Стратегічна мета будь-якої компанії –



Отримання доходу на вкладений капітал.

Якщо … протягом тривалого періоду часу цей дохід недостатньо великий, необхідно … зайнятися іншим, більш перспективним

Альфред П. Слоан *

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ

ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

План

1.1. Сутність фінансового менеджменту як елемента в системі управління підприємством.

1.2. Цілі та задачі, стратегія і тактика фінансового менеджменту.

1.3. Функції і принципи фінансового менеджменту.

1.4. Механізм фінансового менеджменту.

 

Сутність фінансового менеджменту як елемента в системі управління підприємством

 

Фінансова діяльність на підприємствах здійснюється фінансовим відділом, службою – на великих і середніх підприємствах або тільки фінансовим директором, або головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, але й питаннями фінансової стратегії на малих підприємствах. Свою роботу дані структури здійснюють згідно з цілями, функціями, завданнями та методами фінансового менеджменту. В системі управління різними аспектами діяльності будь-якого підприємства за сучасних умов найбільш складним і відповідальним ланцюгом є управління фінансами. У країнах з ринковою економікою принципи і методи цього управління ще у ХІХ-ХХ ст. сформувалися у спеціалізовану галузь знання, що отримала назву "фінансовий менеджмент". Фінансовий менеджмент – це система принципів, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, до якої входять:

– розроблення й реалізація фінансової політики підприємства;

– інформаційне забезпечення (складання й аналіз фінансової звітності підприємства і системи прийняття рішень);

– оцінка інвестиційних проектів і формування "портфеля" інвестицій;

– поточне фінансове планування та контроль.

Підприємству для ефективного його функціонування необхідні фінансові ресурси, які являють собою сукупність грошових коштів, що формуються з метою фінансування розвитку підприємства в наступному періоді. З економічної точки зору, – це сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням і використанням грошових доходів та накопичень підприємства, яка забезпечує кругообіг коштів у відтворювальному процесі та взаємовідносини з державним бюджетом, банками, страховими компаніями тощо.

Всі ці відносини можуть виникати між: підприємствами та організаціями в процесі формування і розподілу валового доходу, при оплаті рахунків постачальників, реалізації готової продукції; підприємствами та організаціями при випуску та розповсюдженні акцій підприємств, взаємному кредитуванні, часткової участі коштів у створенні спільних підприємств; підприємствами та робітниками в процесі використання комерційного доходу, при випуску акцій та сплати дивідендів; підприємствами та їх структурними підрозділами по орендних платежах; підприємствами та державою при внесенні платежів і податків до державного бюджету, отримання дотацій з бюджету, податкових пільг; підприємствами та банківською системою при отриманні та погашенні кредитів, сплаті відсотків та проведенні інших банківських операцій.

Успішна діяльність підприємства залежить від неперервної послідовності управлінських рішень, які їх приймають менеджери, як індивідуально, так і колективно. В нашій країні практика ефективного фінансового менеджменту знаходиться поки що на стадії становлення, стикаючись з об’єктивними економічними труднощами перехідного періоду, недосконалістю нормативно-правової бази тощо. Подальше просування країни на шляху ринкових реформ і подолання кризових економічних тенденцій дозволяє повною мірою використовувати теоретичні результати і практичний досвід фінансового менеджменту.

 

Цілі та задачі, стратегія і тактика фінансового менеджменту

 

Метою фінансового менеджменту є вироблення та застосування методів, засобів та інструментів для досягнення цілей діяльності фірми в цілому або її окремих виробничо-господарських ланок. Такою системою цілей може бути:

– виживання компанії в умовах конкурентної боротьби;

– уникати банкрутства і великих фінансових невдач;

– максимізація прибутку;

– мінімізація витрат;

– стійкі темпи зростання економічного потенціалу компанії;

– зростання обсягів виробництва та реалізації;

– збільшення доходів керівного складу і власників компанії;

– забезпечення рентабельності діяльності та ін..

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення зростання добробуту власника капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищення ринкової вартості підприємства або його акцій. В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:

– забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів у відповідності з задачами розвитку підприємства у майбутньому періоді;

– забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства;

– оптимізація грошового обороту;

– забезпечення максимізації прибутку підприємства при передбачуваному рівні фінансового ризику;

– забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при передбачуваному рівні прибутку;

– забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин;

– забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку.

До завдань фінансового менеджменту входить знаходження оптимального співвідношення між короткостроковими і довгостроковими цілями розвитку фірми й прийнятими рішеннями в короткостроковому та довгостроковому фінансовому управлінні. Завданням фінансового менеджменту є визначення пріоритетів і пошук компромісів для оптимального поєднання інтересів різних господарських підрозділів у прийнятті інвестиційних проектів та виборі джерел їх фінансування. Як будь-яка інша керуюча система фінансовий менеджмент передбачає наявність об’єкта управління. Таким об’єктом управління виступають фінанси підприємства та його фінансова діяльність. Фінанси підприємства являють собою систему економічних відносин окремих суб’єктів господарювання – юридичних осіб, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням грошових коштів в процесі здійснення ними господарської діяльності. Фінансовий менеджмент як керуюча система характеризується наявністю і визначенням суб’єктів управління, серед яких розрізняють: власник підприємства – самостійно виконує функції фінансового управління, як правило, на малих підприємствах з невеликим обсягом фінансової діяльності; фінансовий менеджер широкого профілю є спеціалістом – найманим працівником, що виконує практично всі функції фінансового управління підприємством. Такі спеціалісти використовуються на підприємствах для загального управління фінансовою діяльністю.

Функціональний фінансовий менеджер є вузьким спеціалістом – найманим працівником, що виконує спеціалізовані функції управління в одній зі сфер фінансової діяльності підприємства.

Фінансовий менеджер.

Опис:

– людина, яка розпоряджається фінансовими ресурсами підприємства;

– ключова фігура у кожній фірмі у будь-якій галузі бізнесу, тому що будь-яке підприємство, організація має у своєму розпорядженні фінансові ресурси, якими потрібно управляти.

Попит на ринку праці:

– в усьому світі ця професія вважається однією з найбільш високооплачуваних й перспективною у плані кар'єри;

– найбільш широким полем діяльності фінансового менеджера є банки, страхові й трастові компанії, брокерські фірми, біржі.

Обов'язки:

– гроші повинні робити гроші, і саме це завдання "створення" грошей бере на себе фінансовий менеджер;

– ухвалює рішення щодо розміщення коштів, одержання кредитів, планування бюджету (не потрібно плутати його з бухгалтером, який лише стежить за рухом коштів і звітує про них перед державними органами);

– для виробничих підприємств це людина, що забезпечує додатковий прибуток і скорочує витрати.

Повинен знати:

– фінансовий менеджмент;

– законодавство;

– економіку;

– внутрішній і міжнародний ринок цінних паперів;

– фінансовий і економічний аналіз;

– бухгалтерську, статистичну звітність підприємства;

– фінансову інформацію, опубліковану в пресі (у т.ч. і зарубіжній);

– аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

Кваліфікаційні вимоги:

– освіта виключно економічна. Краще спеціалізація: "Фінанси і кредит".

Фінансова ідеологія підприємства характеризує систему загальних принципів здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, що визначаються його "місією" та фінансовим менталітетом його засновників та менед-жерів.

Здійснюване з урахуванням фінансової ідеології прогнозування фінансової діяльності, спрямоване на розробку фінансової стратегії підприємства.

Фінансова стратегія підприємства – система довгострокових цілей фінансової діяльності, що визначаються його фінансовою ідеологією та найбільш ефективними шляхами їх досягнення.

Процес формування фінансової стратегії підприємства здійснюється за такими етапами:

– визначення загального періоду формування фінансової стратегії;

– дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку;

– формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

– конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації;

– розробка фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності;

– розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії;

– оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Тактика – це конкретні прийоми та заходи для досягнення обраної мети у відповідних умовах. Тактичні завдання фінансового менеджменту: забезпечення збалансованості і термінів надходження грошових коштів, забезпечення необхідних обсягів надходжень; забезпечення рентабельності продажів (конкурентоспроможності на оперативному рівні). Таким чином, оперативне (тактичне) управління зводиться по суті до управління оборотним капіталом підприємства. В остаточному підсумку основна задача фінансового менеджменту – прийняття рішень щодо забезпечення найбільш ефективного руху фінансових ресурсів між фірмою і джерелами її фінансування, як зовнішніми, так і внутрішньофірмовими. Головне завдання оперативно-тактичного менеджменту – обрати найоптимальніше рішення з застосуванням необхідних засобів для конкретної господарської ситуації. В ринкових країнах найбільш поширені дві точки зору на стратегічні цілі фінансового менеджменту. Перша – це максимізація ринкової вартості фірми. Друга – забезпечення максимізації добробуту власників компанії в поточному періоді та в перспективі.


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 75; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!