Народні депутати України не можуть бути без згоди Верхов ної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, зат римані чи заарештовані. 43 страница



345

Конституція України

Розділ Ш. Стаття 70

 

Конституція України закріплює тільки основи нормативно-правового регулювання головних форм безпосередньої демократії – виборів та референдумів. Більш докладно вони регламентуються у чинному законодавстві про вибори та референдуми.

Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом не дієздатними.

Коментована стаття встановлює критерії володіння громадянином України активним виборчим правом.

Конституція і законодавство України чітко визначають коло суб'єктів, які мають право брати участь у виборах, всеукраїнських та місцевих референдумах. Згідно з ст. 70 Основного Закону таким правом володіють тільки громадяни України, якщо вони досягли 18-річного віку і є дієздатними. Таким чином, не всі, хто проживає на території України, володіють активним (правом обирати) і пасивним (бути обраним) виборчим правом і правом брати участь у референдумах. Це право належить тільки дієздатним громадянам. Відповідно до Закону України «Про громадянство України» громадянами України є особи, які мають правовий зв'язок з Українською державою, що виражається в їх взаємних правах і обов'язках. Вимога належності до громадянства України для участі у виборах і референдумах пов'язана з тим, що виборче право, право брати участь у всеукраїнських референдумах – це найважливіші форми участі громадян в управлінні державними справами. Відповідно це право є одним із основоположних політичних прав громадян України. Тому іноземці, особи без громадянства, які проживають на території України, не наділяються виборчим правом, а також правом участі у референдумах. Документом, який підтверджує громадянство виборця, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; військовий квиток для військовослужбовців строкової служби.

346

Право брати участь у виборах і референдумах громадяни Ук-оаїни мають незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Будь-які прямі або непрямі привілеї чи обмеження виборчих прав громадян України за зазначеними ознаками забороняються. Заборону на привілеї та обмеження цих прав громадян обумовлено особливостями України як держави з багатонаціональним складом населення, громадяни котрої користуються різними мовами та належать до різних релігійних конфесій тощо.

Конституція і законодавство України встановлюють мінімум цензів і обмежень щодо права громадян на участь у виборах і референдумах. У багатьох країнах, в тому числі з сталими демократичними традиціями, встановлюється ценз осілості, закріплюється, що не мають права обирати особи, засуджені за вчинення злочину, поки вони відбувають покарання, а в деяких країнах як захід міри судового покарання передбачено навіть позбавлення права участі у виборах протягом відповідного строку.

Для того щоб громадянин України мав право стати суб'єктом виборчих правовідносин і брати участь у референдумах, він повинен досягти 18 років і бути дієздатним. Ніяких інших цензів Конституція України не містить. Це стосується і тривалості проживання (цензу осідлості), і освіти (цензу освіти), матеріального стану громадянина тощо. Володіючи активним виборчим правом, громадянин має право брати участь як виборець в загальнонаціональних і місцевих виборах, референдумах. Закріплення в Основному Законі положення про те, що активним виборчим правом згідно з ч. 1 ст. 70 Конституції України наділяються громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років, зумовлюється тим, що саме з настанням зазначеного віку чинне законодавство України (зокрема Цивільний кодекс України) пов'язує набуття особою певної дієздатності. Такий вік вважається законодавцем достатнім для того, щоб особа могла приймати обгрунтовані рішення, свідомо брати участь у голосуванні. У більшості країн світу громадянин набуває активного виборчого права по Досягненні вісімнадцятирічного віку. Але в деяких країнах введено знижений віковий ценз (16 років – в Ірані, Бразилії, на Кубі), іноді підвищений (20 років – в Японії, 21 рік – в Танзанії).

347

Конституція України

Розділ ///. Стаття 71

 

Крім вікового цензу, в Україні при проведені виборів існує ценз дієздатності, оскільки згідно з ч. 2 ст. 70 Конституції України не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Недієздатним визнається громадянин, який внаслідок психічної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Визнати громадянина недієздатним і тим самим позбавити його виборчого права може лише суд на підставі ретельного вивчення медичного висновку. Процедура визнання громадянина недієздатним встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Громадянина України може бути поновлено в дієздатності у разі видужання або значного поліпшення здоров'я за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи. Рішення суду про поновлення громадянина в дієздатності є підставою для включення його як до загального списку виборців, так і до списку виборців по відповідній виборчій дільниці. Вимога Конституції України про визнання громадянина недієздатним тільки в судовому порядку спрямована на зміцнення гарантій виборчих прав громадян.

Конституція України, виборче законодавство, законодавство про референдуми не передбачають інших виборчих цензів для реалізації активного виборчого права. Зокрема, мають право голосу громадяни, які перебувають в місцях позбавлення волі за вироком суду, а також заарештовані за підозрою в учиненні злочину. В зв'язку з цим Конституційний Суд України в Рішенні по справі про вибори народних депутатів України від 26 лютого 1998 р. визнав таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним, положення Закону України від 24 вересня 1997 р. «Про вибори народних депутатів України», згідно з яким здійснення виборчого права зупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, – на час перебування в цих місцях. Це положення Закону суперечить ч. 2 ст. 70 Конституції України, згідно з якою не мають право голосу тільки ті громадяни, які визнані судом недієздатними. Конституція України не передбачає тимчасового призупинення виборчих прав громадян. Це суперечить і ч. 1 ст. 64 Конституції України, згідно з якою конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до ч. З ст. 32 Конституції Російської Федерації не мають права обирати і бути обраними громадяни, визнані су-348

м недієздатними, а також ті, хто утримується в місцях позбавлення волі за вироком суду, тобто в Росії це питання вирішується по-іншому.

Відповідно до ст. 64 Конституції України окремі обмеження виборчих прав громадян можуть бути встановлені в умовах воєнного або надзвичайного стану. При цьому має бути зазначено строк дії цих обмежень. Так, згідно з ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану забороняються проведення виборів до Верховної Ради України. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» забороняються в умовах надзвичайного стану зміна виборчих законів та проведення виборів до парламенту України.

Право голосу на виборах і референдумах громадян України є багатогранним, багатоаспектним, не обмежується тільки правом на голосування, а проявляється також через участь у передвиборчій агітації, здійсненні пожертвувань до особистих виборчих фондів кандидатів, спостереженні за проведенням виборів та в інших заходах у порядку, визначеному законодавством України. Право громадян брати участь у референдумах включає не тільки право на голосування, а й право щодо збирання підписів на вимогу проведення референдуму з відповідного питання, ознайомлення зі списками виборців, оскарження неточностей або помилок у списках громадян, які мають право брати участь у референдумі. Чинне законодавство про вибори і референдуми спрямоване на всебічне забезпечення гарантій виборчих прав громадян.

Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі за гального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо сування, .; Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Коментовану статтю присвячено закріпленню принципів виборчого права.

Вибори як найважливіший інститут безпосередньої демократії і головна форма вираження волі народу, його участі у політичному процесі і як спосіб формування представницьких органів влади

349

Конституція України

Розділ Ш. Стаття 71

 

проводяться за певними принципами. Конституція України як так закріплює загальне , рівне і пряме виборче право при таємном\ голосуванні. Тільки за таких умов можливе справжнє волевиявлення громадян. Закріплення цих принципів на конституційного рівні означає, що всі вибори в Україні повинні проводитися відповідності з ними, а їх порушення є підставою для визнанняі проведених виборів нелегітимними. Згідно із загальновизнаними! міжнародно-правовими стандартами легітимна державна влад; має базуватися на справжніх, вільних, справедливих виборах, .„w проводяться регулярно на основі загального, рівного права і таємного голосування. У виборчих законах можуть встановлюватися й інші принципи, крім тих, що містяться в Конституції України. Це, зокрема, принципи гласності, альтернативності, відкритості виборів, свободи агітації тощо.

Принцип загального виборчого права означає, що активним виборчим правом володіють усі громадяни, які на день голосування досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних недієздатними у судовому порядку. При цьому забороняються будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального і майнового стану, і расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять.

Право громадян України бути обраними, тобто пасивне виборче право, має свою специфіку залежно від виду виборів і додаткових умов, насамперед від досягнення відповідного віку, а також строку проживання на відповідній території. Так, народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути включений у виборчий список, висунутий в одномандатному окрузі, і обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Таким чином, щодо претендента на посаду глави держави встановлено чотири цензи: наявність громадянства, ценз осілості, віковий ценз і мовний ценз. Відносно народних депутатів відсутній мовний ценз. Депу-350

татам сільської, селищної і міської ради може бути обраний громадянин України, який досяг 18 років і має право голосу.

Принцип рівного виборчого права означає, що підстави для участі громадян у виборах повинні бути рівними і забезпечуватися при реалізації як активного, так і пасивного виборчого права. Щодо активного виборчого права це означає, що кожний виборець має рівну (однакову) кількість голосів при голосуванні, а також має право на рівне з іншими виборцями представництво в законодавчих (представницьких) органах влади і виборчих органах місцевого самоврядування. Так, відносно виборів до Верховної Ради України рівне виборче право громадян забезпечується: наявністю у кожного виборця однакової кількості голосів – по одному голосу в одномандатному та багатомандатному виборчих округах; рівними можливостями громадян балотуватися на виборах; утворенням одномандатних виборчих округів з приблизно рівною кількістю виборців, що гарантує єдину норму представництва; рівним захистом, у тому числі в судовому порядку, як активного, так і пасивного виборчого права громадян України. Всі кандидати в депутати повинні мати рівні права і нести рівні обов'язки на всіх стадіях виборчого процесу. Зокрема, вони повинні мати рівні можливості при проведенні передвиборчої агітації і створенні виборчих фондів, бути рівними перед судом і законом. Для всіх кандидатів у депутати встановлюються однакові строки висування і реєстрації.

Пряме виборче право означає, що громадянин голосує на виборах в Україні за або проти кандидата (списків кандидатів) безпосередньо. Прямі вибори дають можливість установити прямий зв'язок між виборцями і депутатами. Непряме виборче право передбачає, що виборець бере участь лише в обранні членів виборчої колегії чи будь-якого іншого органу, який обирає вже депутатів відповідного представницького органу. Демократизм прямих виборів полягає в тому, що немає ніяких проміжних інстанцій між виборцями та кандидатами в депутати, тобто виборець голосує безпосередньо за кандидата в депутати. При непрямих виборах воля виборця опосередковується обраними особами (органом) – виборщиками (колегією виборщиків). Наприклад, виборці в США обирають виборщиків, а останні – Президента США. Міжнародно-правові стандарти не обмежують можливість застосування непрямих виборів. У деяких ситуаціях вони є до-

351

Конституція України

Розділ ПІ. Стаття ТІ

 

цільними, але вважається, що вони менш демократичні, ніж прямі вибори. Згідно з Конституцією України на основі прямих виборів проходять вибори народних депутатів України, депутатів Автономної Республіки Крим, Президента України, депутатів сільських, селищних і місцевих рад та 'їх голів.

Принцип таємного голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців заборонений у процесі голосування в будь-якій формі, будь-якими суб'єктами і будь-якими засобами. Такий контроль може бути як державним, так і недержавним, тобто з боку політичних партій, інших суб'єктів виборчого процесу, і спрямований на недопущення фальсифікації результатів виборів. Для недопущення такого контролю в поточному виборчому законодавстві встановлюються заходи і процедури для забезпечення таємниці голосування: кожний виборець голосує особисто, і голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу іншим особам забороняється; голосування повинно проводитися у відведених відповідних приміщеннях, в яких у достатній кількості повинні бути обладнані кабіни (кімнати) для таємного голосування; виборчий бюлетень повинен мати таку форму, яка б виключала можливість установити особу виборця, який його заповняв; бюлетені для голосування повинні заповнюватися виборцем у кабіні (кімнаті) для таємного голосування. При цьому під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб. У випадках, коли виборець унаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, він має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншої особи, крім членів виборчої комісії, кандидатів удепутати, їх довірених осіб, уповноважених осіб політичних партій (блоків), офіційних спостерігачів. Якщо голосування осіб, які за станом здоров'я не можуть прибути до приміщення для голосування, і відповідно їх голосування відбувається за межами спеціально відведених приміщень, то законодавством чітко врегульовано процедуру такого голосування, яка б виключала можливість порушення таємниці голосування або ж спотворювала волевиявлення виборців.

Виборчі бюлетені видаються виборцям, що включені у списки виборців, при пред'явленні паспорта або іншого документа, який посвідчує особу. Виборець не має права передавати свій виборчий бюлетень іншим особам. Отримання незаповненого виборчого бюлетеня від інших осіб, заохочення або змушення ви-352

бориів до передачі бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або в інший спосіб забороняється.

Реалізація принципу таємного голосування забезпечується також встановленням кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, визначеному законом. Особа притягається до відповідного виду відповідальності, якщо вона: перешкоджає шляхом насильства, обману, погроз чи в інший спосіб вільному здійсненню громадянами України права обирати і бути обраними; використовує своє посадове або службове становище з метою бути обраним депутатом; вчасно не склала списки виборців чи не уточнила відомості, що повинні містити ці списки; поширює завідомо неправдиві відомості про кандидатів у депутати або здійснює інші дії, що принижують честь і гідність кандидатів у депутати; перешкоджає здійснювати передвиборну агітацію чи встановлені правила ведення передвиборної агітації; порушує встановлений законом порядок фінансування виборчого процесу; перешкоджає чи втручається в роботу виборчих комісій або в діяльність членів виборчих комісій, пов'язану з виконанням ними своїх повноважень; перешкоджає голосуванню на виборчих дільницях; порушує таємницю голосування; примушує виборців голосувати всупереч їх волевиявленню; вчинила підлог виборчих документів, приписку, здійснила явно неправомірний підрахунок голосів виборців або неправильно встановила результати виборів тощо.

Закріплення в частині другій коментованої статті положення про те, що виборцям гарантується вільне волевиявлення, означає, що виборцям повинні бути забезпечені належні умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Відповідно застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи якихось інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборців, забороняється. Цей принцип полягає в тому, що громадяни України беруть участь У виборах добровільно, без будь-якого примусу чи насильства. Кожний виборець на свій розсуд вирішує, брати йому участь у виборчому процесі чи ні, голосувати за відповідного кандидата в Депутати або голосувати проти всіх кандидатів. Кожний виборець голосує неупереджено, на основі власних переконань і поглядів. Принцип вільних виборів виключає існування юридичного обов'язку виборців брати участь у голосуванні. В деяких країнах світу такий обов'язок встановлено законодавчо і в разі його по-

353

23 3472

Конституція України

Розділ Ш. Статті 72, 73

 

рушення до громадянина застосовуються санкції. Не є порушенням принципу вільних виборів заходи з передвиборної агітації які спрямовані на інформування виборців про існуючі погляди' платформи суб'єктів виборчого процесу – кандидатів у депутати, політичних партій (блоків). Принцип вільних виборів забороняє будь-яке переслідування громадянина за ухилення від участі у голосуванні, якими б причинами воно не було викликане.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 107; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!