Деякі помилки під час художнього перекладу
Крім зазначених специфічних особливостей китайської поезії, що важко піддаються перекладу, в сучасних дослідженнях фактично ігноруються інші надзвичайно важливі проблеми, зокрема неминучі спотворення, властиві тим чи іншим способам передачі поетичних образів. У цілому їх можна звести до трьох основних типів: дублювання, підміна образів та створення хибних асоціацій.
Створення хибних асоціацій – це найбільш розповсюджений вид перекручення змісту. І якщо дублювання і підміна образів більш властиві прагненню якомога точніше передати китайський колорит і вільному переказуванню змісту, то створення хибних асоціацій своїм джерелом має обидва цих бажання.
Наприклад: дуже часто у словниках і поетичних творах можна зустріти переклад китайського слова 凤 fèng або 凤凰 fènghuáng, як «фенікс»:
Альтанка Фенікса, палац Дракона там
Підносяться до самих хмар …[№, с. 179].
Мріючи про лелеку з Феніксом, я прийшов.
Уклін поклавши з молитвою, глянув навколо [№, с. 130].
Б. Л. Ріфтін зазначає, що «в західно-європейській та російській літературі фенхуан зазвичай трактується як птах фенікс». Однак відповідно до словника I ст. «Пояснення простих і аналіз складних знаків» («说文解字») «у фен-хуана дзьоб півня, зоб ластівки, шия змії, на тулубі візерунки, як у дракона, хвіст риби, спереду як лебідь, ззаду як єдиноріг-цилінь, спина черепахи». Це вже повністю змінює уявлення читача про чудесного птаха фен-хуан, як про фенікса – птаха, схожого на орла з яскраво-червоним або золотисто-червоним оперенням. Будучи одним з чотирьох священних істот у Китаї, фен-хуан вважався символом «людинолюбства і одночасно – государя, але частіше государині-імператриці, а також взагалі нареченої», що докорінно відрізняється від європейської традиції тлумачення птаха-фенікса як символу вічного оновлення.
|
|
|
Таким чином, перекладаючи це поняття як «фенікс», перекладач не тільки свідомо нівелює значення, яке дає автор оригіналу, але й створює зовсім інший асоціативний ряд. Більш того, помилкові асоціації своїм джерелом можуть мати не тільки прагнення знайти точки дотику – на рівні почуттів – між китайським і європейським смисловими універсумами, а й бажання передати, і зробити це максимально достовірно, неповторну, як прийнято вважати, атмосферу китайської поезії.
Дослідники вважають, що у таких спробах передати колорит китайської культури основна проблема полягає в тому, що, вводячи шляхом транслітерації якісь поетичні образи, перекладачі тим самим позбавляють читача смислової опори на знайомі йому уявлення, притаманні його рідній культурі. У результаті виникають скоріше звукові асоціації, спровоковані завжди індивідуальними реакціями на звучання тих чи інших слів, ніж смислові, які базуються переважно на спільних для якоїсь групи людей уявленнях.
|
|
|
ВИСНОВОК ДО ДРУГОЇ ГЛАВИ
У другому розділі ми з’ясували що найбільшість перекладацьких труднощів, що виникають при здійсненні перекладу з китайської мови полягають в складності адекватного вираження китайських соціокультурних реалій. До проблем перекладу можна віднести: особливості фонетики китайської мови, діалектичність, труднощі сприйняття веньянізмів, наявність китайських фразеологізмів веньянізмів і діалектизмів в сучасному китайському лексиконі створює масу проблем для розуміння сенсу і здійснення перекладу, також відомо, що в китайській мові існує безліч подібних по написанню ієрогліфів, нерозпізнання сенсоразлічітельних елементів яких ведуть до неправильного трактування значення і, відповідно, порушення норм перекладацької мови.
Сам лад китайської мови настільки відмінний, що виникають проблеми з визначенням меж слова, з визначенням частин мови, з виразом предикативності. Внутрішня форма практично завжди прозора, тому в китайській мові не можна говорити про фразеологічних зрощення. Переклад ускладнюється навіть не тільки лінгвістичними особливостями двох традицій, але й більш особливостями китайської картини світу, різницею в ментальності, способом мислення, що створює ряд категорій перекладацьких помилок. Все це підвищує вимоги до розуміння соціокультурної реальності, а також потребує глибоких знань в галузі історії та сучасного життя країни.
|
|
|
Ми зазначили, що китайська мова – мова аналітичного ладу, а українська мова – мова синтетичного ладу відрізняються один від одної формально і структурно – це визначає типологічні відмінності в лексиці, які являють собою головну причину відсутності повного еквівалента в перекладі.
Китайська мова не містить правил граматичної зміни слів - відмін, закінчень і т.д. Відповідно, лексичне значення перекладу надає побудова слів в реченні. Структура пропозицій в китайській мові специфічна. Серед основних особливостей китайської мови можна виділити наступні:
- не задані чіткі межи лексичних одиниць
- відсутні «словникові» частини мови;
- відсутня подібна європейським мовам формозміна;
|
|
|
- відсутня необхідність у формальному узгодженні елементів, що вступають у предикативний зв'язок.
- Для китайської, як і для більшості інших сино-тибетських мов, характерна наявність тонів від яких залежить значення слова.
В силу своїх особливостей китайська мова не перекладається синхронно.
Складність для перекладу представляють численні приказки, фразеологізми китайської мови. Роль етимології китайських фразеологізмів набагато важливіше для їх адекватного сприйняття, ніж в українській мові, тому що часто без її знання неможливо зрозуміти не тільки нюанси сенсу та значення фразеологізму. Фразеологізми характерні тим, що вони "прив'язані" до цитат конкретної людини, легенд, притч або історичних анекдотів.
Лексичні труднощі засвоєння фразеологізмів обумовлені: фразеологічно пов'язаної лексикою, архаїзмами, неологізмами, стилістично маркованими словами, іменами власними, термінами, іншими словами з низькою частотністю вживання. Граматичні труднощі вивчення фразеологізмів обумовлені: фразеологічно пов'язаними словоформами, перевагою маловживаних форм, омонімічними і повторюваними формами, нетиповим порядком слів. Фразеологічні одиниці є основними труднощами для перекладача в китайській мові. Так, існують дві основні проблеми перекладу китайської фразеології на українську мову. Це проблема еквівалентності і проблема використання перекладацьких трансформацій. По-перше, в українській і китайській мовах існують фразеологізми які збігаються з образною основою і переносним значенням. По-друге, фразеологізми можуть зберігати переносне значення при зміні образної основи. По-третє, фразеологізми можуть перекладатися без образної основи в українській мові. По-четверте, фразеологізми можуть перекладатися описово за відсутності аналога в українській мові. По-п'яте, фразеологізм може перекладатися парними утвореннями за типом чен'юя простими словами і словосполученнями української мови, які не є фразеологізмами.
Ми з’ясували що для вирішення проблеми перекладу китайського художнього тексту доцільно використовувати перекладацькі трансформації.
У перекладацькій діяльності виділяються три типи трансформацій, спрямованих на подолання труднощів при перекладі з китайської на українську мову: граматична, лексична та лексико-граматична. Для вирішення проблем лексичної трансформації застосовуються такі прийоми:
1) прийом генералізації
2) прийом конкретизації
3) прийом смислової заміни
4) антонімічний переклад
5) описовий прийом
6) спосіб компенсації
Можна зробити висновок про те, що основні труднощі при перекладі з китайської на українську мову – це трансформації, стилістика і культурно-історичний аспект. Навіть у найкращому перекладі неминуче будуть втрачені особливості оригінального тексту.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
У даній роботі були розкриті поняття художньго тексту і художньго перекладу. З’сували властивості художнього тексту, що таке інтерпретація, та дали визначення перекладацькій еквівалентністі.
Ми виявили що художній переклад вимагає від перекладача високого рівня творчості та вміння адекватно передавати певний об’єм інформації, відтворювати естетичні категорії текста оригіналу.
Одним з найскладніших завдань при перекладі художнього тексту є досягнення еквівалентності. Основні вимоги до художнього перекладу і перекладача, який намагається досягти максимальної еквівалентності даного твору: точність, стислість, ясність, літературність.
Підводячи підсумок, у даній роботі ми з’ясували що найбільшість перекладацьких труднощів, що виникають при здійсненні перекладу з китайської мови полягають в складності адекватного вираження китайських соціокультурних реалій, особливостях фонетики китайської мови, діалектичністі мови та складності сприйняття стилістично-забарвленної лексики, особливо фразеології та веньянізмів.
Все це підвищує вимоги до розуміння соціокультурної реальності.Далі можна зробити висновок про те, що основні труднощі при перекладі з китайської на українську мову також полягають у трансформаціях, стилістиці і культурно-історичному аспекті. Так, ми виявили що при перекладі китайського художнього тексту існують дві основні проблеми перекладу на українську мову - це проблема еквівалентності і проблема використання перекладацьких трансформацій.
ДОДАТОК
元尊
第一章 蟒雀吞龙
灯火通明的内殿之中，金碧辉煌，气势威严，殿内有着长明灯燃烧，其中燃烧着一颗青石，袅袅的青烟升腾而起，盘绕在殿内
那是青檀石，燃烧起来会释放出异香，有着凝神静心之效，乃是修炼时必备之物，不过此物价格不低，能够当做燃料般来使用，足以说明此地主人颇有地位。
内殿中，一名身着明黄袍服的中年男子负手而立，他面容坚毅，眼目之间有着威严之气，显然久居高位，而其身后，隐有气息升腾，似炎似雷，发出低沉轰鸣之声。
只是若是看向其右臂，却是发现空空荡荡，竟是一只断臂。
在他的身旁，还有着一位宫装美妇，她娇躯纤细，容貌雍容而美丽，不过其脸颊，却是显得分外的苍白与虚弱。
而此时的这对显然地位不低的男女，都是面带着一丝紧张之色的望着前方，只见得在那里的床榻上，有着一名约莫十三四岁的少年盘坐，少年身躯略显单薄，双目紧闭，那张属于少年人本应该朝气蓬勃的脸庞，却是萦绕着一股血气。
那股诡异的血气，在他的皮肤下窜动，隐隐间，仿佛有着怨毒的龙啸声传出。
而伴随着那道龙啸，少年额头上青筋耸动，身体不断的颤抖着，面庞变得狰狞，似乎是承受了难于言语的痛苦。
在少年的身侧，一名白发老者手持一面铜镜，铜镜之上，有着柔和的光芒散发出来，照耀在少年身体上，而在那光芒的照耀下，少年面庞上的诡异血气则是开始渐渐的平复。
血气在持续了一炷香时间后，终是尽数的退去，最后缩回了少年的掌心之中。
白发老者见到这一幕，顿时如释重负地松了一口气，然后转过身来，对着一旁紧张等待的中年男子以及宫装美妇弯身道：“恭喜王上，王后，这三年一道的大坎，殿下总算是熬了过来，接下来的三年，应当都无大碍。”
中年男子与宫装美妇闻言，皆是面露喜色，紧握的拳头都是渐渐的松开。
“秦师，如今元儿已是十三，一般这个年龄的少年，都已八脉成形，可以开始修炼了，那元儿？”身着明黄袍服的威严男子，期待的望着眼前的白发老者，问道。 听到此问，白发老者神色顿时黯淡了一些，他微微摇头，道：“王上，这一次老夫依然没有探测到殿下体内八脉...” 威严男子闻言，眼神同样是黯淡了下来。
在这天地间，修行之道，始于人体，人体内拥有着无数经脉，而其中最为重要的，便是八大脉，而除了某些特殊的情况，一般的人，体内的八脉要在十二三岁左右时，方才 会渐渐的成形，而这个时候，就需要将这八脉找出来，只有找到了这八脉，才能够开始修炼，吞纳天地源力，打通八脉。
这就是开脉境，一切修炼之始。
而修炼者因吞吐天地本源之力，蜕变自身，故而也被称为源师。
秦师瞧得中年男子面庞上的黯淡，也是有些不忍，轻叹一声，道：“殿下本是圣龙之命，当惊艳于世，傲视苍穹，怎料到却遭此劫难...”
中年男子双掌紧握，一旁的宫装美妇也是眼眶红润，然后捂着嘴剧烈地咳嗽了两声。“王后保重身体，您先前损失大量精血以滋养殿下，不可心绪激荡。”秦师见状，连忙出声道。
宫装美妇却是摆了摆手，眼露哀色的望着那盘坐在床榻上的少年，道：“元儿体内之毒，三年爆发一次，一次比一次厉害，想要根除，唯有依靠他自己，可如今他八脉不显，三年之后，又该如何？”
秦师沉默了一会，缓缓的道：“三年之后，外力压制将会失效，若还是如此，恐怕殿下，性命堪忧。”
此言一出，殿内顿时一片沉默，中年男子双掌紧握，身躯微微颤抖，而宫装美妇，更是捂着嘴发出低低的泣声。
“这么说...我的寿命只剩下三年了？”沉默之中，忽有一道略显稚嫩，但却平静的声音，突然的响起。
大殿三人闻言，都是一惊，连忙抬头，只见得床榻上的少年不知何时睁开了眼睛，正望着他们。
三人面面相觑一眼，显然都没想到少年苏醒得如此之快，要知道以前，他可是要昏睡两三天才能缓过来。
“元儿...”
被称为元儿的少年，名为周元，而眼前的中年男子与美妇，便是这大周王朝的王上与王后，周擎，秦玉。
周元抿了抿嘴，稚嫩的脸庞显得有些苍白，或许是因为从小身子单薄，他只能多读书的缘故，看上去有些书卷气，他沉默了片刻，缓缓的伸出手掌。
只见得在其掌心处，竟是有着一团暗沉的血色，那道血色犹如是烙印到了血肉最深处，它慢慢的蠕动着，看上去仿佛一条张牙舞爪的血龙一般，隐隐的，似乎有着浓浓的怨憎之气，自那其中散发出来，令人不寒而栗。
“父王，母后...这一次，你们总该告诉我，在我身上，究竟发生了什么吧？”
周元盯着掌心中这犹如一条小小血龙般的东西，牙齿忍不住的紧咬起来，就是这个东西，让他体会到了什么叫做生不如死般的痛苦。
每过三年，这个东西就开始作怪，犹如是要将他浑身的血肉一寸寸的给吞噬了一般，带来无边的痛苦。
听到周元的话，周擎与秦玉面色都是变得没有了多少血色，特别是前者，拳头紧握，脸庞上浮现着浓浓的悔恨与自责之色。
沉默持续了半晌，空气都有些凝固，周擎终于是深深吸了一口气，声音嘶哑的道：“这是，怨龙毒。”
“怨龙毒？”周元眉头紧皱，不明所以.
Юань Цун
(отрывок из первой главы)
Глава 1
Ярко освещенные палаты сверкающие золотистым сиянием и ярким блеском, горят дежурные огни, освещены каменные стены, изящно восходят клубья дыма, опоясывая всё вокруг, здесь царит атмосфера силы и величия.
Это чин тань, при зажигании всегда издают аромат, создающий некую атмосферу затишья. Такое удовольствие себе не каждый может позволить, ведь их также можно использовать в качестве горючего материала, наличие их показывает, что здешний хозяин весьма состоятелен.
Внутри палат, облачённый в яркожелтого цвета одеяния, носить которые мог позволить себе лишь император, заложив руки за спину, стоял средних лет мужчина, черты его лика излучали твёрдость и решительность, а глаза выражали грозность и суровость. Всё говорило о его высоком положении. Позади него подобно грому раскатывался нечеловеческий голос.
Рядом с ним в придворных одеяниях стояла прекрасная супруга, красивая и тонкая привлекательная натура, чертам лица присуща нежность, но лицо её выглядело особенно бледным, всё в ней легко выдавало физическую слабость.
В то же время, не низкого сословия правители, устремили вперёд свой взор в сторону кровати, на которой, поджав ноги, сидел примерно 13-14 лет юноша, в их взгляде не слишком отчётливо, но была заметна обеспокоенность. Юноша выглядел несколько хилым, глаза его были зажмурены. На лице что ранее светилось энергичностью и молодым задором, сейчас выстыпают жилы и кровоподтёки.
Необычная кровь, что бежит под его кожей, она распространяется по его телу сопровождаясь свистом подобным вою разъяренного дракона. На лбу юноши выступили вены, его тело не переставало дрожать, лицо всё более приобретало зверинный оскал, он явно испытывал трудноописуемую боль.
Возле него стоял седой старец, держа бронзовое зеркало в руках. Зеркалом этим он направлял нежные лучи света на подростка, озаряя его тело, и под этим светом, казалось, что бушующая энергия в нём начала стихать.
Это всё продолжалось на протяжении времени равному тому, за которое догорает палочка с благовониями, в конце концов, боль утихла, и необузданная сила стянулась в метку на его ладонях.
Увидев это, старец вздохнул так, словно сбросил тяжёлое бремя, затем обратился к стоящим рядом обеспокоенным супругам: «Правитель, царица, рад сообщить вам, что после всех препятствий на протяжении трёх лет, его Высочество наконец вытерпело все муки, последующие три года должны пройти без большого ущерба и вреда».
Едва услышав эту новость, на их лицах начала пробиваться некоторая радость, их крепко сжатые кулаки начали разжиматься.
- «Наставник Цинь, на сегодняшний день ему уже 13 лет, обычно к этому возрасту все восемь энергетических каналов заканчивают своё формирование, можно приступать к самосовершенствованию внутренней природы, что насчёт Юаня?» - спросил облаченный в императорские одеяния грозный правитель, устремив взгляд полный ожидания на седого старца.
Услышав этот вопрос, выражение лица старца несколько помрачнело, слегка покачав головой, старец отвечает:
- «Правитель, в этот раз, ещё не удалось обнаружить энергетические меридианы его Высочества».
Услышав это, глаза сурового мужчины омрачнели.
В этом мире, путь самосовершенствования начинается с тела, тело обладает бесчисленным количеством меридианов, но самыми важными из них являются восемь великих каналов. У обычных людей они формируются уже к подростковому возрасту, но в этом случае их нужно ещё отыскать, лишь нашедши их, можно приступить к самосовершенствованию, поглотить энергию источников неба и земли, раскрыть весь потенциал.
Иначе говоря, раскрытие их границ и есть начало самосовершенствования.
Те, кто занимается развитием внутренней природы, умеют поглощать и извергать энергию мира, самоперерождаются, и впоследствии их называют божествами.
Наставник Цинь украдкой смотрел на мрачный лик правителя, и несколько не сдерживая терпения, осмелился тихо спросить: «Его высочество был рождён драконом, изумительно прекрасным, он выказал пренебрежение небесам, но как мы могли знать, что встретим такую беду?».
Мужчина сложил обе ладони одна к другой, лицо супруги также покрылось румянцем, затем прикрывая ладонью губы, резко прокашляла несколько раз.
- Царица, вы должны следить за своим здоровьем, прежде вы потеряли много жизненной силы, питая Его высочество, не стоит колыхать разум – поспешно сказал наставник Цинь.
Царица отмахнулась рукой, глазами наполненными сожаления уставилась на сидящего в кровати юношу ответила:
- Яд что в теле Юаня, постоянно даёт знать о себе раз в три года…каждый раз страшнее предыдущего, я желаю покончить с этим, до сегодняшнего дня меридианы не были найдены, но по прошествии трёх лет, что будет дальше?».
Наставник Цинь помолчал некоторое время, затем медленно проговорил: «Спустя три года, сила что его угнетает, может потерять своё воздействие, но если не произойдёт перемен, боюсь, жизнь Его высочества под угрозой».
Лишь прозвучали эти слова, как в тот же миг в палатах восцарилось молчание, руки правителя по-прежнему были сложены вместе, его тело охватила слабая дрожь. Правительница всё больше сжимала уста руками, от неё доносились звуки бесшумного плача.
«То-есть… мне осталось жить всего три года?» - нарушил молчание слабый спокойный голос.
Все трое были одинаково удивлены, подняв головы, они увидели сидящего на кровати подростка, который не знает, когда он очнулся, и сейчас он уставился на них.
Все трое молча переглянулись, никто из них не думал что подросток проснётся так быстро, ведь раньше после такого, он просыпался лишь спустя два-три дня».
«Юань…»
Юноша по имени Чжоу Юань, потомок династии Чжоу, сын Чжоу Цина и Цинь Юй.
Чжоу Юань стиснул губы, его нежное лицо выглядело болезненно бледным, возможно потому что он с малых лет был хрупким и хилым. Он создавал впечатление интеллигента, так как много читал.
Он помолчал некоторое мгновение, затем медленно протянул ладони. Он увидел на ладонях следы потемневшей крови, тот алый след выглядел словно клеймо, которое впечатали как можно глубже в плоть, и оно медленно-медленно просачивалось по телу, оно словно освирепевший дракон, скрытное, словно концентрированные злоба и ненависть, это что-то, что побуждает людей содрогаться и вызывает мурашки по коже.
«Отец…мать…на этот раз вы должны сказать мне правду о том, что со мной происходит на самом деле».
Чжоу Юань глядел на свои ладони. Эти метки заставляли его понять, что есть адская боль.
Каждые три года метка начинает давать о себе знать, это состояние подобно буре, что будто плавно просачивается всё глубже в тело, принося с собой безграничную боль.
Услышав слова Чжоу Юаня, Чжоу Цин и Цинь Юй резко поменялись в лице, их глаза наполнились чувствами угрызения совести и раскаяния, ответственности за всё происходящее.
Молчание ещё продолжилось некоторое время, всё вокруг словно застыло, Чжоу Цин наконец глубо вздохнул и промолвил:
- «Это – яд злого дракона».
- «Яд дракона?» – нахмурился Чжоу Юань, не зная истинного положения вещей.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!