Вимоги до використання наочних матеріалів на уроках історії.



Вимоги до використання наочності у навчальному процесі:

Відповідність наочності змісту навчального матеріалу

Аналіз змісту уявлень учнів показує, що найбільш правильні і чіткі образи утворились у них про ті предмети і явища, вивченню яких програма приділяє більше уваги, які широко відображені у відповідних статтях читанок або розглядалися під час екскурсій, спостережень, за допомогою різноманітних наочних посібників.

Важливою вимогою до засобів унаочнення є також їх розвивальний характер,який проявляється у сприянні активізації пізнавальних здібностей дітей, розвитку їхніх мислительних та мовленнєвих якостей, довільної уваги, пам'яті спостережливості; удосконаленні аналітико-синтетичних умінь порівнювати, узагальнювати, доводити встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, проводити аналогію та ін.; формуванні навичок самоконтролю і самостійності; розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Виділення найважливіших ознак предмета

Виділенню найважливіших ознак об'єкта у сприйманні навчального матеріалу допомагає те завдання, яке постає перед людиною під нас сприймання. Можна дивитись на об'єкт і не побачити важливих його сторін, якщо не поставити перед собою завдання їх розгледіти. Успішне виділення об'єкта у сприйманні навчального матеріалу залежить як від нього самого, від умов, в яких відбувається сприймання, так і від того, хто сприймає, від його уваги, інтересу до об'єкта, досвіду.

Естетичне оформлення наочності

У процесі використання наочності активізується найперша властивість сприймання молодших школярів - вибірковість. доцільно використовувати смислорозрізнювальні властивості кольорів, умовні позначення для виділення головного та зв'язків між елементами навчальної інформації.

Помірність у використанні наочності

Відповідність наочності віковим та психологічним закономір-ностям сприймання учнів

 

Вплив вікових особливостей учнів на використаня наочних методів навчання.

Щоб забезпечити успішне сприймання нового навчального матеріалу, педагог відповідно готує учнів. Полягає це в тому, що він активізує наявний в них досвід, допомагає встановити зв'язок між тим, що їм відомо, і новим матеріалом, збагачує знання учнів, чітко ставить перед ними мету сприймання, викликає інтерес до об'єктів сприймання і т. д.

Розвиток різних видів сприймання учнів під час навчання їх у школі залежить від того, як саме організована їх навчально-виховна діяльність, як спрямовується виховання їх спостережливості. Учитель виховує спостережливість учнів, організовуючи самий процес спостереження як на уроці, так і в позаурочні години; спрямовуючи їх увагу на пізнання істотних сторін об'єктів сприймання; роз'яснюючи, в разі потреби, що саме вони повинні побачити, почути в об'єкті сприймання; примушуючи їх придивлятись, прислухатись до нього, зіставляти факти і їх тлумачити.

У молодших класах наочність - це формування нового явища, їх приваблює цілісна картина. Модель у старших - спрямовується на аналіз та синтез, документальність, автентичність, справжність. У молодших домінує внутрішня іпредметна наочність, у старших -умовна. Молодші - вчитель повинен навчати „читати" картину, а у старших - визначити художні особливості зображення. Учні молодших класів 5-9 класів - створення нових образів, уявлень, старшокласники - аналіз і синтез.

 

Робота з картиною на уроках історії. Портрет у викладанні історії.

Портрет у викладанні історії.

Важливе місце серед унаочнення займають учбові картини. Вони поділяються на типологічні, культурно-ісгоричні і такі, що відображають конкретні події.

На уроці картина → як першопочаткове джерело знання або як зорова опора в розповіді вчителя; як ілюстративне доповнення розповіді або як засіб закріплення.

Для розкриття якого-небудь процесу → декілька картин → щоб показати зміну архітектурних пам'ятників в різні періоди історії.

Послідовність роботи з картиною:1.Вчитель відкриває або вивішує картину в той момент, коли по ходу пояснення підходить до опису того, що зображено на ній.2. Дає учням час для ознайомлення з картиною.3. Починає розповідь, вказує місце і час Д».4. Дає загальний опис обстановки, на фоні якої розгортається дія.5.Виділяє деталі і конкретні особливості.6.На завершення робить загальний висновок, вказує на суттєві ознаки.

Інша форма: Вчитель показує картину, а учні називають все, що на ній зображено; за завданням вчителя дають опис окремих елементів і картини в цілому; придумують для зображення осіб слова та інсценізують окремі сюжети картини; намагаються уявити, що було раніше того моменту, який зображено на картині, або пізніше.

Учбові картини можна застосовувати і з метою закріплення і узагальнення знань учнів.

Умовно-графічна наочність.Схематичний малюнок передає суттєві риси предмета, сприяє формуванню понять. Вчитель розкриває явища в його логічній послідовності.

Для створення реалістичного образу → співставлення схематичногозображення з ілюстрацією або фотографією.

У поєднанніз малюнком застос.аплікації - це вирізані з картону і розмальовані зображення типових для епохи, яка вивчається предметі абопредставників різних суспільних груп. Повинні з'являтися на дошці і змінювати одна одну в процесі викладу. Концентрує увагу учнів на конкретній дії, створює зоровий образ. Вони можуть спостерігати за ходом військових дій, усвідомитипослідовність землеробських робіт, особливості ремісничого і мануфактурного виробництва.

Таблиці, діаграми, графіки, логічні схеми→ в старших класах. Схеми - для наочного порівняння різних іст.подій, показу тенденцій їхнього іст. р-тку, а також для узагал. і систематизації іст. знань. Дозволяють подати наочне зображ. узагал. уявлень, які допомагають учням засвоїти сутнісні ознаки іст. понять. За допомогою схеми вчитель демонструє ланцюжок свої розмірковувань.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 588; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!