Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства (товариства)

· Процес західноукраїнського національно-культурного відродження зародився наприкінці ХVIII ст. на Закарпатті, а звідти поширився серед галицьких русинів.

На Закарпатті українське національно-культурне відродження розпочалося наприкінці ХVIII ст. за сприяння єпископа А. Бачинського (1772—1809).

«Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.

Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру. Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових слов'янських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833). Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Будапешт, 1837 р.), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. «Русалку Дністровую» австрійський уряд заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано. Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії

Головна Руська Рада — перша українська політична організація у Галичині. Створена 2 травня 1848 р. у Львові під час революції в Австрійській імперії для оборони прав українського населення.

Програмні вимоги Головної руської ради

· У маніфесті від 10 травня 1848 Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську і західну — польську; об'єднати в одну провінції українські землі — Галичину, Буковину і Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень українською мовою.

· Забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати урядові посади

· Запровадження у школах краю діловодства українською мовою

· Зрівняння греко-католицького духовенства в правах з представниками інших віросповідань

· Призначення на урядові посади у Східній Галичині лише тих чиновників, які володіють українською мовою

Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше — Михайло Куземський. ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону і батальйон гірських стрільців. Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство Галицько-Руську матицю, відкрила Народний Дім у Львові. 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька». «Зоря Галицка» (Зоря Галицька) — перша газета українською народною мовою. Виходила з травня 1848 року по 9 квітня 1857 року у Львові. Перше число «Зорі Галицької» датоване 15 травня 1848 року.

1851 року ГРР була розпущена.

Згідно з законом австрійського імператора Фердинанда I від 17 квітня 1848 р., у Галичині селянські повинності скасовувалися з 15 травня 1848 р. Окремим декретом від 1 липня 1848 р. дію цього закону уряд поширив на Буковину. У Закарпатті, як і по всій Угорщині, кріпосницька залежність селян скасована законом, що його прийняв угорський сейм 18 березня 1848 р. і підтвердив 1853 австрійський імператор Франц Йосиф I.

Мы поможем в написании ваших работ!