Негаторний позов як засіб захисту права власності.



Негаторний позов - це позов володіючого власника до будь-якої особи про усунення перешкод, які вона створює у користуванні чи розпорядженні майном.

            Негаторний позов характеризується такими ознаками:

1) на відміну від індикаційного позову, власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Порушення права власності полягає найчастіше у тому, що треті особи створюють власникові певні перешкоди у користуванні належним йому майном (будинком, автомобілем, земельною ділянкою тощо), або внаслідок певних обставин власник не може фактично розпоряджатися належним йому за законом майном, маючи це майно у своєму володінні.

2) сутністю вимог за негаторним позовом є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Тому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо строків позовної давності, оскільки з негаторним позовом можна звернутися в будь-який час, поки існує правопорушення. Якщо ж перешкоди у користуванні чи розпорядженні майном усунуті, то відповідно відсутні підстави і для звернення з негаторним позовом.

3) власник має право вимагати усунення порушення його прав, якщо дії третіх осіб мають неправомірний характер. Так, власник може вимагати від сусіда прибрати будівельні матеріали, якщо вони заважають користуватися автомобілем (неможливо виїхати з гаража). Проте, якщо сусідський будинок зведено згідно із затвердженим проектом, додержанням будівельних норм та правил забудови, то навіть, якщо цей будинок затінює земельну ділянку і вікна будинку сусіда, останній, як власник, не може посилатися на порушення його права щодо користування земельною ділянкою чи будинком.

Негаторний позов не може бути пред'явлено, якщо дії відповідача ґрунтуються на відповідному чинному законі чи договорі. З вимогами про усунення порушень у користуванні майном здебільшого звергаються громадяни. Це пояснюється тим, що, як правило, перешкоди, які створюють треті особи, підпадають під категорію адміністративних чи кримінальних діянь (самоуправство, самовільне будівництво, зловживання владою чи посадовим становищем).

 

Здебільшого власник звертається з негаторним позовом, щоб усунути перешкоди у користуванні належним йому майном. Але негаторний позов може бути і засобом захисту права розпорядження власністю.

 

Різновидом негаторного позову є позов про виключення майна з опису.

 

 

Право інтелектуальної власності - це сукупність цивільно-правових норм, що регулюють відносини, пов'язані з творчою діяльністю.

У залежності від особливостей об'єктів права інтелектуальної власності можна виділити чотири її різновиди:

· авторське право і суміжні права;

· право на відкриття;

· промислова власність (право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, що називають також патентним правом);

· інші результати творчої діяльності, використовувані у виробництві (право на товарний знак, знак обслуговування, на раціоналізаторську пропозицію, фірмове найменування, охорону селекційних досягнень, топологій інтегральних схем, інтересів володаря "ноу-хау").

 

Об'єкти авторського права

Це твори літератури, мистецтва і науки, що задовольняють таким вимогам:

По-перше, твір винний бути творчим. Творчість - це інтелектуальна робота, спрямована на створення чогось нового. Творчий характер твору означає, що воно є новим у порівнянні з раніше відомими. Новизна може висловитися як в новому змісті, так і в новій формі. Для об'єктів авторського права істотне значення має як новизна змісту, так і новизна форми. Нова форма відображення відомого змісту характеризує твір як щось творче і спричиняє визнання його об'єктом авторського права. Історія літератури і мистецтва знає чимало цьому прикладів: Шекспир брав теми для ряду своїх трагедій із творів античних грецьких авторів, Стендаль широко використовував для своїх новел італійські середньовічні хроніки, біблійні сюжети знайшли відображення на полотнах багатьох великих живописців і т.д.

 

ідповідно до ст. 5 Закону "Про авторське право і суміжні права" об'єктами його охорони є такі твори в області науки, літератури і мистецтва:

· літературні, письмові твори белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги, брошури, статті, комп'ютерні програми тощо);

· виступи, лекції, промови, проповіді й інші усні твори;

· музичні твори з текстом і без тексту;

· драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні й інші твори, створені для сценічного показу;

· аудіовізуальні твори;

· скульптури, картини, малюнки, гравюри, літографії й інші твори образотворчого мистецтва;

· твори архітектури;

· фотографії;

· твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;

· ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури й інших областей науки;

· сценічні опрацювання творів, зазначених у підпунктах 1 дійсної статті, і опрацювання фольклору, придатні для сценічного показу;

· переклади, адаптації, аранжування, інші переробки творів і опрацювання фольклору (похідні твори) без заподіяння збитку охороні оригінальних творів, на підставі яких створені похідні твори;

· збірники творів, збірники опрацювань фольклору, енциклопедії й антології, збірники звичайних даних, інші складові твору, за умови, що вони є результатом творчої роботи з добору, координації або упорядкуванню змісту без заподіяння збитку охороні вхідних у них творів.

Не є об'єктами авторського права:

· офіційні документи (тексти законів і інших правових актів, рішення судів і т.п.);

· державна символіка (прапор, герб, ордена і т. п.);

· твори народної творчості;

· повідомлення про події і факти, що мають офіційний інформаційний характер.

 


Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 265; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!