Літературний розвиток. Літературні напрямки Х VI – XIX ст.
З 2 пол 16 по 2 пол 19ст набувають розвитку 6 великих літ-их напрямів: барокко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і натуралізм. Охопили не лише літ-ну сферу, а й поширилися на інші види мистецтва. Літ-і напрями 16—19 ст слід розглядати як категорії не стільки оціночні, скільки понятійні.
Аналізуючи різноманітні і суперечливі явища літ-го розвитку, необх вбачати творчу особистість митця. Не письменник для напряму, а напрям для письменника. Категорія літ напряму служить систематизації історії літ-ри. Але в центрі цієї історії завжди перебуває особистість письменника.
Бароко XVII—XVIII ст., який прийшов на зміну Відродженню, не був його запереченням - синтезувало мистецтво готики й ренессансу. Риси Бароко: посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів; - мінливість, поліфонічність, ускладнена форма; - тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму; - прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору; - трагічна напруженість і трагічне світосприймання; - настрої песимізму, скепсису, розчарування.
Укр б. виникло у першій чверті XVII ст. і розвив протягом двох віків в усіх жанрах тодішньої літри, зокрема в проповідях І. Галятовського, А. Радивиловського, в поезії Л. Барановича, І. Величковського, Г. Сковороди та інших. Серед найоригінальніших творів укр бароко виділяють «віршові іграшки»: акростих (коли початкові літери кожного рядка утворювали ім'я автора) і мезостих (коли потрібні слова складалися з літер, що знаходилися посередині вірша), кабалістичні вірші (числове значення слов'янської абетки давало можливість підрахувати рік написання твору), фігурні вірші (друкувались у формі серця, хреста, яйця тощо), «раки літеральні» І. Величковського — вірші, рядки яких можна читати однаково як справа наліво, так і зліва направо тощо.
|
|
|
Класицизм уперше з'явився в італкультурі XVI ст., найбільшого розквіту досяг у Франції XVII-ст. характерно: орієнтація на античну літру, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним; підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і, в першу чергу. У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, К. спирався і на філософію раціоналізму.
Риси класицизму: - раціоналізм; наслідування зразків античного мистецтва; нормативність, встановлення вічних та непорушних правил і законів (для драматургії; - це закон «трьох єдностей» (дії, часу й місця); обов'язкове дотримання канонічних правил написання творів (зображення героя тільки при виконанні державного обов'язку, різкий поділ дійових осіб на позитивних та негативних, суворе дотримання пропорційності всіх частин твору, стрункість композиції тощо); у галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистоти, ідеалом була мова афористична, понятійна, яка відповідала б засадам теорії трьох стилів; -аристократизм, орієнтування на вимоги, смаки вищої-суспільної верстви; - встановлення ієрархії жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні; поділ жанрів на «серйозні», «високі» (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія) та «низькі», «розважальні» (травестійна поема, комедія, байка, епіграма).
|
|
|
Класицисти вважали, що призначення літри —виховувати людину, але не шляхом читання моралей чи нотацій, а насолодою, яку-мусить давати мистецтво.
Розвиткові К. в Укр не сприяли ні політичні, ні загальнокультурні умови. Поширення набули переважно тільки «низькі» жанри — травестійна поема, комедія, байка. Представники укр класицизму — І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, П, Білецький-Носенко та ін.
Сентименталізм др половина XVIII- ХІХ ст. - прагнення, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. С. дістав свою назву від роману анг письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії». С. відкидає класицистичний поділ жанрів на «високі» і «низькі», усі вони стають рівноправними. Письменники-сентименталісти відкрили здатність простої людини, не зіпсованої цивілізацією, передовсім ідеалізованого селянина, до тонких чуттєвих переживань.
|
|
|
Риси сентименталізму.: - відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення; - позитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства; підвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповість; - мальовничі сільські пейзажі; - розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу; - інтенсивне використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 153; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!