Порядок укладення, зміни та розірвання цивільно-правових договорів.
Договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається у процесі переговорів, які передують укладанню договору.
агальний порядок укладання договорів регулюється статтями 638-650 ЦК. Переговори починаються з пропозиції укласти договір, яку одна сторона робить іншій. Така пропозиція, що дістає вираження у запропонованому проекті договору, називається офертою, а особа, яка з нею звертається - оферентом. Ініціатором оферти є, як правило, сторона, яка надає послуги, речі (продавець, поставщик, підрядчик). Щоб пропозиція укласти договір вважалася офертою, вона повинна відповідати певним умовам:
- у ній повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору, щоб сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про що йдеться. Якщо пропозиція таких умов не містить, то вона не є офертою, а лише викликом на оферту, який ні до чого не зобов'язує;
- оферта має бути адресована конкретній особі. Тому різного роду об'яви, реклами, прайслисти не можуть визнаватися офертою, це лише пропозиції невизначеному колу осіб зробити оферту.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності та нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації
|
|
|
Зміна та розірвання договору
Укладені договори повинні виконуватися на тих умовах, які були погоджені сторонами, і не повинні змінюватися. Одночасно, у разі істотної зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із сутності зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилася настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. З вимогою про зміну чи розірвання договору зацікавлена сторона може звернутися до суду у разі одержання від контрагента відмови від пропозиції змінити чи розірвати договір.
За рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони договір може бути змінено, якщо:
- на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій своїй турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
|
|
|
- із сутності договору або звичаїв ділового обігу не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни чи розірвання договору, якщо інше не встановлене договором або законом.
Від розірвання договору необхідно відрізняти односторонню повну або часткову відмову від договору, яка можлива лише у випадках, передбачених законом.
Одностороння відмова від договору можлива у таких договорах, як доручення, позика, банківського рахунку, а також інших подібних, де право однієї сторони на односторонню відмову від договору пов'язане з юридичною природою договору.
Класифікація цивільно-правових договорів.
В залежності від виникнення взаємних прав та обов’язків у сторін договір буває:
1. одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони;
|
|
|
2. взаємним (двостороннім), якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Багатосторонній договір, як різновид взаємного договору, являє собою договір, що укладається більш як двома сторонами, наприклад, договір про сумісну діяльність.
В залежності від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту договори бувають:
1. відплатними, тобто такими, в яких одна сторона за виконання нею обов’язку повинна отримати відповідне відшкодування у формі: грошей, інших майнових цінностей, іншого зустрічного виконання;
2. безвідплатними, тобто такими, за якими майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов’язання не передбачено.
Залежно від юридичної спрямованості договорів їх поділяють на:
1. основні, якими є договори, що безпосередньо спрямовані на виникнення прав та обов’язків між учасниками конкретного договору;
2. попередні, якими є договори, сторони яких зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (ч.1 ст.635 ЦКУ).
Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору, слід розрізняти:
|
|
|
1. договори на користь контрагентів;
2. договори на користь третіх осіб (ч. 1 ст. 636 ЦКУ).
Залежно від наявності волі осіб на укладення договору розмежовують:
1. договори, що укладаються з волі контрагентів,
2. договори, що укладаються незалежно від волі контрагентів (наприклад, публічний договір, ч.3 ст.633 ЦКУ).
Залежно від способу укладення договору поділяють:
1. взаємопогоджені договори,
2. договори приєднання.
Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства, договори бувають:
1. поіменовані, можливість укладення яких прямо передбачена в ЦК та інших актах цивільного законодавства,
2. непоіменовані, можливість укладення яких прямо не передбачена в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів застосовуються правила аналогії закону чи аналогії права;
3. змішані, тобто договори, які містять в собі елементи різних договорів (ч. 2, ст. 628 ЦКУ).
Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 538; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!