Схема прямої одноразової засічки
У ΔТ1Т2Р відомі всі три елементи.Це означає, що Δ можна розв'язувати і знайти інші три елементи.
S1/ sinβ2=b/sin(180°- (β1+β2))S2/sinβ1=b/sin(180°- (β1+β2))
Із цієї системи рівнянь знаходять довжини ліній S1 та S2. Далі визначають дирекційні кути цих ліній.
α(Т1-Р)=α(Т1-Т2)-β1 α(Т2-Р)=α(Т2-Т1)+β2
Координати точки Р можна визначити два рази (із контролем):
Х 'Р=ХТ1+S1cos α(T1-P)Y 'Р=YТ1+S1sin α(T1-P)
Х ''Р=ХТ2+S2cos α(T2-P)Y ''Р=YТ2+S2sin α(T2-P)
XP=( Х 'Р+ Х ''Р)/2YP=(Y 'Р+Y ''Р)/2
В одноразовій засічці використовують необхідне і достатнє число вихідних пунктів і вимірювань.Тому вона вважається безконтрольною і не завжди забезпечує необхідну точність.
Схема прямої багаторазової засічки
Багаторазова засічкарозв'язується шляхом зрівноваження, методом найменших квадратів (параметричним способом). Тому що в цьому випадку виникають надлишкові вимірювання. Наближені значення координат пункту отримують із вирішення одноразових засічок, а поправки до них – в результаті зрівноваження із використання диференціальних формул дирекційного кута.
Обернена одноразова кутова засічка(задача Потенота)
Обернена засічка вирішується шляхом вимірювання у шуканій точці кутів між напрямками на відомі вихідні пункти. Якщо таких пунктів менше 3-х – то засічка одноразова, якщо більше – то засічка багаторазова.
Теодоліт встановлюють тільки в шуканій точці Р і вимірюють два кути між напрямками на відомі точки, тобто кути ß1 і ß2.Коли координати точки Р(Х,У) відомі, то дирекційний кут напрямку Р-Т1 обчислюється за формулою:
|
|
|
Тоді маємо систему із 3 рівнянь:Кінцевіформули для обчисленнядирекційного кута α та координат пункту Р:
Тріангуляція 4 класу 1,2 розрядів.
Метод тріангуляціїполягає в тому, що на місцевості закріплюють пункти так, щоб утворювались трикутники (рис. 5.1 а). В даних трикутниках вимірюються всі кути. Якщо відомі координати хоча б одного пункту, наприклад А (рис. 5.1 б), довжина сторони АВ і дирекційний кут аАВ цієї сторони, кути А, В, С то за теоремою синусів можна обчислити довжини інших сторін, а потім координати пункту С.
Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів будується з метою згущення геодезичних мереж до щільності, що забезпечує розвиток знімальної основи великомасштабних знімань у відкритій і гірській місцевостях, або у випадках, коли з будь-яких причин застосування методу полігонометрії неможливе або недоцільне.
Вихідними пунктами для розвитку тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів служать пункти геодезичної мережі вищих класів або розрядів відповідно.
У залежності від розташування і густоти вихідних пунктів на об'єкті знімання мережу тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів будують у вигляді сіток, ланцюгів трикутників і вставок окремих пунктів у трикутники, що утворені пунктами мереж вищих класів або розрядів.
|
|
|
Кожен пункт тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів слід визначати із трикутників, в яких вимірюються всі кути. Засічками з кількістю напрямків не менше трьох визначаються тільки місцеві предмети, що недоступні для спостереження.
Суцільна мережа тріангуляції повинна опиратися не менш ніж на три вихідних геодезичних пункти і на дві вихідні сторони.
Ланцюг трикутників повинен опиратися на два вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони, що прилягають до пунктів. Вихідними можуть бути сторони полігонометрії, трилатерації або тріангуляції вищих класів, а також сторони розрядної тріангуляції, яка будується за умови, що довжини їх не коротші 1 км.
Якщо віддаль між пунктами тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів, які належать різним побудовам, буде в мережі 4 класу менше 3 км, 1 розряду менше 2 км, 2 розряду менше 1,5 км, то повинен бути передбачений їх зв'язок.
Кути в тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів вимірюють круговими прийомами теодолітами точністю 2'' та 5''.
Кількість прийомів, яка залежить від розряду мережі і типу теодоліта.
|
|
|
Прийоми, що не задовольняють установлених допусків, повторюють на тих же установках лімба.
При вимірюванні кутів у тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів на (вихідних) пунктах у програму вимірювань треба включити один-два напрямки вихідної мережі.
Якщо на пункті більше семи напрямків або якщо через погану видимість немає можливості виконати спостереження всіх напрямків в одній групі, дозволяється виконувати спостереження в двох і більше групах з одним загальним напрямком.
Висотну прив'язку центрів тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів проводять нівелюванням IV класу або технічним нівелюванням.
При відсутності пунктів державної геодезичної мережі для обґрунтування топографічних зйомок будують самостійні
мережі тріангуляції 1-2 розрядів з умовою, що площа зйомки в масштабі 1:5000 не перевищує 500 км2 або в масштабі 1:2000 – 100 км2. При цьому довжина вихідної (базисної) сторони повинна бути не меншою, ніж 1 км.
Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 459; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!