Основні умови Корсунських статей
· Турецький султан обіцяв допомогти П. Дорошенку відвоювати у Речі Посполитої Галичину, Київщину, Волинь і розпочати війну з Московською державою за Лівобережну Україну
· Гетьман і старшина зобов’язувалися брати участь у війнах на боці Османської імперії, виставляючи козацьке військо
· Татарське військо, яке прибувало в Україну для допомоги гетьману, переходило в його підпорядкування і не мало права брати ясир
· Українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь турецького султана
Відсутністю Дорошенка в Лівобережній Україні скористалися противники гетьмана. В середині березня 1669 році в Глухові вони проголосили гетьманом Дем'яна Многогрішного, який 16 березня 1669 р.уклав з Росією новий договір — Глухівські статті.
Основні умови
· Московські воєводи залишалися лише в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові та Острі, а їхні функції обмежувалися виключно військовими справами
· Гетьману заборонялося вступати у безпосередні зносини з іноземними державами.
· Козацький реєстр встановлювався кількістю у 30 тис. осіб
· Податки збиралися виключно козацькою старшиною
· Гетьман отримав право на створення найманого кінного війська кількістю 1 тис. осіб (так званих компанійців). Вони повинні були здійснювати поліцейські функції (збирати інформацію і попереджувати прояви незадоволення, змови, самовільний вступ у козацтво тощо).
|
|
|
Д. Многогрішний проводив політику на захист інтересів України, вів таємні переговори з Дорошенком. Тоді в 1672 р. Московська держава підмовила козацьку старшину (в т.ч. й І. Самойловича) арештувати Д. Многогрішного і вивезти в Москву. Там його було звинувачено в державній зраді (за зносини з П. Дорошенком) і після жорстоких катувань засуджено до страти. В останній момент смертний вирок замінили на вислання до Сибіру. У 1688 р. був звільнений, а в 1696 р. постригся в ченці.
У вересні 1670 Петро Дорошенко був змушений розпочати боротьбу зі ставлеником Польщі уманським полковником Михайлом Ханенком. У липні 1672 р. козацькі полки під проводом Дорошенка розгромили на Поділлі під Четвертинівкою козацькі загони Михайла Ханенка. 27 серпня 1672 р.об'єднана українсько-турецько-татарська армія, яку очолювали турецький султан Мехмед IV, кримський хан Селім I Ґерай та гетьман Дорошенко, здобула фортецю Кам'янець (тепер Кам'янець-Подільський) і рушила в Галичину. На початку вересня 1672 українсько-турецько-татарські війська взяли в облогу Львів. Не маючи коштів для продовження війни, польський уряд 18 жовтня 1672 уклав Бучацький мирний договір.
Основні умови
· Річ Посполита віддавала Туреччині Подільське воєводство
|
|
|
· Річ Посполита визнавала незалежність «Української держави» (перше використання назви у міжнародному договорі) в межах Брацлавщині та Південної Київщини, які переходили під владу П. Дорошенка
· Річ Посполита зобов’язувалася сплачувати щорічну данину турецькому султану в розмірі 22 тис. злотих
Польський сейм відмовився затвердити умови договору і війну було поновлено
Укладання Бучацького договору Московська держава розцінила як можливість, не порушуючи Андрусівського перемир'я з Річчю Посполитою, захопити Правобережжя. У червні 1672, замість скиненого з гетьманства Дем'яна Многогрішного, лівобережним гетьманом було обрано Івана Самойловича, якого 17 березня 1674 р. було проголошено гетьманом всієї України.
У червні 1674 московська армія під командуванням воєводи Григорія Ромодановського і козацькі полки на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем вступили у Правобережжя і взяли в облогу гетьманську столицю — Чигирин. Два тижні гетьманські війська завзято обороняли місто. На допомогу Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила Самойловича і московські війська відступити. Правобережна Україна знову перейшла під владу Дорошенка, проте ситуація на Правобережжі була складною. Роки виснажливої війни перетворили українські міста і села на правому березі Дніпра на суцільну руїну. Турецькі залоги, закріпившись у стратегічно важливих містах, вимагали сплати данини турецькому султанові, руйнували церкви або перетворювали їх на мечеті, грабували і захоплювали в полон місцеве населення. Жителі цілих сіл були змушені тікати на лівий берег Дніпра, сподіваючись знайти там безпечні умови для життя. Авторитет Петра Дорошенка впав серед місцевого населення. Восени 1676 року 30-тисячна московська армія і полки Самойловича знову взяли в облогу Чигирин. 19 вересня 1676 розпочався штурм гетьманської столиці, яку обороняв всього двохтисячний загін сердюків. Після кількагодинного запеклого бою Дорошенко, розуміючи всю безвихідь становища, переконав козаків припинити опір. Дорошенко вирішив зректися булави.
|
|
|
4.На старшинській раді в Козачій Діброві 17 червня 1672 р. обраний гетьманом. В 1672 р. уклав Конотопські статтіз Московською державою.
17 березня 1674 обраний гетьманом “обох сторін Дніпра”.
В 1674 р. уклав Переяславські статтіз Московською державою.
|
|
|
Чигиринські походи — військові походи турецько-татарської армії на Чигирин з метою загарбання Правобережної України.
Передумови
· Прагнення турецького уряду зберегти свій вплив в Україні після зречення П. Дорошенком гетьманства в 1676 р.
· Повернення турецьким султаном з константинопольського монастиря Ю. Хмельницького і проголошення його гетьманом і «князем малоросійської України»
· Ю. Хмельницький з невеликим загоном з’явився на Поділлі, закликав визнати його владу і повернутися під протекторат турецького султана
Перший похід 1677 р.
У серпні 120-тисячна турецька армія і 40-тисячне татарське військо, разом із загонами Ю. Хмельницького розпочали облогу Чигирина, який захищало близько 5 тис. українських козаків і 24 тис. московських стрільців. Облога міста тривала три тижні.
· На допомогу обложеним прибула 54‑тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромодановським і гетьманом І. Самойловичем. 28 серпня під Чигирином відбулася битва, у якій турецько-татарські війська зазнали великих втрат. Турецьке командування вирішило зняти облогу Чигирина і відступити
Другий похід 1678 р.
· У липні 200-тисячна турецько-татарська армія вдруге взяла в облогу Чигирин. Місто захищав 15-тисячний україно-московський гарнізон. Після місячної облоги і безперервних штурмів турки захопили Чигирин. 120-тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромадановським і гетьманом І. Самойловичем, прибула на допомогу обложеним на початку липня. Проте турецькі війська не допустили її до міста. Під натиском турок україно-московська армія відійшла до Дніпра і 30 серпня переправилася на лівий берег. Виснажені боротьбою за Чигирин турецько-татарські війська не стали її переслідувати і відступили з України.
Було зруйновано гетьманську столицю Чигирин. Уся влада на Правобережжі від Брацлавщини до Чигирина до 1681 р. перейшла до рук Ю. Хмельницького.Війська під проводомЮрія Хмельницького в 1678 році зруйнували Богуслав,населення міста було віддане у ясир його союзникам — османам.
Бахчисарайський мирний договір 1681 р. — угода Московської держави з Османською імперією та Кримським ханством про 20-річне перемир’я, яка завершила війни 70-х рр. ХVII ст. між цими державами за володіння українськими землями.
6 травня 1686 р. «Вічний мир»— договір між Річчю Посполитою і Московською державою, укладений у Москві на основі Андрусівськогоперемир’я 1667 р.
· Річ Посполита остаточно («на вечные времена») визнавала приєднання до Московської держави Лівобережної України, Чернігово-Сіверщини, Києва і Запоріжжя
· Північна Київщина, Волинь і Галичина входили до складу Речі Посполитої
· Брацлавщина і Південна Київщина ставали нейтральною зоною між Річчю Посполитою і Московською державою і мали залишатися незаселеними
· Річ Посполита за відмову від претензій на Київ отримувала компенсацію в розмірі 146 тис. карбованців
· Поділля, у разі визволення від турецької влади та за згодою Московської держави, повинно було увійти до складу Речі Посполитої
· Московська держава розривала попередні договори з Османською імперією і Кримським ханством, вступала до військового союзу з Річчю Посполитою та до антитурецької «Священної ліги» (Австрія, Польща, Венеція, Папська держава) і зобов’язувалася організувати воєнний похід проти Кримського ханства, а Річ Посполита — проти Білгородської орди і турецького війська
За правління Самойловича Українська Православна Церква втратила свою незалежність і в 1686 р. була підпорядкована Московському патріархові.
Кримські походи 1687 і 1689 рр. — спільні воєнні походи московсько-українського війська проти Кримського ханства, здійснені на підставі зобов’язань Московської держави за «Вічним миром» 1686 р.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 944; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!