Аналіз складу та структури капіталу підприємства.



Основою самостійності підпрпиємств є їх власний капітал.

Власний капітал складається з двох частин:

інвестований капітал (вкладений власниками у підприємство):

– статутний капітал;

– пайовий капітал;

– додатковий вкладений капітал;

– неоплачений капітал (зменшує вартість власного капіталу);

накопичений (реінвестований) капітал (створений на піджприємстві поверх авансованого власниками:

– додатковий капітал;

– резервний капітал;

– нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Отже, фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу здійснюється двома шляхами:

– реінвестування прибутку (накопичення капіталу);

– збільшення інвестованого капіталу (випуск цінних паперів).

Якщо підприємства для своєї діяльності використовує в основносу власні джкекла, це веде до зміцнення його стійкості та підвищення фінансової незалежності. Для банків та інвесторів така ситуація є більш надійною, оскільки зменшує фінансовий ризик неповернення боргів.

Однак фінансування діяльності тільки за рахунок власного капіталу не завжди вигідно. Якщо ціна на фінансові ресурси менша за віддачу на вкладений капітал, то залучення позикових коштів може збільшити рентабельність власного капіталу.

Фінансовий стан підприємства залежить від того, якими коштами розпоряжається підприємство. Інформація про джерела формування майна підприємства знаходиться у пасиві балансу.

Класифікація джерел формування капіталу підприємства:

1) за належністю до підприємства (правом власності):

– власний (І розділ пасиву);

– позиковий (ІІ-V розділи пасиву);

2) за тривалістю використання:

– постійний (перманентний) – знаходиться в розпорядженні підприємства більше одного року (І-ІІІ розділи пасиву);

– змінний – знаходиться в роспорядженні підприємства менше одного року (ІV,V розділи пасиву).

У відповідності з даними класифікаціями проводиться вертикальний та горизонтальний аналіз пасиву балансу.

За результатами аналізу робиться висновок про переважаючі джерела фінансування майна підприємства (власні чи позикові), про ризик втрати фінансової незалежності та стійкості, про ефективність структури капіталу.

При внутрішньому аналізі необхідно вивчити структуру та динаміку власного капіталу, виявити причини змін окремих його складових та дати оцінку цим змінам за звітний період.

Доцільним є також розрахунок показників руху власного капіталу:

коефіцієнт надходження капіталу – відношення суми надходження капіталу до його вартості на кінець періоду;

коефіцієнт використання (вибуття) капіталу – відношення суми використання капіталу до його вартості на початок періоду.

Коли значення коефіцієнта вибуття вище ніж коефіцієнта надходження капіталу, це є всідченням негативного зменшення власного капіталу, погіршення його структури.

Аналіз власного капіталу доцільно доповнити розрахунком суми власного оборотного капіталу.

Способи розрахунку власного оборотного капіталу:

– сума власного капіталу, забезпечень наступних витрат та довгострокових зобов’язань за мінусом вартості необоротних активів;

– сума оборотних активів та витрат майбутніх періодів за мінусом поточних зобов’язань та доходів майбутніх періодів.

Розрахована величина порівнюється з нормативом власного оборотного капіталу для виявлення його надлишку або нестачі.

У процесі аналізу позикового капіталу вивчається його склад, динаміка, також вивчається склад, давність появлення кредиторської заборгованості, наявність, частота та причини виникнення простроченої заборгованості, встановлюється сума виплачених санкцій за прострочку платежів.

При аналізі кредиторської заборгованості слід враховувати, що вона є джерелом покриття дебіторської заборгованості. Якщо дебіторська заборгованість вища за кредиторську, це свідчить про іммобілізацію власного капіталу або банківських кредитів у дебіторську заборгованість. Якщо кредиторська заборгованість більша за дебіторську, це означає її залучення до фінансування запасів, що знижує фінансову стійкість підприємства.

Отже, дебіторська заборгованість повинна бути урівноваженою з кредиторською.

Основне правило фінансування: необоротні активи фінансуються постійним капіталом, оборотні – частково постійним, частково змінним капіталом.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 165; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!