?

а) система експрес-діагностика банкрутства;

б) система оцінки діагностики;

в) система фундаментальної діагностики банкрутства.

 

9. Мета системи експрес–діагностики – це:

а) регулярна оцінка кризових параметрів фінансового розвитку підприємства;

б) раннє визначення ознаки кризового розвитку підприємства.

 

10. Яка з основних цілей фундаментальної діагностики банкрутства не названа?

а) найбільш глибокі результати – оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства;

б) підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства;

в) назвати;

 

11. Скільки етапів виділяють для фінансової стабілізації підприємства в умовах кризової ситуації?

а) 8;

б) 4;

в) 3.

 

12. Страхування фінансових ризиків являють собою:

а) захист майнових інтересів підприємства у страховому випадку;

б) повна фінансова стабілізація в процесі свого розвитку.

 

13. Що в першу чергу підприємство повинне визначити, звертаючись до послуг страхувальників?

а) об’єкт страхування;

б) причину фінансового ризику.

 

14. Основні види фінансових ризиків:

а) систематичні;

б) аналітичні;

в) несистематичні.

 

15. При страхуванні з використанням умов франшизи страхувальник:

а) не несе відповідальності за фінансовий збиток;

б) страхувальник виплачує страхову суму;

в) несе відповідальність за фінансовий збиток.

 

 


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ

СЕМІНАР № 1

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

План

1. Фінансовий менеджмент і його місце в системі управління діяльністю підприємства.

2. Функції фінансового менеджменту як керуючої системи.

3. Загальносистемні функції фінансового менеджменту.

4. Система основних завдань, що спрямована на реалізацію головної мети фінансового менеджменту.

 

Література: 4, 10, 14, 22, 25, 27.

 

СЕМІНАР № 2

Розділ 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

План

1. Інформаційна система забезпечення фінансового менеджменту.

2. Системи і методи фінансового аналізу.

 

Література: 4, 7, 9, 14, 22, 25, 27, 35, 37, 38, дод. 2, 4, 7, 8.

 

СЕМІНАР № 3

Розділ 3. УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

План

1. Економічна сутність грошових потоків.

2. Процес формування політики управління грошовими потоками.

3. Методи оптимізації грошових потоків підприємства.

4. Розробка плану надходження та витрачання грошових засобів та платіжного календаря.

5. Принципи управління грошовими потоками.

 

Література: 3, 11, 13, 22, 23, 24, 26, 31, дод. 3, 6, 12.

СЕМІНАР № 4


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 85; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!