Розділ 1. Теоретико-методологічні основи викладання літератури в школі
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
1.1. Методи літературознавчого аналізу та проблеми літературної освіти в середній школі...............................................................................................6
1.2. Діалогічні принципи викладання української літератури в 5 – 7 класах………………………………………………………………………10
1.3. Основні принципи проблемного навчання на уроках української літератури в 5 – 7 класах…………………………………………………16
РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОБЛЕМНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (5 – 7класи)
2.1. Олекса Стороженко «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання. Комбінований урок.(7 клас)……....23
2.2. Олександр Олесь «Княжа Україна», «Заспів, «Україна в старовину».
Урок вивчення нового матеріалу (5 клас)………………………………30
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...37
Вступ
Актуальність дослідження. Реформування освіти, визначене Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ ст.), передбачає формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації, формування гуманітарного мислення. Оновлення змісту освіти є визначальною складовою реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність із сучасними потребами суспільства.
|
|
|
Перед педагогічною наукою стоїть завдання створити ефективні дидактичні системи, які ґрунтуються на застосуванні таких типів, технологій, форм і методів навчання, що забезпечують інтенсивне оволодіння системою знань, формування умінь, навичок і на цій основі істотно підвищують рівень творчої діяльності учнів, створюють умови для глибшого і повнішого розвитку інтелекту особистості.
Найголовніше завдання вчителя-словесника – вчити дітей так, щоб вони, за словами Г. Сковороди, «пізнали свій народ, а в народі себе!». Тому художню літературу вчителі повинні розкривати, а учні сприймати та аналізувати як мистецтво слова, як поетичне вираження духовного життя народу. У вітчизняній методичній літературі не достатньо належного висвітлення проблеми змісту, обсягу навчального матеріалу та оптимального використання методів і форм навчання в школі.
Серед проблем, які мають суттєвий вплив на підвищення ефективності й якості навчального процесу, найголовніше місце відводиться урокові і його побудові, тобто його структурній організації. Форма уроку не пасивна стосовно змісту. Тому творчі вчителі прагнуть постійно урізноманітнювати навчальний процес. Закономірно, що вчителі України шукають нові форми проведення уроків літератури, які сприяли б формуванню в учнів позитивних мотивів навчальної діяльності.
|
|
|
Сучасна доба відродженої незалежності України відкрила можливості вільного розвитку методичної думки. З’явилися два курси методики викладання української літератури – Б.Степанишина і Є.Пасічника, в яких є виразним звільнення від комуністичного ідеологічного канону, проте філософські засади науково не визначено. Звернення Є. Пасічника до індивідуальної свободи учня [28], а Б.Степанишина – до національного складника “Я” школяра є частковими виявами екзистенціального підходу до викладання української літератури [32].
Дослідження дидактів Ю.Бабанського, М. Скаткіна, І. .Лернера; психологів Г. Костюка, І. Синиці, С. Рубінштейна, Б. Ананьєва; літературознавців-методистів Є. Пасічника, Н.Й.Волошиної, Б. Степанишина та досвід вчителів-словесників свідчать, що правильний вибір форм і методів навчання визначає якість уроків [36].
Викладання української літератури в школах, з точки зору особистісно-орієнтованого навчання має давати можливість:
- вивчати з дітьми не тільки програмовий твір, а й декілька додаткових, щоб збагнути індивідуальний стиль митця, філософську проблему твору;
|
|
|
- здійснювати поглиблену аналітико-синтетичну роботу учнів з творами;
- систематично використовувати матеріали літературної критики з метою навчити учнів висловлювати власну думку, вміти її обґрунтовувати, доводити;
- організовувати пошукову, науково-дослідницьку діяльність учнів;
- написання рефератів, збір інформації для поглибленого вивчення обраної теми .
Назріла потреба в дослідженні особливостей викладання української літератури в загальноосвітніх середніх школах. Багатоаспектний розгляд цього питання відкриває шляхи вдосконалення процесу навчання. Усі вищенаведені факти визначили наукову значущість обраної теми «Українська література, як предмет вивчення в середній школі».
Об ’єкт дослідження . Процес вивчення української літератури в середній школі.
Предмет дослідження. Особливості методики викладання української літератури в середній школі.
Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати систему форм і методів вивчення української літератури в середній школі.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі поставлені завдання:
|
|
|
- визначити стан досліджуваної проблеми в практиці сучасних шкіл;
- обґрунтувати систему форм і методів вивчення української літератури в середній школі;
- проаналізувати доцільність системи уроків літератури, включаючи й уроки з неусталеною структурою;
- дослідити проблеми сучасної літературної освіти в середній школі;
- охарактеризувати основні принципи проблемного навчання на уроках літератури в середній школі.
Методологічною основою дослідження є концепція про всебічний і гармонійний розвиток особистості, філософські праці про принципи і категорії педагогічної науки.
Для розв’язання поставлених питань використано такі теоретичні методи дослідження: аналіз вітчизняних і зарубіжних праць з педагогіки, філософії, методики викладання української літератури, психології з проблеми дослідження; теоретичне осмислення передового досвіду роботи вчителів-словесників.
Теоретичне значення виявляється у розкритті особливостей методики викладання української літератури в школі, обґрунтуванні форм і методів вивчення літератури, підвищенні рівня і якості знань.
Практичне значення. Дослідження може бути використане у процесі підготовки вчителів-словесників. Також може бути корисним для студентів при написанні курсових, дипломних, наукових робіт та при вивченні курсу «Методика викладання української літератури».
Структура дослідження. Роботаскладається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, який містить 45 джерел.
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи викладання літератури в школі
Літературна освіта школярів передбачає не тільки залучення їх до читання різноманітних творів, активізацію читацької діяльності, а й проникнення у природу художнього твору, розуміння особливостей та функцій поетичного слова, його естетичного впливу. Керовані вчителем, школярі мають навчитися не лише усвідомлювати, подобається їм чи не подобається той чи інший твір, а й замислюватися над тим, що саме подобається їм у творі, як створюється художній образ, які прийоми застосовує письменник задля естетичного впливу на читача тощо. Отже, літературна освіта учнів включає в себе передусім осмислене читання, яке відрізняється від простого читання рівнем естетичного сприйняття. І цей рівень має постійно підвищуватись у процесі вивчення української літератури.
Знати літературу – це уміти простежити розвиток сюжету непроаналізованого в підручнику твору, самостійно визначити його проблематику, спроектувати морально-етичну програму життя письменника на себе, висловити усно й письмово свої міркування. Без таких та багатьох інших умінь літературна освіта стає формальною.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 347; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!