Суб’єкти зобов’язань. Зобов’язання з множинністю осіб. Зобов’язання за участю третіх осіб. Зміна осіб у зобов’язанні.



суб'єктами (сторонами) зобов'язань є кредитор і боржник. Кредитор є особою управомоченою, а боржник — зобов'язаною стороною. Як кредиторами, так і боржниками можуть виступати громадяни (фізичні особи), юридичні особи, територіальні громади, держава.

МНОЖИННІСТЬ ОСІБ У ЗОБОВ'ЯЗАННІ

— стан, за якого суб'єктами зобов'язання як з однієї, так і з другої сторони можуть бути кілька осіб (кредиторів, боржників, кредиторів і боржників). Залежно від того, на якій стороні виникла М. о. у з., вона може бути активною, пасивною або змішаною. За способом виконання зобов'язання поділяються на часткові (ст. 173 Цивільного кодексу України) та солідарні (ст. 175, 176 ЦивК).

У частковому активному зобов'язанні кожен із кредиторів має право вимагати від боржника виконання у певній частці. Після вибуття кредитора, що одержав задоволення у межах своєї частки, зобов'язання зберігає свою силу для ін. кредиторів.

У частковому пасивному зобов'язанні кредитор може вимагати від боржників виконання у певній для кожного з них частці. Особа, що погасила своє зобов'язання, вибуває з кола боржників; решта з них залишається зобов'язаною. У змішаному частковому зобов'язанні існує кілька кредиторів та кілька боржників, кожен з яких має право вимагати виконання або має обов'язок виконати зобов'язання лише у певній частці. У солідарному активному зобов'язанні кожен з кредиторів має право вимагати від боржника в повному обсязі виконання обов'язку. З його виконанням зобов'язання припиняється. У солідарному пасивному зобов'язанні кредитор може вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі від будь-якого з боржників. У змішаному солідарному зобов'язанні поєднуються множинність з боку кредиторів та множинність з боку боржників із дотриманням принципу солідарного виконання

Види заміни:

- Заміна боржника;

- Заміна кредитора;

- Заміна третіх осіб;

- Тотальна заміна (заміна кредитора і боржника, заміна третіх осіб і кредитора).

225

Поняття та принципи виконання зобов’язань.

Виконання зобов'язання — це здійснення його сторонами покладених на них прав і обоє 'язків, що складають зміст зобов 'я-зання. Як відомо, змістом зобов'язання виступає вчинення певних дій, а також утримання від дій. Так, договірні зобов'язання укладаються для досягнення певної мети: одержання речі у власність, у користування, виготовлення речі і т. ін., тому вони вимагають вчинення боржником активних дій.

Цивільному законодавству України відомі такі принципи виконання зобов'язань: належного виконання; реального виконання.

Найбільш важливим з них є принцип належного виконання зобов 'язань, який стосовно договірних відносин полягає в наявності договірної дисципліни — точного і своєчасного виконання сторонами договору всіх своїх зобов'язань згідно з умовами їх угоди і вимогами законодавства.

За ст. 161 ЦК зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок — відповідно до вимог, що звичай

но ставляться.

226

Умови і способи виконання зобов’язання.

Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання
1. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
2.Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов ' язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечен­ня, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
3.Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

227

Поняття та види способів забезпечення виконання зобов’язань.

Зобов'язання виконуються сторонами, як правило, належним чином, тобто у встановлений строк і згідно з вказівками закону або умовами договору. За допущення яких-небудь порушень встановлені звичайні засоби примусу, які застосовуються в усіх випадках, незалежно від того, були вони передбачені сторонами чи ні. Такими засобами є відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням (ст. 203 ЦК), а також інші засоби правового характеру, що стимулюють боржника до належного виконання зобов'язань. Ці спеціаль

ні засоби іменуються способами забезпечення виконання зобов'язань (ст. ст. 178-196 ЦК). До них належать неустойка (штраф, пеня), застава, порука, завдаток, гарантія.

228


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 93; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!