Фразеологія у діловому мовленні



Фразеологія - розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми.

Мовні одиниці, що складаються з кількох роздільно оформлених ком­понентів, характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і, як окремі слова, позначають поняття, називаються фразеологіч­ними одиницями, фразеологічними зворотами, чи просто фразеологізмами.

Фразеологічні звороти кожної мови характеризуються стійкістю лексичного складу, відтворюються і зберігаються у нашій пам'яті, а ви­користовуються при потребі.

Фразеологізми - це стійкі словосполучення, що характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматич­ним відтворенням у тексті:

нуль на масу - байдужість; бити байдики - лінуватись;

як сніг на голову - несподівано; нечистий на руку - нечесний.

Авгієві конюшні - так говорять про щось надзвичайно грязне (і в пря­мому і в переносному значенні);

Ахілесова п'ята - саме уязвиме місце людини;

Геростратова слава - слава, здобута злочинним і позорним спо­собом;

Розрубати Гордіїв вузол - знайти вихід із важкого становища;

Дамоклів меч - бути на волосинці від смерті — так кажуть про небез­пеку, що є поруч;

Танталові муки - безкінечні страждання, нестерпні муки від стрем-ління досягти бажаної мети і неможливості її досягти;

Народитися вдруге - так кажуть про людей, що чудом врятувалися від смерті;

Пуп землі - іронічний відзив про того, хто вважає себе важливішим за інших.

Пальма першості - символ перемоги над будь-ким;

Лопнути від заздрощів — вираження, пов'язане з Богом злості і не­гараздів;

Канути в Лету - забути назавжди (з міфології — Лета - річка у під­земному царстві, що дає забути все земне).

Драконові закони - синонім жорстокості. Дракон - афінський зако­нодавець, який склав у 621 р. до н.е. кодекс законів. Правила судочин­ства і покарань були настільки суворі, що Солону прийшлося їх відмі­нити чи змінити.

За джерелом виникнення фразеологізми в українській літературній мові можна класифікувати таким чином:

- виробничо-професійні вирази, що набули метафоричного зна­чення: сім разів відміряй, а раз відріж; взяти під обстріл; викону­вати завдання на відмінно;

- вислови з античної культури: альфа й омега (початок і кінець), зо­лотий дощ (несподіване багатство), крокодилячі сльози (удаваний плач), сади Семіраміди (прекрасні місця) тощо.

Фразеологізми, як і слова, можуть бути багатозначними, вступати у синонімічні, омонімічні, антонімічні відношення з іншими фразеоло­гізмами.

Наприклад, багатозначний фразеологізм роззявити рота може озна­чати розкрити рота, розпочати розмову, базікати, сперечатись;

гнути спину - тяжко працювати, принижуватись тощо.

Омонімічні - закрити очі - вмерти, не звернути на щось уваги.

Синонімія у фразеологізмах - явище поширене: давати наганяй - давати прочухана, милити шию, милити чуба, давати жару, наганяти холоду, знімати стружку, вставляти клепку, обібрати до нитки, обдерти як липку, пустити по світу тощо.

Антонімічними є фразеологізми, що протиставляються за значенням: співати деферамби - поливати помиями, ні пари з вуст —розпустити язи­ка, кури не клюють - як кіт наплакав, кидати в жар - кинути в холод.

Фразеологізми як і слова, можуть бути стилістично нейтральні: мати на увазі, мати на меті, брати участь, бути учасником і стилістич­но забарвлені:

а) книжні – гави ловити, вуха в'януть, пошитися в дурні; пролетів, як фанера над Парижем; воду варить, стріха поїхала;

б) книжні - ідея фікс, жива легенда, каїнова печать, дядечко Сем, да- моклів меч, перша скрипка, пальма першості.

Фразеологічні одиниці є досить важливим семантичним та стиліс­тичним засобом. Одні фразеологізми є спільними для багатьох мов. До таких належать давньогрецькі: Яблуко розбрату - причина сварки, во­рожнечі, євангельські (шлях на Голгофу), біблійні (дух і буква), літера­турні (Спинись, хвилино, гарна ти!).

Є фразеологізми, належні лише одній мові, для відтворення позна-чуваних ними понять і в інших мовах не слід шукати рівноцінних відпо­відників.

Наприклад, часто, коли хочуть емоційно висловитися про те, що якесь діло не йде, чуємо російською мовою вислів з байки Крилова: А віз і нині там. Але прикро, що ніхто не згадує, що українською мовою за байкою Глібова це звучить - а хура й досі там.

І в офіційно-діловому, і в розмовному мовленні зловживають висло­вом давати добро. (Наприклад, Президент дав добро на підготовку про­екту указу про...Але насправді Президент дав згоду на підготовку (по­годився з підготовкою, схвалив підготовку) проекту.

Трапляється і такий мовний зворот як ставимо вас у відомість (ро­сійською мовою: ставим вас в известность) замість доводити до відома. Але не завжди у діловій мові можливий аналогічний переклад. Напри­клад: Квартира з усіма вигодами (але не зі зручностями), Мати рацію (але не бути правим).

Фразеологізми різняться між собою щодо залежності значення фразеологізму від семантики його компонентів. Тут вирізняють чотири типи:

1. Фразеологічне зрощення - це семантично неподільний фразеоло­гізм, цілісне значення якого ніяк не пов'язане із значенням слів-складників: дати дуба, сміятися на кутні, скакати у гречку.

2. Фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких метафорично вмотивоване значенням їх компонентів: у рот води набрати, прикусити язика, вивести на чисту воду, дивитися крізь пальці.

3. Фразеологічні сполучення - семантично подільні фразеологізми, характерною ознакою яких є те, що один із компонентів виступає з вільним, незв'язаним лексичним значенням, інший - із фразе­ологічно зв'язаним: брати участь, завдавати клопоту, зачіпати інтереси, ставити питання, надавати допомогу. Слова участь, клопіт, інтереси, питання, допомога мають вільне, незв'язане лексичне значення).

4.  Фразеологічні вирази - це стійкі звороти, всі компоненти яких мають вільне значення, проте у процесі мовлення ці звороти від­творюються як цілісні мовні одиниці. До них, зокрема, належать прислів'я, приказки, народні порівняння, мовні кліше: дешево й сердито; як з хреста знятий; курчат по осені рахують; дивиться, як баран на нові ворота; біла ворона; крокодилячі сльози; нуль на масу; гострий на язик тощо.

Отже, ретельне вивчення багатої фразеології української мови дає змогу якнайтонше висловити думку, втілити її у довершену форму.

 


Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 138; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!