Поняття та зміст зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язань, їх класифікація.
Зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Зміст зобов’язання складають права та обов’язки його сторін.
зобов'язання можуть виникати:
1) з угод (у тому числі договорів) як передбачених законом, так і не передбачених законом, але таких, що не суперечать йому;
2) з адміністративних актів;
3) внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва, а також винаходів та інших результатів творчої діяльності;
4) внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
5) внаслідок інших дій громадян та організацій;
6) внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
223
Види зобов’язань в цивільному праві.
1. Залежно від особливостей змісту зобов´язань, тобто наявності у сторін суб´єктивних прав та обов´язків, їх поділяють на односторонні та взаємні (двохсторонні).
Односторонніми вважаються такі зобов´язання, в яких одній стороні належить право, а іншій - обов´язок
Якщо кожна зі сторін поруч із правами набуває ще й певних обов´язків, то зобов´язання вважається взаємним.
|
|
|
2. Залежно від ступенявизначеностіпредмета зобов´язання, вони поділяються на однооб´єктні, альтернативні і факультативні.
За однооб´єктним зобов´язанням кредитор має право вимагати від боржника виконання певної визначеної дії. Про неї зазначено в договорі і саме вона має бути виконана. Так, за договором купівлі-продажу будинку продавець повинен передати покупцеві саме будинок, а не будь-яку іншу річ чи виконати інші дії.
Альтернативне зобов´язання - це зобов´язання, змістом якого є право вимоги та відповідний йому обов´язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконання зобов´язання при цьому передбачає здійснення однієї з кількох дій. Право вибору, якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із суті договору, належить боржнику.
На відміну від альтернативних, факультативні зобов´язання - це такі зобов´язання, в силу яких боржник повинен виконати певну дію, але йому надається можливість замість цієї дії виконати іншу. Наприклад, боржник повинен передати кредитору майно, але замість цього, за домовленістю сторін, він може виконати певну роботу.
3. Залежно від характеру змісту зобов´язань, їх поділяють на зобов´язання з позитивним змістом та зобов´язання з негативним змістом.
|
|
|
Зобов´язання, за яким боржник повинен виконати певну дію, а кредиторові належить право вимагати вчинення такої дії, називають зобов´язанням з позитивним змістом. Якщо ж кредитор має право вимагати від боржника, щоб той утримався від вчинення якої-небудь дії, а останній зобов´язаний її не вчиняти (наприклад, автор не повинен передавати рукопис іншому видавництву), то такі зобов´язання мають назву зобов´язань з негативним змістом.
4. Цивільне законодавство розрізняє також головні і додаткові (акцесорні) зобов´язання.
Додатковим є зобов´язання, метою якого є забезпечення виконання головного зобов´язання. Так, угоду про заставу забезпечує виконання основного договору - позики. Додаткові зобов´язання тісно пов´язані з головним і припинення головного зобов´язання відповідно припиняє і додаткове.
5. Зазвичай особистість боржника чи кредитора не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Головне, щоб їх учасники (фізичні та юридичні особи) відповідали вимогам закону (були праводієздатними). Після смерті особи, яка є стороною в зобов´язанні, її права та обов´язки переходять до спадкоємця. Але деякі зобов´язання настільки тісно пов´язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб´єктному складі неможливо. Такі зобов´язання називаються особистими зобов´язаннями. Так, смерть автора припиняє дію видавничого договору про написання книги, оскільки спадкоємці автора не набувають права на написання визначеного твору.
|
|
|
6. За підставами виникнення зобов´язання поділяють на договірні, недоговірні та односторонньо-вольові. Договірними називають ті зобов´язання, які виникають на підставі укладеного між сторонами договору. За ЦК України такими можуть бути договори: купівлі-продажу, дарування, ренти, довічного утримання, найму, найму житла, позички, підряду, перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісії, довірчого управління майном, позики, кредиту, банківського вкладу, банківського рахунку, факторингу, розрахунку та ін.
Недоговірні (позадоговірні) зобов´язання - це зобов´язання, які виникають не з договору, а в силу юридичного факту, що стався, та норми закону.
224
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 696; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!