Доба нової державності української мови.
Державна мова – це не тільки мова Держави: чиновників, можновладців, політиків та ін. Це, насамперед, мова люду, який населяє цю державу, яка покликана охороняти його інтереси і задовольняти культурні запити.
Література як вид мистецтва. Основні етапи історичного становлення літератури. Види літературно-художньої творчості.
Усі існуючі види мистецтва прийнято умовно поділяти на 3 типи : 1 - група просторових видів мистецтв ( живопис, скульптура та архітектура )- предмети, які в них зображені, сприймаються нами у їхньому просторово-статичному вигляді, тобто як розміщені в непорушному просторі .
2 - група часових мистецтв (музика, співи, танці, пантомімія і літ-ра) - подають свій предмет у русі, у динамічному розвиткові, що відбувається протягом певного часу.
3 - синтетичне мистецтво(театр і кіно), яке поєднує в цілісній формі вираження елементи як просторових, так і часових мистецтв, зокрема літ-у, музику, пантоміму, живопис декоративного оформлення. За матеріальними ознаками - література як мистецтво слова, у порівнянні, зі скульптурою-мистецтвом каменю, живописом — мистецтвом фарби.
Слово — найбільш гнучкий матеріал, тому, що засобами словесної передачі виявляється можливим частково відтворювати зображувальну специфіку майже кожного виду мистецтва. Слово — єдиний з матеріалів мистецтва, що зображує людську мову. Популярність літ-и, яка зростала в усі епохи розвитку мистецтва, засвідчила, що словесне мистецтво ні в чому не поступається перед живописом та скульптурним зображенням і багато в чому перевершує їх. Теоретично ці переваги були обґрунтовані Г. Лессінгом, Г.Гегелем. Значний внесок у розробку теорії словесного мистецтва зробили рос критики 19 ст В. Бєлінський та М. Чернишевський. З укр літературознавців - М. Костомаров, О. Потебня та І. Франко.
|
|
|
У процесі істор становлення як мистецтва слова літ-ра проходить 2 етапи: 1- умовно можна пов'язати з періодом панування поезії, спочатку у фольклорній (колективно-авторській), у літ-ій (індивід-авторській) формі. 2 — прози, або літ-и у власному розумінні цього слова.
ФОЛЬКЛОРНА ПОЕЗІЯ - істор розвинений тип словесної творчості, який має віршовану форму мовлення. Фольклор - особливий тип усної (не фіксованої на письмі чи друком) поетичної творчості, авторство якої, визначається не індивідуально, а вбирає в себе поняття колективно-творчого підходу, автором яких вважається весь народ. Тісний зв'язок форм його худ мислення з побутовими (робітничий побут, звичаї, обряди), історичними (емоційна реакція народу на визначні для життя країни події), культурними (уявлення про етичні, релігійно-етичні, естетичні норми й цінності) традиціями та етапами формування нац суспільної свідомості.
|
|
|
Проза -тип словесно-художньої творчості, який протиставляється поезії як мові віршового типу. Проза, таким чином, — це невіршована мова, тобто мова, що не має чітко окреслених форм ритмічної організації, які розбивають мовленнєвий потік на однотипні словесні відрізки, інтонаційно виокремлені сильними паузами. Прозою в XIX столітті часто називали будь-які невіршові твори, у тому числі й нехудожні.
Так, у Європі перехід до прози чітко намітився в ранній період Відродження, у своєрідну епоху новели. Проте вслід за тим знову відбувається наступ поезії, яка відтісняє прозу на другорядне місце (поезія високого Відродження та класицизму). Справжня перемога прози й літератури у власному розумінні настає тільки в період остаточного формування роману.
Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури.
Інноваційне навчання пропонує нові форми проведення уроків, а саме: уроки-семінари, заліки, диспути, екскурсії, конференції, уроки-ігри, уроки-подорожі. Великого значення у навчанні слід надавати проблемності, яка створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює і розвиває у них навички самостійного набуття знань. Суть проблемного навчання полягає в тому, що перед учнем ставляться завдання, розв'язання яких вимагає від них не просто запам'ятати суму фактів, а дослідити, розглянути їх у зв'язках з іншими фактами, користуючись при цьому різними способами й прийомами опрацювання матеріалу. Матеріал з української мови та літератури дає змогу під час опрацювання більшості тем створювати проблемні ситуації на різних етапах навчання: під час засвоєння нових знань, систематизації та узагальнення їх, у процесі вироблення вмінь і навичок, застосуванні знань на практиці.
|
|
|
Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. У процесі викладання рідної мови та літератури для цього є сприятливі умови. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, російською мовою і світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографією та іншими науками сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови і літератури. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історії необхідні під час вивчення літератури;на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуємось грамзаписом. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності учнів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір.
|
|
|
Найважливішим на уроці української літератури є співробітництво, співпраця, безпосереднє спілкування вчителя з учнями! Тому й доцільно на уроках літератури використовувати такий інтерактивний метод як командний пошук інформації або, так званий, пошук інформації в малій групі. На уроках мови та літератури доцільно використовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагу школярів, розвиває творчий пошук. А це, в свою чергу, забезпечує краще засвоєння виучуваного матеріалу. Розвивають творчу активність школярів вправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом, збагачують лексичний запас. Актуалізації розумової діяльності сприяють також тестові завдання з мови і літератури, які може скласти сам вчитель або залучити до цього сильніших учнів; доцільним є використання лінгвістичних ігор, мовних загадок, шарад, чайнвордів. Активізують пізнавальну і розумову діяльність учнів і уроки розвитку зв'язного мовлення, які є плановими на уроках мови і літератури у всіх класах; уроки позакласного читання, уроки по ознайомленню учнів з літературою рідного краю. Програма з рідної мови орієнтує учителя-словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і мисленням. Відповідно, в першу чергу уроки розвитку зв’язного мовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвитку їхніх творчих здібностей. Та вчитель може сам виявити й розвивати письменницький талант учнів, практикувати вправи на удосконалення творчих умінь школярів, бо більшість дітей уже в ранньому віці пробують самостійно написати свій перший твір. Для активізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу до навчального предмету та любові до рідного слова практикую цікаві матеріали з мовознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки, кросворди.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 6
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!