Як раз із цієї групи і починає формуватися клас феодалів.
Першими феодалами були князі — власники земель, сіл, містечок. Їхні маєтки постійно зростали за рахунок привласнення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утворення держави і приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» — дружинникам або своїм родичам. Так з’являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками.
Найчисельнішою соціальною верствою Київської Русі були вільні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони платили власникам земель данину, спочатку хутром, зерном, медом, а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними.
Із феодально залежних людей починають виділятися такі:
• «рядовичі» — перебували в тимчасовій залежності на умовах «ряду» — договору;
• «закупи» — розорені смерди, які потрапляли в кабалу до князів і бояр, беручи у феодала «купу» — позику, яку й відпрацьовували в його маєтку;
• «холопи», або раби, — ставали ними в разі неповернення «купи», за втечу від свого господаря, крадіжку, розбій, а також народжені від рабів, після одруження з рабом без згоди феодала, у разі продажу себе в рабство;
• «челядь» — прислуговували в маєтку князя або феодала: чашники, стольники, конюші та ін.;
|
|
|
• «ізгої» — люди, що не мають засобів для ведення власного господарства.
Тіун – привілейований князівський чи боярський слуга, що брав участь в управлінні феодальним господарством.
Огнищанин – привілейований слуга князя, що відповідав за зберігання майна в будинку свого господаря.
Населення міст складалося з багатих і бідних верств населення, які займалися торгівлею й ремеслом. Багаті торговці майже не відрізнялися від бояр, земельної аристократії. Багатих місцевих, а також іноземних купців називали - гості, купців середнього статку - купці, а дрібних крамарів, ремісників - чернь. У Києві жило постійно багато іноземних купців - вірмени, євреї, греки, німці, чехи, поляки й інші.
| Населення | Склад | Становище | ||
| Привілейовані верстви | 1. Великі бояри, бояри, мужі, тіуни, «гості». 2. Посадники. 3. Воєводи, тисяцькі, сотники, десяцькі, огнищани… | Васали князя, не платять податки. Живуть за рахунок данини та пожалувань князя. Мають пільги при передачі майна у спадщину. | ||
| Духовенство 1. Митрополит. 4. Ченці. 2. Єпископи. 5. Диякони. 3. Ігумени. | Отримують 1/10 з усіх доходів населення («десятину»), земельні пожалування князів, заповіти віруючих «на спомин душі». | |||
| Вільне населення
| «Лучші люди» (міський патриціат) Заможні купці, реміснича, фінансова, чиновницька еліта. «Молодші люди» 1. Дрібні купці, торговці, крамарі. 2. Ремісники Чернь- міська біднота. | Особисто вільні, мають громадянські права. Сплачують податки на користь держави. | ||
| Смерди- селяни-общинники. | Живуть на общинних чи княжих землях, платять полюддя, виконують натуральніповинності, беруть участь як «вої» в ополченні. | |||
| Напівзалежні | Закупи - напіввільні селяни, які брали у землевласника позику («купу») Рядовині- напівзалежні люди, які, уклавши угоду («ряд») з феодалом. і за це мусили виконували феодальні повинності. | Громадянські права обмежені на час угоди або сплати боргу. | ||
| Залежні | Челядь, холопи Джерела холопства: полон, народжені чи одружені на рабині, злочинці, закупи-втікачі. | Не мають громадянських прав, не сплачують податки. Жива власність господаря. Вільними стають через самовикуп або звільняються за вірну службу. | ||
| Поза суспільством | Ізгої (вибули з однієї суспільної категорії і не потрапили до іншої): | Перебувають під опікою церкви, не мають засобів існування. |
|
|
|
Економіка Київської Русі
В економіці панує натуральне господарство, при якому все необхідне виробляєься не для продажу на ринок, а для внутрішнього вжитку.
Землеробство - основне заняття, 2-3-пільна система. Вирощувалися пшениця, овес, просо, жито, ячмінь та ін. культури. Основними знаряддями праці були: рало (дерев'яний плуг), борона, серп, коса.
Розвивалося скотарство. Розводилися воли, коні, корови, вівці, свині, кози...
Існувало до 60 (80) ремісничих спеціальностей: ковальське, ткацьке, гончарне, шкіряне, ювелірне й ін.
Внутрішня торгівля: ремісничі вироби повсюдно обмінювалися на с/г продукцію.
Зовнішня торгівля: Русь експортувала худобу, хліб, сіль, ремісничі вироби, хутра; імпортувала вино, тканини, прянощі, дивовижні товари, церковну утварь і т.п.
Найбільший торговий шлях –
· «із варяг у греки» - по Дніпру в Чорне Море,
· існував «східний торговий шлях» по р.Волга.
· соляний шлях - сіль з Криму на Русь
· залізний шлях - з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.
Допоміжні галузі господарства: полювання, рибальство, бортництво (збирання дикого меду).
Перші власні гроші на Русі – гривні - зʼявляються у 10 – 11 ст. Гривня являла собою злиток срібла.
|
|
|
Форми феодального землеволодіння
· Умовне – помістя, за службу (дружинники)
· Безумовне – вотчина, яка передавалася в спадок (князівські роди)
Селяни вважалися тільки користовачами землі, тому мали повинності:
Ø Данина
Ø Відробітка на полі землевласника
Ø Повоз – транспортни послуги
Ø Участь в будівництві укріплень і міст
Культура Київської Русі
Кільтура – це рівень розвитку матеріальних і духовних благ у конкретний історичний період.
Культура Київської Русі формувалася під впливом місцевих язичницьких традицій та візантійського християнства.
Населення Київської держави ще за дохристиянських часів створило багату, самобутню культуру. Певний вплив на її розвиток справили також зв'язки східних слов'ян із сусідніми народами.
Новий етап у розвитку всіх галузей культури починається з утвердження християнства як державної релігії. Нова релігія пов'язала Русь із надбаннями європейської та світової культури, принесла з собою новий світогляд і нову мораль, бо в центрі християнства — людина, її особистість.
Загальна характеристика:
· Вплив візантійської культури
· Взаємодія із західноєвропейською та азійською культурами
· Вплив християнства на культуру держави
· Збереження язичницьких традицій
| Освіта | Писемність формувалася на основі словʼянської абетки Кирила та Мефодія (кирилиця 862 р.) на Русі поширюється після запровадження християнства (988 р.). У 10 – 12 ст. сформувалася давньоруська система освіти. Перші школи відкривалися при Володимирі Великому (988р) для дітей князів і бояр При Ярославі Мудрому шкільна освіта значно розширилася. «Для старостів і попівських дітей» 1030 р. Новгород У 1086 р. Анна Всеволодівна відкрила першу школу для дівчат. У 1037 р. Ярослав Мудрий організував у Києві (Софіївський собор) першу бібліотеку. (960 рукопісів) Берестяна грамота Вперше берестяні грамоти знайдено влітку 1951 року під час археологічних розкопок у Новгороді. Звідси походить переважна більшість їх (на 2005 р. — близько 1000). Берестяні грамоти виявлено згодом у Старій Русі (на 2001 р. — 23), Пскові, Твері, Смоленську (на 2001 р. разом — до 20), Торжку, Москві (1) На території сучасної України пам’ятки берестяної писемності (три фрагменти берестяних грамот й одну цілу грамоту) знайдено 1988року під час археологічних розкопок у передмісті давнього міста Звенигорода (тепер село Звенигород Львівська область) — у культурному шарі, який датують 1110—1137 роками. Ще одну берестяну грамоту знайшли 2008 року при розкопках Буського літописного городища. Вперше за час археологічних розкопок у Києві було знайдено берестяну грамоту в листопаді 2010 р. при дослідженні культурного шару XI-XII ст. Подолі (вул. Хорива) |
| Живопис та прикладне мистецтво | Монументальний: фрески, мозаїка, іконопис, книжкова мініатюра. Карбування срібла. Відомими вітчизняними живописцями були ченці Києво-Пичерського монастиря Григорій та Аліпій – засновник руської іконописної школи (помер у 1114 р.) «Ярославська Оранта» 1161 р. - Хрест Єфросинії Полоцької Київський майстер Лазар Богша 12 ст. – ікона Покрови Богородиці – галицька найстаріша ікона Кінець 13 - поч. 14 ст. – створення ікони «Волинська Богоматір» (Покровська церква. Луцьк) |
Фрески- картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці.
Мозаїка - зображення, зроблене з окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла.
Книжкова мініатюра - кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст та розміщувався на його полях або між рядками.
Ікона — живописне
, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.Іконопис – мистецтво писання ікон.
Іконостас - стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 371; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!