Умови та зміст договору про надання фінансової послуги
Фінансові послуги надаються фінансовими установами та суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.
Договір про надання фінансової послуги є цивільно-правовою угодою між оферентом фінансової послуги та його клієнтом, яка містить істотні умови реашзації фінансової операції, що здійснюється на користь клієнта, визначає порядок взаємовідносин між сторонами угоди, їх права та обов'язки. Договір про надання фінансової послуги укладається у письмовій формі.
Істотними умовами договору про надання фінансової послуги є:
– назва документа;
– назва, адреса та реквізити суб 'єкта підприємницької діяльності оферента фінансової послуги;
– прізвище, ім 'я та по батькові фізичної особи, яка отримує фінансову послугу, та її адреса;
– найменування та місцезнаходження юридичної особи – споживача фінансової послуги;
– найменування фінансової операції:
– розмір фінансового активу, зазначений у грошовому вираженні, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;
– строк дії договору;
– розмір винагороди за реалізацію фінансової операції та порядок її обчислення;
– порядок зміни або припинення дії договору;
– зазначення форс-мажюрних обставин, що можуть призвести до неможливості виконання оферентом фінансових послуг своїх зобов'язань в повному обсязі або у їх частині;
– права та обов 'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
|
|
|
– інші умови за згодою сторін;
– підписи сторін.
Договір про надання фінансових послуг є публічним договором, за яким фінансова установа (суб'єкт господарювання) приймає на себе зобов'язання щодо реалізації фінансової операції на користь будь-якої особи, що звернеться до неї. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, відповідно оферент фінансових послуг не може надавати переваги одному споживачеві перед іншим, якщо інше не встановлено законодавством. Споживач фінансової послуги є вільним в укладенні договору, у виборі фінансової установи, що буде здійснювати фінансову операцію на його користь, та у визначенні умов договору.
Реалізація фінансових послуг може забезпечуватись і на основі договору, що укладений на користь третьої особи. За таким договором оферент фінансової послуги забезпечує реалізацію фінансової операції не на користь свого контрагента, а на користь особи, що визначена ним.
Договір про надання фінансової послуги укладається на визначений строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Строк дії договору визначається за домовленістю сторін. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
|
|
|
Важливою умовою договору про надання фінансової послуги є зазначення суми винагороди, що сплачується фінансовій установі (суб'єкту господарювання) за реалізацію операції на користь клієнта. Ціна послуги в договорі встановлюється за домовленістю сторін. За умови запровадження державного регулювання цін (тарифів) фінансових послуг, при розрахунку суми винагороди на користь посередника враховують граничні рівні цін, що визначені державою. Зміна ціни фінансової послуги після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Фінансова установа (суб'єкт господарювання) несе відповідальність перед клієнтом за невиконання (неналежне виконання) умов договору про надання фінансової послуги. Збитки, завдані клієнту невиконанням або неналежним виконанням договору про надання фінансової послуги, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання фінансової послуги може бути розірваний шляхом односторонньої відмови від договору; за домовленістю сторін або на підставах, визначених законодавством.
|
|
|
При укладенні договору споживач фінансової послуги має право на правдиву та достовірну інформацію щодо видів та умов реалізації фінансових операцій, має право вимагати у фінансової установи (суб'єкта господарювання) надання балансу або довідки про фінансове становище, підтверджених аудитором.
В процесі реалізації фінансових послуг суб'єкти ринку використовують такі види договорів:
– кредитний договір;
– договір банківського вкладу;
– договір лізингу;
– договір банківського рахунка;
– договір факторингу;
– договір управління майном;
– договір позики;
– договір зберігання цінностей;
– договір страхування;
– договір надання гарантії;
– договір ренти;
– договір надання поруки;
– договір комісії;
– договір купівлі-продажу фінансових активів;
– договір доручення;
– договір на депозитарне обслуговування та інші.
Основні умови договору про надання фінансової послуги, його зміст та форму фінансова установа визначає відповідно до вимог нормативно-правових актів та внутрішніх правил фінансової установи. Уповноваженими державними органами може затверджуватись типовий договір надання фінансових послуг
|
|
|
Окремі види фінансових послуг підлягають реалізації без укладення договорів. Такими видами операцій є купівля у клієнтів або продаж клієнтам валютних цінностей, банківських металів через обмінні пункти та операційні зали банків, переказ коштів без відкриття рахунка, інкасування дорожніх чеків, прийняття на інкасо пошкоджених банкнот грошових знаків тощо.
Запитання для самоконтролю:
1. Суб'єкти ринку фінансових послуг та їх види.
2. Ознаки класифікації суб'єктів ринку фінансових послуг.
3. Види оферентів фінансових послуг.
4. Емітенти фінансових активів, їх види та особливості діяльності на ринку.
5. Особливості діяльності індивідуальних та інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг.
6. Поняття фінансової установи та її види.
7. Порядок державної реєстрації фінансової установи.
8. Ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.
9. Заходи фінансової установи щодо проведення внутрішнього моніторингу фінансових операцій.
10. Фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.
11. Умови припинення діяльності фінансових установ.
12. Механізм взаємодії суб' єктів ринку фінансових послуг у процесах акумуляції та переміщення капіталу.
13. Суть та види заощаджень населення.
14. Чинники, що формують обсяги та структуру заощаджень у суспільстві.
15. Механізм перетворення заощаджень в інвестиції.
16. Характеристика намірів діяльності оферентів фінансових послуг.
17. Прямий і опосередкований дохід фінансової установи.
18. Характеристика намірів споживачів фінансових послуг.
19. Ціна фінансової послуги та чинники, що впливають на її формування.
20. Договір про надання фінансової послуги, його суть та істотні умови.
Теми рефератів, доповідей та завдань для самостійної роботи:
1. Роль та функції держави як учасника ринку фінансових послуг.
2. Інвестиційний капітал: характеристика і джерела.
3. Постачальники та споживачі інвестиційного капіталу.
4. Механізм утворення та розміщення заощаджень в економіці ринкового типу.
5. Формування ринкової ціни грошового капіталу.
6. Проблеми здійснення фінансових інвестицій в Україні.
7. Діяльність фінансових посередників щодо залучення заощаджень населення до інвестиційних процесів.
8. Принципи створення та функціонування фінансових установ.
9. Діяльність фінансових установ щодо запобіганню легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
10. Законодавче забезпечення діяльності з моніторингу фінансових операцій.
Тестові завдання:
2.1. Оберіть найбйіьш повне визначення терміну «оференти фінансових послуг»:
1) фінансові установи, що надають фінансові послуги на платній основі;
2) банківські та небанківські фінансові установи, які одержали дозвіл уповноважених державних органів на здійснення певних фінансових операцій;
3) банківські та небанківські фінансові установи, а також суб'єкти господарювання, які одержали дозвіл уповноважених державних органів на здійснення певних фінансових операцій;
4) фінансові установи та суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг.
2.2. Споживачами фінансових послуг в Україні можуть бути:
1) фінансові установи;
2) державні органи;
3) фізичні та юридичні особи;
4) всі відповіді є правильними.
2.3. За функціональною ознакою в складі учасників ринку фінансових послуг вид'їляють:
1) емітентів фінансових активів;
2) індивідуальних та інституційних інвесторів;
3) інститути інфраструктури ринку;
4) всі відповіді є правильними.
2.4. За інституцій ною ознакою в складі учасників ринку фінансових послуг
представлені:
1) кредитні спілки;
2) страхові компанії;
3) пайові та корпоративні інвестиційні фонди;
4) всі відповіді є правильними.
2.5. Наданням фінансових послуг, за умови виконання вимог законодавства, можуть займатись:
1) суб'єкти господарювання, що мають укладені агентські угоди з уповноваженими банками на відкриття пунктів обміну валюти, суб'єкти господарювання, що надають послуги з фінансового лізингу на регулярній основі;
3) суб'єкти господарювання, що систематично надають позики фінансовими активами:
4) всі відповіді є правильними.
2.6. Реалізація фінансових послуг здійснюється їх оферентом на підставі:
1) одержання відповідного дозволу (ліцензії) від уповноваженого державного органу;
2) внесення його до відповідного державного реєстру фінансових установ;
3) регулярної звітності перед уповноваженим державним органом;
4) 1-ша і 2-га відповіді є правильними.
2.7. Емітенти фінансових активів - це особи, що:
1) надають фінансові послуги, як правило, на платній основі;
2) пропонують свої заощадження на певний термін і на платній основі;
3) здійснюють випуск фінансових активів з метою залучення додаткових фінансових ресурсів;
4) користуються фінансовими послугами з метою формування фондів фінансових ресурсів.
2.8. Заощаджувані - це особи, що:
1) здійснюють випуск фінансових активів;
2) займаються розміщенням фінансових активів на ринку;
3) надають посередницькі послуги щодо розміщення заощаджень в економіці;
4) відмовляються від споживання частини поточного доходу з метою його накопичення у майбутньому.
2.9. Наміри заощаджувачів і позичальників капіталу на ринку фінансових послуг:
1) збігаються;
2) є протилежними;
3) залежать від рівня інфляції в країні;
4) залежать від стратегії економічного розвитку країни.
2.10. До інститутів інфраструктури ринку фінансових послуг належать:
1) банківські установи;
2) інвестиційні фонди;
3) фондові і валютні біржі;
4) ощадні установи контрактного типу.
2.11. Інвестиційні заощадження громадян призначені:
1) для купівлі товарів тривалого користування;
2) на непередбачений випадок і старість;
3) для вкладення у фінансові активи;
4) для поточних потреб.
2.12. Заощадження населення на непередбачений випадок та старість залучаються:
1) кредитними спілками;
2) недержавними пенсійними фондами;
3) страховиками, що надають послуги зі страхування життя;
4) 2-га і 3-тя відповіді є правильними.
2.13. Поточні заощадження громадян акумулюються на:
1) карткових банківських рахунках;
2) термінових депозитних рахунках у банках та кредитних спілках;
3) особових рахунках в недержавних пенсійних фондах;
4) всі відповіді є правильними.
2.14. Розвинута ринкова економіка характеризується:
1) обсягом заощаджень, що динамічно зростає;
2) обсягом заощаджень, що постійно зменшується;
3) різноманітною структурою заощаджень у суспільстві;
4) 1-ша і 3-тя відповіді є правильними.
2.15. Які із нижчепаведених чинників мають вплив на обсяги і структуру заощаджень у суспільстві?
1) рівень життя та величина доходів населення;
2) соціальна структура суспільства;
3) рівень інфляції в країні та стабільність національної грошової одиниці;
4) всі відповіді є правильними.
2.16. Передача коштів від заощаджувачів до позичальників за допомогою фінансових посередників вважаїтпься:
1) прямим фінансуванням;
2) опосередкованим фінансуванням;
3) внутрішнім фінансуванням;
4) зовнішнім фінансуванням.
2.17. Пропорція, в якій одиниця поточного споживання обмінюється на майбутнє споживання, це:
1) доходність нерннкових фінансових інструментів;
2) ринкова процентна ставка:
3) темп інфляції;
4) індекс інфляції.
2.18. При зростанні ціпи капіталу в країні:
1) зменшується обсяг заощаджень;
2) зростає обсяг заощаджень;
3) зростає попит на інвестиційні ресурси;
4) попит на інвестиційні ресурси залишається незмінним.
2.19. Чинниками, що впливають на ціпу фінансової послуги, є:
1) пропозиція фінансових послуг на ринку;
2) державне регулювання процесу ціноутворення на ринку фінансових послуг;
3) ступінь ризику, що виникає в процесі надання послуги;
4) всі відповіді є правильними.
2.20. Намірами фінансового посередника в процесі надання фінансової послуги с:
1) одержання прибутку;
2) мінімізація витрат:
3) обмеження або уникнення ризику, що може виникнути під час реалізації фінансової операції;
4) всі відповіді є правильними.
Література:
1. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. - К.: Істина. 2003. - 368 с.
2. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. //Відомості Верховної Ради України- 2002-№1.
3. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 р.// Відомості Верховної Ради України -2001- № 5-6.
4. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. /V Відомості Верховної Ради України - 1991 - № 47.
5. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України - 2003 - № 1.
6. Маслова С.О., Опалов О.А. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2006. - 192 с.
7. Мертенс А.В. Инвестиции: курс лекций по современной финан-совой теории. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - XVI, 416 с.
8. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг: Навч. посібник - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 501 с.
9. Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика. - К.: ЦУЛ. 2002. -616 с.
10. Черкасова С.В., Рущишин Н.М. Ринок фінансових послуг: Навчально-методичний посібник. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2003. - 92 с.
11. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 535 с.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 459; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!