Капітал – це частина багатства,



Якою ми жертвуємо,

Щоб примножити своє багатство

Альфред Маршалл *

Розділ 7

ВАРТІСТЬ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ.

 

План

7.1. Загальні основи управління капіталом.

7.1.1. Економічна суть та класифікація капіталу.

7.1.2. Принципи формування капіталу.

7.1.3. Оптимізація структури активів.

7.2. Управління власним капіталом.

7.2.1. Політика формування власних фінансових ресурсів.

7.2.2. Дивідендна політика підприємства.

7.2.3. Емісійна політика підприємства.

7.3. Управління позиковим капіталом.

7.3.1. Класифікація позикових засобів.

7.3.2. Політика залучення позикових засобів.

7.3.3. Управління товарним кредитом.

Загальні основи управління капіталом

 

Капітал, одна із найбільш часто використовуваних в фінансовому менеджменті економічних категорій, відома задовго до його зародження, отримала новий зміст в умовах переходу країни до ринкових відносин. Являючись головною економічною базою створення та розвитку підприємства, капітал в процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників та персоналу. З позицій фінансового менеджменту капітал підприємства характеризує спільну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів.

 

Економічна сутність та класифікація капіталу

 

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід в першу чергу зазначити такі його характеристики:

1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва. В економічній теорії виділяють три основні фактори виробництва, які забезпечують господарську діяльність виробничих підприємств – капітал; землю та інші природні ресурси; трудові ресурси.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток. В цій якості капітал може виступати ізольовано від виробничого фактора – у формі позикового капіталу, який забезпечує формування прибутку підприємства не в операційній, а в інвестиційній сфері його діяльності.

3. Капітал є головним джерелом формування благоустрою його власників.

4. Капітал підприємства є головним вимірювачем його ринкової вартості. В цій якості виступає власний капітал підприємства, який виявляє обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг власного капіталу, який використовує підприємство, характеризує одночасно і потенціал приваблення ним позикових фінансових засобів, які забезпечують отримання додаткового прибутку.

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування та ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. В той самий час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної збиткової діяльності підприємства.

Класифікація капіталу:

1. За належністю до підприємствавиділяють власний та позиковий капітал.

2. За цілями використання: виробничий – характеризує засоби підприємства, інвестовані в його операційні активи для здійснення виробничо-збутової його діяльності; позиковий – представляє собою ту його частину, яка використовується в процесі інвестування в грошові інструменти, а також в боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо);спекулятивний – характеризує ту його частину, яка використовується в процесі здійснення спекулятивних (основаних на різниці в цінах) фінансових операцій.

3. За формами інвестування розрізняють капітал в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, використовується для формування уставного фонду підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їх уставних фондів.

4. За об’єктом інвестуваннявиділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, який інвестований в усі види його в необоротних активах (а не лише в основні засоби, як це часто трактується в літературі). Оборотний капітал характеризує ту його частину, яка інвестована в усі види його оборотних активів.

5. За формою знаходження в процесі кругообігу, тобто залежно від стадій загального циклу цього кругообігу, розрізняють капітал підприємства в грошовій, виробничій і товарній його формах. Характеристика цих форм капіталу підприємства буде детально викладена при розгляданні циклу кругообігу капіталу підприємства.

6. За формами власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований в підприємство в процесі формування його статутного фонду. Такий поділ капіталу використовується в процесі класифікації підприємств за формами власності.

7. За організаційно-правовими формами діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних суспільств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств — товариств з обмеженою відповідальністю, командитних суспільств і тому подібне) й індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств — родинних і тому подібне).

8. За характером використання в господарському процесів практиці фінансового менеджменту виділяють працюючий і непрацюючий види капіталу. Працюючий капітал характеризує ту його частина, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів і забезпеченні операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю підприємства. Непрацюючий (або „мертвий”) капітал характеризує ту його частина, яка інвестована в активи, що не приймають безпосередньої участі у здійсненні різних видів господарської діяльності підприємства і формуванні його доходів. Прикладом цього виду капіталу є засоби підприємства, інвестовані у невикористанні приміщення і устаткування; виробничі запаси для продукції, знятої з виробництва; готова продукція, на яку повністю відсутній попит покупців у зв’язку з втратою нею споживчих якостей і тому подібне.

9. За характером використання власниками виділяють споживаний („що проїдається”) і нагромаджуваний (реінвестований) види капіталу. Споживаний капітал після його розподілу з метою використання втрачає функції капіталу. Він є дезінвестиціями підприємства, здійснюваними в цілях вжитку (вилучення частини капіталу з необоротних і оборотних активів в цілях виплати дивідендів, відсотків, задоволення соціальних потреб персоналу і тому подібне). Нагромаджуваний капітал характеризує різні форми його зростання в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і тому подібне. За джерелами залучення розрізняють національний (вітчизняний) та іноземний капітал, інвестований в підприємство. Такий розподіл капіталу підприємств використовується в процесі відповідної їхньої класифікації.

10. За відповідністю правовим нормам функціонування розрізняють легальний і „тіньовий„ капітал, використовуваний в процесі господарської діяльності підприємства. Широко використовуваний на сучасному етапі економічного розвитку країни „тіньовий” капітал є своєрідною реакцією підприємців на установлені державою суворі „правила гри” в економіці, в першу чергу, на невиправдано високий рівень оподаткування підприємницької діяльності. Зростання обсягу використання „тіньового” капіталу в господарській діяльності підприємств слугує для держави своєрідним індикатором низької ефективності рішень, що приймаються, в області податкового регулювання використання капіталу в підприємницькій діяльності з позицій дотримання паритету інтересів як держави, так і власників капіталу.

 

Принципи формування капіталу

 

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства багато в чому визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби в придбанні необхідних активів й оптимізація його структури з позицій забезпечення умов ефективного його використання. З урахуванням цієї мети процес формування капіталу підприємства будується на основі наступних принципів:

1. Облік перспектив розвитку господарської діяльності підприємства. Процес формування обсягу і структури капіталу підпорядкований завданням забезпечення його господарської діяльності не лише на початковій стадії функціонування підприємства, але і в найближчій перспективі. Забезпечення цієї перспективності формування капіталу підприємства досягається шляхом включення всіх розрахунків, пов’язаних з його формуванням, в бізнес-план проекту створення нового підприємства.

2. Забезпечення відповідності обсягу капіталу, що залучається, обсягу формованих активівпідприємства. Загальна потреба в капіталі підприємства ґрунтується на його потребі в оборотних і необоротних активах. Ця загальна потреба в капіталі, необхідному для створення нового підприємства, включає дві групи майбутніх витрат: 1) передстартові витрати; 2) стартовий капітал.

3. Забезпечення оптимальності структури капіталу з позицій ефективного його функціонування. Умови формування високих кінцевих результатів діяльності підприємства значною мірою залежать від структури використовуваного капіталу.

4. Забезпечення мінімізації витрат по формуванню капіталу з різних джерел. Така мінімізація здійснюється в процесі управління вартістю капіталу, механізм якого детально розглядається в наступному розділі.

5. Забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі його господарської діяльності. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятним для підприємства рівнем фінансового ризику.

 


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 81; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!