Українська звернена мова у контексті теорі функціональної граматики
Серед координальних ознак сучасної лінгвістики є:
1. Функціоналізм( функціональний підхід) – кожне мовне явище розгляд з точки зору функції, яку воно виконує. Функц граматика почала розвивя активно з сер 20 ст, але зародки були раніше(Потебня)
2.Антропоцентрічність – розглядє яким чином це явище бере участь у мовленні.
3. Системність (системний підхід) – розглядає мовне явище як систему. Звернене мовлення – 2 складники: адресат+дія. До якої спонукаємо.
У рамках функц граматики звернена мова розгляд з точки зору функцій, які вона виконує у мові. Основною частиною зверненої мови є звертання. Функції звертання: називати, спонукати, адресувати…
В укр.. мові звертання виконують такі функції:
1.директично-контактивна(вказівно-контактивна)- викон. Займенники ти, ви. Не називають особу, а тільки вказують не неї.
2.Номінативно – контрактивна - виконують іменники-звертання, які не дають характеристику, тобто не містять у своїй семантиці додаткових повідомлень. Реалізовуються тільки тоді, коли зрозуміло до кого звертаються( юначе)
3. Номінативно – вирізняльна- властива тим звертанням, коли адресант хоче вирізнити одного з кількох можливих адресатів.
4.Номінативно- ідентифікувальна – найтиповіший випадок реалізації цієї функції – спочатку вживається займенник ти, твоя, твою, а після іменник( запросити вас, Марія Іванівна
5.Соціально-регулювальна – використовуючи то чи інше звертання мовець пропанує тип контакту, розпреділяючи ролі, вказуючи хто старший, то молодший и т.д. (Дочко, земляче…)
|
|
|
6. Спонукальна – звертання спонукає когось до дії.
7 Етикетна – притаманна тим звертанням, які встановлені етикетом.( товарищу, громадянин, добродій)
8.Оцінно-характеризувальна
9.Власне- контактна – викон-ся займ Я,Ти
Історія створення Кримської спілки письменників України. Образ рідної землі у творчості письменників-земляків. Літературний доробок Данила Кононенка.
У нові часи одним з перших серед національно-демократичних організацій в Україні стало Всеукраїнське Товариство української мови ТУМ), що виникло в 1989 році. Його осередки почали створюватись в більшості областей України.
Того ж 1989 року такі організації стали з’являтися і в Криму, а найбільш діяльними серед них були ТУМи в Севастополі, Керчі та Євпаторії. Першими фундаторами та організаторами їх роботи зарекомендували себе відомі діячі українського руху в Криму Анатолій Свідзинський, Сергій Савченко, Маргарита Жуйкова, Павло Власенко, бізнесмен Юрій Колесников та інші.
До активної діяльності в ТУМі долучилося і тоді ще Кримське обласне відділення спілки письменників України, а його тодішній керівник поет Данило Кононенко на всекримських зборах активу був обраний першим головою Кримського Товариства української мови. В своїй роботі він спирався на широку підтримку викладачів українського відділення філологічного факультету Сімферопольського державного університету: Петра Киричка, Ганну Богуцьку, Олександра Губаря, Катерини Саливон, Валентини Власенко, Галини Пашківської, Михайла Вишняка та інших, а також на широкий учительський актив – перш за все викладачів – україністів кримських шкіл.
|
|
|
Данила Кононенко(1 січня 1942 р) в с. Ребедайлівка Кам'янського району Черкаської області в родині колгоспника. Закінчив середню школу в Кам'янціДругою батьківщиною для Д. Кононенка став Крим. Тут закінчив службу в армії. Дістав вищу освіту в Сімферопольському педінституті (тепер він став університетом). Сформувався як письменник. Ось уже понад тридцять років він мешкає в Сімферополі, працюючи на ниві української літератури.
1972 р. - перша збірка віршів "Джерело", яка засвідчила, що в поезії з'явилася непересічна творча індивідуальність. Тяжить до життєвої правдивості, щирості і простоти вислову. Йому чужа манірність, надуманість та штучна ускладненість асоціативності образів. Засоби пісенності, живої розмовності надають його віршам своєрідного колориту. Виразна емоційна гама збірки. Вона обнімає гостро драматичні, сумовиті сплески, тиху задуму та замилування білим світом. Мотив воєнного лихоліття, яке довелося поетові зазнати іще в ранньому дитинстві. Драматизм і трагізм людської долі, обпаленої смертоносним виром війни, що передав з великим ліричним напруженням і проникливістю.
|
|
|
Наступні збірки "На весняному березі" (1979), "Квітучих соняхів оркестр" (1982), "З любові й добра" (1989) засвідчили творче змужніння поета. Пафос поезії Д. Кононенка дуже точно висловила талановитий критик Лада Федоровська: "душі неприспані тривоги". Над усіма збірками можна було б поставити епіграфом слова самого поета:
Мені встократ сьогодні не байдуже,
Що буде завтра на моїй землі.
Тривоги поета - це тривоги часу. Проблеми війни і миру, екології, моралі та етики, зростання національної свідомості, розвитку націо-нальної української культури, мови, державності суверенної України. Його прояви духовної розхлябаності, безвідповідальності деякої частини сучасників у ставленні до природи; зростаючий на очах дефіцит моральних цінностей.
|
|
|
Наскрізною темою лірики Д. Кононенка є кримська тема. Часто в романтичному ореолі відтворює образ Криму, який постає перед читачем сонцеликим, осяяним радістю. Повертаючи погляд в історичне "колись" Криму, поет створює картини та образи далекої героїчної козаччини, а слова автора віддає повівом народних дум.
Хвилюють вірші Д. Кононенка про кохання. Воно у ліриці нашого поета - щасливе, втілення звершених мрій. Звідси глибока сповідальність його інтимної лірики. Коли він пише про щастя, котре огортає душу, то йому підкоряються сонет і тріолет, октави і чотирирядкові та трирядкові ліричні мініатюри.
Д. Кононенко упорядкував і написав передмову до книжки "Люблю тебе, мій Крим", у якій зібрано кращі твори українських поетів про Крим. Разом з місцевими композиторами створив близько 20 пісень, серед яких найбільш відомі "Земле моя кримська", "Вік Україну люби", "Село моє" та інші. Поет віддає багато сил вихованню літературної зміни, систематично проводячи конкурси початкуючих авторів.
Д. Кононенко - один з організаторів Товариства української мови в Криму, був першим його головою. Один з фундаторів першої і поки що єдиної української газети в Криму "Кримська світлиця", очолює в ній відділ літератури та мистецтва. Член ради Національної Спілки письменників України, заступник голови Кримського республіканського товариства "Україна", член правління Всекримського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Один з найактивніших перекладачів з літератур народів колишнього Радянського Союзу. Особливо багато перекладів він дав з кримськотатарської поезії. Палкий поборник української державності. За внесок у відродження української культури в Криму голова Кримської ради республіканської організації Національної Спілки письменників України
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!