РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕТИН СУЧАСНИХ І ТРАДИЦІЙНИХ
МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ВИВЧЕННЯ
ТВОРЧОСТІ РОБЕРТА ТРЕТЬЯКОВА У ШКОЛІ
Лiтературна освітa основана на державних документах, якi становлять нормативну базу викладання української лiтератури в школi: Конституцiї України, Законах України «Про oсвіту», «Про загальну середню освіту», положення яких конкретизовано в Нацiональнiй доктринi розвитку oсвіти України в XXI ст., Державному стандартi базової i повної середньої освiти. Держава стандартизує змiст освiти, критерiї оцiнювання учнiвських знань. На реалiзацiю освiтньо-виховних завдань спрямованi шкiльнi програми з української лiтератури [30, с. 94].
Програма з української літератури для середньої школи – нормативний документ, який містить мету, завдання і змiст навчання української літератури, а також вимоги до літературної компетенції учня.
Програми складають oкремi автори або їх колективи. Як правило, цю функцiю виконує Iнститут педагогiки НАПН України, Iнститут лiтератури НАН України, Київський нацiональний унiверситет або iнший авторитетний заклад. Документ набуває чинностi пiсля розгляду i схвалення Miністерством освiти i науки, молодi та спорту України.
Лiтературна oсвітa є важливим чинником формування юних громадян України, якi мають бути освiченими, патрiотичними i культурними особистостями. Мета навчання української лiтератури в середнiй школi –формування лiтературної компетентностi (знань, умiнь i навичок) та патрiотизму, вихованiсть учнiв, їхнiй особистiсний розвиток.
|
|
|
Система завдань, що постають перед учителем, є цiлiсною, взаємопов’язаною, тому їх слiд реалiзовувати в комплексi. У конкретнiй навчальнiй ситуацiї провiдним стає певне завдання, проте у результатi навчально-виховного процесу на уроках та в позакласнiй лiтературнiй роботi їх необхiдно виконати [30, с. 221].
До завдань шкiльного курсу української лiтератури, якi мають виконати вчитель i учнi в спiльній дiяльностi, на думку Б. Степанишина, належать:
– формування уявлення про видатних письменників як культурних дiячiв, що мають творчi iндивiдуальностi та життєвi долi;
– особистiсне ознайомлення учня з високохудожнiми творами нацiональної лiтератури, самостiйне прочитання текстів;
– осмислення школярем творів суголосно власному iснуванню, сучаснiй iсторичній епосi та лiтературознавчiй науцi;
– засвоєння певної теоретико-лiтературної термінoсистеми, необхідної для шкiльного компетентного аналiзу художнiх творів;
– розумiння iсторичних i стильових закономiрностей розвитку українського письменства;
– формування патрiотизму i духовних цiнностей, екзистенцiйний розвиток особистостi учня шляхом здiйснення власного вибору пiд час iнтерпретацiї художнього тексту;
|
|
|
– вироблення школярем власного естетичного смаку на основiширокої лiтературної ерудицiї та культури;
– розвиток монологiчного та дiалогічного, усного й писемного мовлення, творчих здiбностей;
– прищеплення загальногуманiтарних умiнь i навичок (пошук джерел iнформації, їх опрацювання, концептуальний i доказовий виклад власного розмислу тощо);
– усвiдомлення ролi лiтератури в життi нації та її взаємозв’язкiв з iншими галузями української культури, а також iз зарубiжним письменством [30, с. 225].
Г. Токмань пише, що завдання лiтературної освiти конкретизують поставлену мету. Вони спрямованi на реалiзацiю складникiв шкiльного навчального предмета «Українська лiтература», до яких належать: художнiй текст, прочитання якого вiдбувається на уроцi або у процесi виконання домашнього завдання; шкiльне лiтературознавство (вiдомостi з науки про лiтературу, залученi до шкiльного курсу: конкретика iнформацiї про письменника та його твори, теоретико-лiтературнi засади розумiння лiтератури, методи лiтературознавчого аналiзу художнього тексту) [32, с. 185].
У процесi реалiзацiї виховний потенцiал бiографiї письменника, художнього твору, iсторії розвитку нацiональної лiтератури потрiбно спрямовувати на розвиток iнтелектуальної та емоцiйної сфер учня, його творчих здiбностей, системи духовних цiнностей.
|
|
|
Результатом вивчення української лiтератури в школi має стати сформованiсть у молодої людини сталої потреби читати українську художню книгу. Слiд виховати внутрiшню необхiднiсть повертатися до класики для її нового сприйняття, а також викликати iнтepec до сучасного лiтературного процесу – нових творчих здобуткiв aвторів, яких вивчали в школi, i, цiкавiсть до нових iмен, що заявлять про себе яскравими художнiми полотнами. Насолода пiд час читання художнього твору, вiдчуття духовного збагачення вiд спілкування з українською книгою, пережиті в шкільнi роки, стануть основою стiйкого iнтepecy до рiдного слова.
Учитель української лiтератури виконує важливу мiсiю: він сприяє естетичному розвитку нації, екзистенцiйному (буттєво важливому) вибору особистостi, збереженню рiдної мови i культурних традицiй, формує активного читача української художньої книги [3, с. 12].
Опрацювавши методичні надбання щодо вивчення творчості шістдесятників у школі, увагу зосередимо на розробленому уроці з цікавою змістовною методикою проведення. Оскільки окремих годин на вивчення творчості Р. Третьякова у шкільній програмі не передбачено, і на позакласне читання дана тема не виноситься, то пропонуємо її розглянути в темі присвяченій вивченню творчості шістдесятників.
|
|
|
Цей урок пропонується для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою викладання у 11 класі (академічний рівень, рівень стандарту). Це урок засвоєння нових знань. Це нестандартний урок-лекція – дослідження. Завданням його є: 1) зацiкавити одинадцятикласників творчістю поетів шістдесятників, розкрити причини виникнення даного феномену, особливості діяльності; розвивати навички роботи з лiтературним твором; розвивати вміння аналізувати ліричні твори; виховувати культуру почуттів.
Обладнання, яке використовується на уроці: портрети поетів-шістдесятників, збірка віршів поетів-шістдесятників, ноутбук, екран, проектор, презентація.
Весь урок супроводжується мультимедійною презентацією, слайди якої виводяться за допомогую проектора на екран. Це допомагає дітям краще засвоїти новий матеріал, зацікаватися побаченим, краще зосереджується увага.
На дошці виведено епіграф: «…Гніву і ненависті тільки вистачає лише для того, щоб зруйнувати щось. Але ненависть не може будувати. Перетворює, оновлює і заквітчує землю тільки любов – любов до рідної землі, до людей, до праці» (В. Симоненко).
Опрацювання навчального матеріалу відбувається за допомогою пошуково-дослiдницької роботи в групах. Учнi попередньо подiленi на групи, кожна з яких мала певне випереджальне завдання. Це допомагає навчити дітей самостійності у пошуку потрібної інформації, вмінню її аналізувати. Прийом самостійного учнівського дослідження доцільно застосовувати саме при вивченні біографії. Дуже важливо, щоб учень не просто прослухав (хай і найуважніше) розповідь про життєпис письменника, а ще й сам узяв активну участь у процесі пізнання певної особистості. Тоді його знання стануть переконаннями. [30, с. 223]
Група№1 Літературознавці
Група №2. Біографи Дмитра Павличка
Виступ групи №1. Учні розкривають поняття феномену шістдесятництва, аналізують світоглядні засади шістдесятництва. Висвітлюють основні поняття з цього питання.
Далі йде виступ групи №2
Учні розкривають основні моменти життя та творчості українського письменника Роберта Третьякова.
Роберт Степанович Третьяков (26 лютого 1936 р. – 10 листопада 1996 р.) – росіянин, котрий став українським поетом. Народився в сім’ї військовослужбовця. У 1944 році родина переїжджає жити в Україну. У 1958 році закінчив факультет журналістики Київського університету. Однокурсниками Роберта Третьякова були в майбутньому плеяда прекрасних письменників: Борис Олійник, Василь Захарченко, Микола Шудря, Степан Колесник, Вадим Крищенко, Олекса Мусієнко, Валерій Гужва. Друкуватися почав 1955 року. Працював у Харкові в газетах «Ленінська зміна», «Вечірній Харків», завідував відділом поезії в журналі «Прапор» («Березіль»). Член Спілки письменників України від 1962 року. За збірку «Меридіани крізь серце» Роберт Степанович Третьяков удостоєний премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (27 січеня, 1973) (Роберт Третьяков був першим, хто отримав цю премію, її розмір становив 1 тис. карбованців). Видав збірки віршів: «Зоряність» (1961), «Палітра» (1965), «Портрети» (1967), «Поезії» (1971), «Ніжні розстані» (1972), «Мередіани крізь серце» (1975), «Осіннє скресання» (1980), «Поезії» (1986), «Тобі» (1991). Лауреат Харківської обласної премії імені Героя Радянського Союзу Олександра Зубарєва.
23 листопада 2000 року в Харкові на будинку по вулиці Скрипника, де у 1957–1996 роках жив і працював Третьяков, відкрито меморіальну дошку. Барельєф роботи скульптора Олексія Огородника відлито на кошти друзів поета.
Поезія Роберта Третьякова сповнена пафосу утвердження правди й добра як найвищих моральних цінностей, поваги до людини. Характером своєї творчості Третьяков належав у 1950-х — 1960-х роках до шістдесятників.
Після роботи в групах учні аналізують поезії Роберта Третьякова.
Після цього вчитель підводить підсумок. Потім застосовується сенкан до особистості Роберта Третьякова.
Третьяков
Романтичний, розумний.
Творить, працює, шукає.
Дорогу до серця прокладає.
Патріот.
Це потрібно для того, аби перевірити наскільки учні усвідомили, зрозуміли, опрацювали тему, завдання уроку. Складений сенкан надає вчителю яскраву картину сприйняття чи несприйняття учнями нового матеріалу.
У кінці уроку вчитель пропонує учням інтерактивну вправу «Мікрофон».
Я хочу прочитати…
Я дiзнався ...
Я знаю ...
Метод «Мікрофон» дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Отже, проаналізована нестандартна форма проведення уроку засвідчує, що до вивчення художнього доробку Роберта Третьякова потрібно підходити творчо. Велику увагу в таких уроках відведено епіграфу. Саме за допомогою епіграфа проводиться евристична бесіда. Завдяки бесіді та колективній роботі школярі емоційно налаштуваються на сприймання нового матеріалу. У ході уроку учні за допомогою слайдів занотовують найважливіші тези в свої робочі зошити. Нестандартні уроки обладнані засобами наочності: підручниками, портретами, мультимедійною презентацією. Великого значення під час проведення таких уроків набуває організація роботи в групах. Під час опрацювання навчального матеріалу в учнів формується уміння аналізувати вірші Роберта Третьякова у єдності форми і змісту.
Конспект уроку
Тема: «Шістдесятництво» як культурологічне й соціальне явище. Творчість Роберта Третьякова.
Мета: розкрити зв’язок українського дисидентського руху з явищем «шістдесятництва», дати загальну характеристику творчості поетів-шістдесятників; розвивати вміння аналізувати твори й робити висновки, дискутувати; формувати патріотичні почуття, толерантність.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: лекція-дослідження.
Обладнання: портрети поетів-шістдесятників, збірка віршів поетів-шістдесятників, ноутбук, екран, проектор, презентація.
Теорія літератури: тропи, дисидентство.
Методи і прийоми: евристичний метод (робота над текстом художнього твору), розповідь учителя, «Мікрофон», пошуково-дослiдницька робота в групах.
Внутрішньопредметні зв’язки: лірика, тропи.
Міжпредметні зв’язки: Історія України.
Література:
1. Лук’янова О. Діяльність Р. Третьякова в руслі літературного процесу 60–90-х рр. / О. Лук’янова // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Х., 2008. – Вип. 2 (54). – Ч. 1. – С. 110 – 113. – (Серія : Літературознавство).
2. Мовчан Р. Українська література:підручник для 11кл. загальноосв. навч. закл.(рівень стандарту, академічний рівень) / наук. ред. Р. Мовчан. – К.:Грамота, 2011. – С. 121–134.
3. Словник літературознавчих термінів. Вкажи який???
Хід уроку:
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми і мети уроку.
3. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
4. Робота над творами Роберта Третьякова.
5. Підведення підсумків уроку, домашнє завдання.
Учні отримують попереднью домашнє завдання, для його виконання вони визначилися у групи.
Група №1. Літературознавці.
Група №2. Біографи.
Хід уроку:
I. Організаційний момент
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!